Теми за тегом: військові

Євгенію Громадському – 24 роки, він військовий у сьомому поколінні. Російське повномасштабне вторгнення зустрів у своєму першому бою, захищаючи Харківщину. Тоді хлопець командував взводом, від керівництва отримав наказ зайняти оборону. У своєму взводі Євгеній виявився єдиним, хто вмів стріляти з ручного протитанкового гранатомета (РПГ). І коли ворожа колона розпочала рух, військовий самотужки зумів її зупинити.

У цьому ж бою брав участь і батько Євгенія – полковник у запасі Олег Громадський. Він загинув того ж дня – 24 лютого 2022-го року.  Після втрати батька війна для Євгенія стала особистою. 

За рішучість під вогнем та оборону Харкова Євгеній отримав звання Героя України. На той момент бійцю виповнився 21 рік. Опісля воював на гарячих напрямках передової. А в майбутньому мріє стати генералом. 

Нині Євгеній Громадський перебуває у Києві. Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• Київ

28 травня у Медіацентрі Україна відбудеться презентація проєкту Inferno: документування умов утримання українських військовополонених.

Учасники:

– Юрій Ковбаса, представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони;

– Андрій Юсов, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими;

– Євгенія Синельник, представниця Асоціації родин захисників “Азовсталі”;

– Нестор Барчук, представник Відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”;

– Тетяна Катриченко,  виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини.

Довідково: Inferno – це спільний проєкт Асоціації родин захисників “Азовсталі” та Відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов”, у якому зібрана інформація про тюрми в росії та на тимчасово окупованих територіях, умови утримання, тортури, голод, відмову в медичній допомозі і психологічне насильство. На сайті зібрані свідчення тих, хто пройшов через пекло Оленівки, Таганрога, СІЗО по всій росії. Місія проєкту – не дати забути жоден із цих злочинів. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ

До великої війни Євгеній Корінець захоплювався спортом, грав у волейбол на професійному рівні. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік долучився до ЗСУ. Спершу служив у роті охорони, а згодом у 30-й окремій механізованій бригаді, яка воювала на Бахмутському напрямку. 

У березні 2023-го року поблизу окопа Євгенія розірвалася ворожа міна. Уламки пошкодили ногу та руку бійця. Нижню кінцівку довелося ампутувати. 

Згодом до Євгенія звернувся тренер обласної збірної команди з волейболу, запропонував спробувати волейбол сидячи, а з часом — і долучитися до паралімпійської збірної України. На Олімпіаді в Парижі у 2024 році команді вдалося вибороти 7 місце. Нині Євгеній продовжує тренуватися. 

Поспілкуватися з Євгеном Корінцем можна, як онлайн, так і офлайн на Полтавщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Полтава

До повномасштабного вторгнення Руслан Задорожний працював менеджером в інтернет-магазині. У листопаді 2022-го року чоловік долучився до українського війська. Руслан був кулеметником, воював на Купʼянському напрямку. Там отримав поранення від вибуху снаряду та втратив руку. 

Після протезування та реабілітації чоловік почав шукати цивільну роботу. Втім, куди б не надсилав резюме, усюди чув подяку за службу і відмову у вакансії. Але на СТО для автівок військових та ветеранів, Руслан врешті знайшов своє місце. 

Донька загиблого ветерана АТО Марія Ксьондзик та військовослужбовець Петро Шуклінов створили благодійний фонд Nesemos Fund, а незабаром відкрили станцію технічного обслуговування для військових машин. Там і запропонували вакансію адміністратора Руслану. Для ветерана облаштували робоче місце, придбали обладнання і нині чоловік приймає військові авто та супроводжує їхній ремонт. У майбутньому Руслан планує набратися досвіду та започаткувати власне СТО. 

Також Nesemos Veteran Auto Hab разом з Reskilling Ukraine працюють над проєктом, де допомагають жінкам опановувати професію автомеханіка. У боксах СТО проводять практичні навчання для тих, хто воліє навчитися професії з нуля. 

Поспілкуватися з Русланом Задорожним та командою Nesemos можна онлайн або офлайн у Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення боєць на псевдо “Спейс” жив у столиці і працював у маркетингу та рекламі. Коли розпочалася велика війна, “Спейс” долучився до війська як бойовий медик. 

Військовий змінив чимало посад: був бійцем групи швидкого реагування, служив у розвідці. З часом приєднався до підрозділу БПлА і очолив відділення, яке стало ударною ротою під назвою “Практика”. 

Рік тому “Спейс” зрозумів, що його роті необхідна фінансова підтримка. Так зʼявилася кава у дріп-пакетах “Практика”. Більша частина прибутку від продажу дріпів йде на потреби підрозділу, а решта покриває собівартість самої кави. 

За місяць військовому вдається продати близько двох тисяч дріп-пакетів. Проєкт працює завдяки бізнес-партнеру “Спейса”, який вкладає в нього час та зусилля. 

