Теми за тегом: Полтава

11 років тому студентка Ніна Танцюра вирушила до Америки. Спершу працювала в готелі, а потім скрізь, де була можливість, — баристою, прибиральницею, кухаркою в піцерії. Ніна досить швидко усвідомила, що “американська мрія” її не приваблює і хотіла повернутися додому. Але зустріла майбутнього чоловіка і залишилася за кордоном. 

Вдруге від повернення додому Ніну втримало повномасштабне російське вторгнення. Врешті навесні 2025 року взяла дітей та поїхала до Харкова. Чоловік залишився у США. 

Чотири доби Ніна з двома дітьми добиралася до рідного дому. За кілька тижнів жінка придбала хату в Полтавській області і тепер приводить нову домівку до ладу. Чоловік підтримує родину фінансово, а Ніна завела акаунт у соцмережі, де розповідає про своє життя у селі. 

Поспілкуватися з Ніною Танцюрою можна як онлайн, так і офлайн на Полтавщині, за попередньою домовленістю.

• жінки
• Полтава

До повномасштабного вторгнення Артем Соколов працював помічником машиніста на “Укрзалізниці”, а його пристрастю були спортивні мотоцикли. 

З початком великої війни чоловік долучився до ТрО, а згодом записався добровольцем до поліцейського підрозділу “Лють”. На Донеччину Артема відправили після 9 місяців базової військової підготовки та злагодження. У жовтні 2023 року був його перший вихід на бойові позиції. Групу бійців помітив ворожий дрон, біля Артема розірвалася міна. Чоловік отримав важке поранення, евакуювати його змогли лише за кілька годин.  Лікарям довелося ампутувати військовому обидві ноги. 

Артем пройшов протезування та відновлення. Перше, що зробив після повернення додому — сів за кермо авто, а згодом спробував проїхатися на мотоциклі друга. Зрозумів, що може успішно керувати навіть на протезах, тож незабаром придбав власний мотоцикл. Нині ветеран шукає роботу у війську, адже попри інвалідність прагне повернутися на службу. 

Поспілкуватися з Артемом Соколовим можна як онлайн, так і офлайн у Полтаві, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Полтава

До війни компанія Богдана у Полтаві виробляла морозиво та заморожені продукти, як от традиційні українські вареники та сирники. Чоловік ніколи не готував гарячих страв, ніколи не працював у громадському харчуванні. Все змінилося в лютому 2022 року, коли до Полтави почали прибувати сім’ї біженців. Богдан опублікував у соціальних мережах просте повідомлення: “Ми вміємо готувати. Якщо комусь потрібна допомога, ми готові”.

Компанія Богдана почала готувати гарячі страви з залишків заморожених продуктів і роздавати їжу, тим, хто її потребував. Незабаром чоловікові довелося продати морозильні камери та автомобіль доставки, щоб оплатити інгредієнти і продовжити годувати людей, які втікали від війни. “Я був за кілька днів від закриття, — каже він. — У нас не залишилося грошей, але люди все одно повинні були їсти”. Саме тоді він дізнався про World Central Kitchen. За підтримки WCK Богдан зміг готувати до 5000 гарячих обідів на день та розробив систему доставки. Його команда доставляла їжу до шкіл, гуртожитків та притулків по всій Полтаві. З 2022 року спільно з WCK їм вдалося приготувати понад 427 000 обідів.

Те, що почалося як надзвичайна продовольча допомога, перетворилося на Полтавські пундики, продовольчу компанію, побудовану на цінностях, які використовує WCK, — гідності, турботі, швидкості та спільноті. Сьогодні команда керує п’ятьма закладами харчування по всьому місту. Крім того, досі щодня доставляють безкоштовні обіди сотням постраждалих від війни. Багато співробітників — також переселенці, які вперше приїхали до Полтави після повномасштабного вторгнення росії. Бізнес Богдана також є ключовим партнером WCK у надзвичайних ситуаціях, готовим готувати гарячі обіди після ракетних ударів або інших надзвичайних подій.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Богданом у Полтаві  або у онлайн-форматі. Також можливе спілкування із представниками World Central Kitchen.

• волонтери
• їжа
• Полтава

Майстерня Frame, яка переобладнує звичайні авто на транспорт для евакуації поранених на фронті, з’явилася у Полтаві у 2024-му році. Її творці — Ігор та Поліна — були бойовими медиками у “Госпітальєрах”. Тож із власного досвіду знають, якою має бути максимально зручна машина для евакуації з передової. 

У майстерні роблять кейсеваки продуманими до деталей: з оптимізованим простором для роботи медиків, високим рівнем безпеки для поранених і екіпажу, а також, з повним оснащенням необхідним обладнанням і електросистемами для ефективної роботи в польових умовах.

Команда із понад 20 людей, серед яких є й ветерани,  щодня працює над тим, щоб перетворювати звичайні позашляховики на ефективні евакуаційні машини.

Команда Frame уже переобладнала понад 70 автомобілів для різних підрозділів. Майстерню фінансує бізнес та донати від підписників. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Ігорем та Поліною офлайн у Полтаві або у онлайн-форматі.

Довідково: Медичний батальйон “Госпітальєри” працює на передовій з 2014 року. Екіпажі щодня проводять десятки евакуацій майже по всій лінії фронту. “Госпітальєри” навчають тактичній медицині з 2015 року та домедичній допомозі з 2018. Інструктори сертифіковані NAEMT (Американською Національною асоціацією екстрених медичних техніків), УВМА (Українською військовою медичною академією) та іншими організаціями.