“Спейс” перебуває на Донеччині. Поспілкуватися з військовим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові

Військова з позивним “Мавка” командує відділенням ударних БпЛА полку “Яструби”. У цивільному житті працювала в галузі IT: була фронтенд-розробником. 

“Мавка” народилася в Луганську (місто окуповане з 2014 року),  у родині офіцера, капітана 2-го рангу. У підлітковому віці дуже хотіла піти в армію, але тоді, розповідає, це було “не для дівчат”. 

У 2014 році через російську агресію на сході України дівчині довелося переїхати з рідного міста до Києва. А з 2020 року  почала тренуватися з 135-м обухівським батальйоном.

У 2022 році окупанти знову прийшли відбирати її дім. У перший день повномасштабного вторгнення вона з чоловіком о п’ятій ранку стояла у військкоматі. 15 березня 2022 року Мавка склала присягу на вірність українському народові. Зараз вона є командиркою ударного відділення. До цього була командиркою ударного екіпажу. Раніше — у піхотному підрозділі.

Нині військова перебуває на передовій. Поспілкуватися з нею можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та погодженням пресофіцера.

• військові
• жінки

Олександр Кунгуров добровільно долучився до українського війська  у 2015-му році. Відтоді Олександр служив на Донецькому, Луганському, Харківському та Запорізькому напрямках. 

У липні 2023-го року військовий отримав важке поранення, понад 9 годин провів з турнікетом на нозі, тож кінцівку довелося ампутувати. Реабілітація Олександра тривала півтора роки. Отримати протез для високої ампутації в Україні чоловік не зміг, тож завдяки допомозі благодійників на протезування поїхав до США. 

Після того, як опанував протез, Олександр взявся за танці: вивчив елементи румби, танго та вальсу. А у лютому 2025-го року став моделлю на Ukrainian Fashion Week. 

Нині військовий повернувся на службу. Також Олександр збирає кошти на протезування військових та поранених цивільних, а у майбутньому планує стати психологом, аби підтримувати ветеранів. 

Поспілкуватися з Олександром Кунгуровим можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• культура
• постраждалі

Команда РУБпАК 114-ї бригади ТРО — бронзові призери перегонів “Дикі Дрони”. Військові із позивними Морячок, Джин, Палковнік, Хорс і Яч продемонстрували справжній характер, злагодженість та бойову витримку. Команда отримала сертифікат на безпілотний комплекс “Вампір” та грошову винагороду від організаторів.

Пілоти-призери перебувають на передовій. За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із ними у онлайн-форматі. Також є змога отримати фото- та відеоматеріали зі змагань “Дикі Дрони” за участі команди.

Довідково: “Дикі Дрони” — найбільші змагання серед українських військових дронарів. Вони відбулися 16-17 травня. В номінації “FPV” перемогли пілоти 93 ОМБр “Холодний Яр”. Друге місце  завоював 429 окремий полк БпС “Ахіллес”, а третє — 114 бригада ТрО.

• військові

23 травня Україна вшановує День морської піхоти Збройних Сил України — еліту нації, воїнів, які першими приймають бій, діють там, де інші не витримують, і завжди залишаються вірними присязі. 

Цього року ця дата — особливо болюча й важлива. Уже третій рік поспіль у полоні ворога перебувають сотні українських морських піхотинців. Бійці, які до останнього тримали Маріуполь, Водяне, Павлопіль, Широкине, виконували наказ у найгарячіших точках війни — і потрапили в полон. Десятки з них досі вважаються зниклими безвісти. Саме тому 23 травня у Києві проведуть захід, який об’єднає родини полонених, ветеранів морської піхоти, військових побратимів, волонтерів та небайдужу громадськість. 

У програмі: 

•  Урочиста церемонія вшанування морських піхотинців;
•  Хвилина мовчання за загиблими;
• Виступи звільнених з полону, родин військовополонених, які вже третій рік живуть у щоденному очікуванні; 
• Музично-поетичний блок за участю ветеранів, артистів та волонтерів;
• Відкритий мікрофон: кожен охочий зможе сказати слово підтримки.

Довідково: Організатори: асоціація “Сила Морської Піхоти”.

• військові
• полонені
• Київ

Русудана Павліченко — за походженням грузинка. На початку повномасштабного вторгнення жінка була за кордоном на похороні батька. У 10-річному віці Русудані довелось тікати від її першої у житті війни (війна в Абхазії) в Україну. Все своє свідоме життя жінка прожила тут.

Чоловік Русудани —  Сергій Павліченко —  з 2014 року захищав Україну від окупантів, а під час повномасштабного вторгнення тримав оборону “Азовсталі”, після чого потрапив у полон. Сергій загинув під час теракту в Оленівці (селище на окупованій території Донеччини) в ніч з 28 на 29 липня 2022-го. У подружжя залишилося двоє дітей: 12-річна Аделія та 8-річний Назар.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Русуданою у Черкасах, або у онлайн-форматі. 

Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття. 

Довідково: У ніч проти 29 липня 2022 року рф скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

• військові
• жінки
• загиблі
• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Маріуполь
• Черкаси