• волонтери
• Полтава

18-21 липня на Полтавщині відбудеться фестиваль “Древо Роду Кобзарського”. На захід завітають народні гурти, культуротворці, та унікальні етномузиканти. Також запрошені кобзарі України та діаспори. Хедлайнером фестивалю, традиційно, є легендарний гурт “Крячківське Древо”.

Засновником фестивалю є  Юрій  Фединський. Чоловік   народився у США, але 26  років тому переїхав до України, адже звідси походять його предки. А 14 років тому оселився  у селі Крячківка на Полтавщині, де займається відродженням  кобзарських традицій. Чоловік навіть заснував кобзарський цех у селі, де навчає майструванню та музикуванню на вересаївській кобзі, кобзарській бандурі, панській бандурі, мамаївській кобзі та торбані. 

Журналісти мають змогу дізнатись більше про програму фестивалю та висвітлити його.

• культура
• Полтава

Журналістів запрошують на представлення ініціативи  —  проєкт піклування про здоров’я ветеранок. Його місія — допомогти ветеранкам, адже у військових частинах відсутні такі лікарі, як  мамолог та гінеколог. Захід відбудеться 13 червня у Полтаві. Його організовують Рух VETERANKA та БФ “Квітна” для підтримки жіночого здоров’я під час війни. Ветеранки пройдуть безкоштовне комплексне медобстеження — УЗД, гінекологічний огляд та отримають консультації лікарів.

Участь у заході візьмуть представники організаторів, лікарі мобільної платформи та виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова — також ветеранка. У журналістів буде можливість поспілкуватися із учасницями події та дізнатися їхні історії.

Проєкт спершу стартував у Київській області та вже охопив понад 1000 захисниць.

На захід необхідно зареєструватись.

• жінки
• лікарі
• Полтава

До великої війни Євгеній Корінець захоплювався спортом, грав у волейбол на професійному рівні. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чоловік долучився до ЗСУ. Спершу служив у роті охорони, а згодом у 30-й окремій механізованій бригаді, яка воювала на Бахмутському напрямку. 

У березні 2023-го року поблизу окопа Євгенія розірвалася ворожа міна. Уламки пошкодили ногу та руку бійця. Нижню кінцівку довелося ампутувати. 

Згодом до Євгенія звернувся тренер обласної збірної команди з волейболу, запропонував спробувати волейбол сидячи, а з часом — і долучитися до паралімпійської збірної України. На Олімпіаді в Парижі у 2024 році команді вдалося вибороти 7 місце. Нині Євгеній продовжує тренуватися. 

Поспілкуватися з Євгеном Корінцем можна, як онлайн, так і офлайн на Полтавщині, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Полтава

Художниця Ярослава Яцуба та школяр Марк Іванченко познайомилися на початку повномасштабного вторгнення. Тоді 13-річний хлопець створив першу анімацію на малюнок Ярослави. Марк “оживив” роботу під назвою “Ніч яка місячна”, на якій українці знищують ворожі танки під місячним сяйвом. З того часу художниця та аніматор взялися співпрацювати. Ярослава малює майже щодня, ідеї для своїх робіт знаходить у новинах. А Марк перетворює її малюнки на анімації. 

“Живі картинки” Ярослава згодом розігрує за донати, представляє на міжнародних виставках. Нині аніматори працюють виключно над анімаціями для зборів для українського війська. Останні роботи Марка прикрасили збори БФ “Повернись живим” та “Азову”. 

Поспілкуватися з командою аніматорів можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• діти
• культура
• Полтава

Жінки-пасічниці започаткували кооператив під назвою “Свій до свого” ще у 2020-му році. Засновницею стала бджолярка у третьому поколінні Тетяна Сенчук. Каже, що шукати колег-жінок довго не довелося, адже у Полтаві з 2016-го року проходив форум “Пані Бджілка”. Там познайомилася з тими, хто захотів об’єднатися у кооператив.

На початку повномасштабного вторгнення кооператив опинився під загрозою розпаду. Чимало пасічниць переїхали до інших міст або навіть виїхали закордон. Втім, у 2023-му, бджолярки зустрілися і вирішили, що варто продовжувати працювати разом. Жінок підтримав проєкт “WeProsper”, який допоміг закупити та відремонтувати обладнання.

Нині кооператив складається з семи жінок та одного чоловіка. Залежно від сезону збирають від трьох до пʼяти тонн меду. Одним з основних продуктів, які створює кооператив, є крем-мед, який має однорідну текстуру і водночас зберігає всі корисні властивості меду. 

Поспілкуватися з Тетяною Сенчук та командою кооперативу можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• Полтава

Олена Легенчук  —  житомирянка та матір 4-х дітей.  6 років тому разом із дітьми вона переїхала до Іспанії. З початку повномасштабної війни Олена почала волонтерити, а згодом стала капеланкою (військовим священиком). Нині Олена їздить між Україною та Іспанією, куди повертається, щоб побачитись із дітьми. 

Олена служить капеланкою на волонтерських засадах. В її обов’язки входить душпастирська опіка для військових, але, за словами жінки, нині виконує набагато більше функцій: окрім духовної, це і психологічна підтримка.

Капеланка Олена організовує ретрити для військових та їхніх сімей. Робить щотижневі зустрічі для дружин військових, проводить консультації для ветеранів та тих, хто повернувся з полону, загальні консультації для дружин військовополонених, відвідує вдів. 

За попередньої домовленості з Оленою можливо поспілкуватись  у Києві або Полтаві, а також у онлайн-форматі.

• військові
• жінки
• релігія
• Київ
• Полтава