Теми за тегом: полонені

Юрік Мкртчян — військовий лікар. Працював анестезіологом і  реаніматологом у Дніпровському військовому госпіталі. Наприкінці березня 2022 року йому повідомили, що у Маріуполі, де точилися важкі бої, не вистачає лікарів. Тож Юрік прибув у місто. Рятував людей на заводі ім. Ілліча. 

12 квітня 2022 року разом із іншими медпрацівниками Юріка Мкртчяна взяли в полон. Спершу їх відвезли у фільтраційний табір у Сартані. Табір був розгорнутий на території зруйнованої ферми. Полоненим доводилось спати на підлозі, а їли вони лише раз на день. І навіть в тих умовах медики намагались продовжувати лікувати поранених українських бійців. Через декілька днів бранців перевели у колонію в Оленівці. А з 16 жовтня до 3 листопада чоловіка утримували у окупованій Горлівці. Загалом, лікар пробув у полоні 206 днів. 

Довідково: понад 500 українських медиків нині насильно утримує росія. Серед них і цивільні, і військові медики — повідомляє Центр громадянських свобод. Журналісти можуть також звернутися за коментарями експертів Центру.

• військові
• лікарі
• полонені

Мар’яні Мамоновій — 31. Вона медикиня, капітанка Медичної служби Збройних сил України.  Ще з 2018  року їздила  у зону АТО/ООС. 

На початку повномасштабного вторгнення жінка служила в Маріуполі. А у  середині березня дізналась, що носить під серцем дитину.  Попри це жінка продовжувала рятувати життя інших людей. Згодом разом із колегами та десятками цивільних перебувала на металургійному комбінаті імені Ілліча. У полон до окупантів потрапила 4 квітня. Півроку вагітна жінка була у колонії в Оленівці.  21 вересня її звільнили.  Через чотири дні після обміну вона народила донечку.

Довідково: понад 500 українських медиків нині насильно утримує росія. Серед них і цивільні, і військові медики — повідомляє Центр громадянських свобод. Журналісти можуть також звернутися за коментарями експертів Центру.

• військові
• жінки
• лікарі
• полонені

Коли росія вперше атакувала Україну у 2014-му році, Галина Клемпоуз була ще студенткою. Дівчина почала активно волонтерити. У 2016-му році Галина вирішила стати військовослужбовицею, дівчина обіймала різні посади у війську, але зрештою зупинилася на аеророзвідці. Через рік Галина демобілізувалася, її батько загинув і дівчині довелося залишитися вдома, щоби доглядати за мамою. З початком повномасштабного вторгнення ветеранка хотіла мобілізуватися, але хлопець Галини, який обороняв Маріуполь, взяв з неї обіцянку, що дівчина залишиться в тилу, поки він не повернеться додому. Коханий Галини потрапив у російський полон разом з іншими захисниками “Азовсталі”. Так боротьба Галина за Україну переросла у боротьбу за українських полонених. Нині ветеранка працює комунікаційницею в Асоціації родин захисників “Азовсталі”. 

• військові
• жінки
• полонені

28 липня о 11:00 в Медіацентрі Україна — Укрінформ відбудеться брифінг “Оленівка: Безкарність – заохочення до тероризму”. Рік тому на території колонії №120 в Оленівці росіяни вчинили теракт проти беззбройних оборонців “Азовсталі”, яких на той момент вони утримували в полоні понад два місяці. В результаті варварського злочину, за непідтвердженими даними, загинули щонайменше 53 азовців, ще кількадесят полонених отримали поранення. 

Спікери: 

– Наталка Зарицька, голова ГО “Жінки зі Сталі”, дружина звільненого з полону бійця полку “Азов”;

– Наталія Пашнюк-Пашнєва, матір загиблого внаслідок теракту захисника “Азовсталі”;

– Марія Алєксєєвич, дружина пораненого захисника “Азовсталі”, постраждалого внаслідок теракту в Оленівці;

– Неля Шастун, матір двох бійців полку “Азов”, старший з яких загинув, а другий був у полоні після виходу з “Азовсталі” та був у бараці Оленівки під час теракту;

– Микита Шастун, звільнений з полону захисник “Азовсталі”, який перебував у бараці Оленівки під час теракту;

– Олександр Заруцький, адвокат-міжнародник;

Необхідна попередня акредитація.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Роксана — дружина військовополоненого офіцера ДПСУ. Її чоловік потрапив у полон ще у травні 2022 року.  (Тоді за наказом вищого командування задля збереження життів особового складу українські захисники вийшли з “Азовсталі” у Маріуполі). Відомо, що чоловіка тримали на окупованій території у Оленівській колонії, а зараз він перебуває на території рф.  Зв’язку із ним немає. 

За словами дружини, родичі військовополонених прикордонників, свідчать про дуже малий відсоток повернень саме прикордонників під час обмінів. Багато прикордонників у ворожому полоні ще з березня минулого року.

• військові
• полонені

26 липня в Медіацентрі Україна – Укрінформ  Медійна ініціатива за права людини, що входить до Коаліції «Україна. П‘ята ранку» / Ukraine 5AM Coalition, презентує розслідування про масове вбивство азовців в Оленівській колонії № 120. Під час презентації журналісти МІПЛ, ґрунтуючись на задокументованих свідченнях потерпілих, у найменших деталях розкриють обставини злочину в Оленівській колонії: як це сталося, що відбувалося всередині і ззовні бараку з азовцями, чому багатьох із них не врятували, і хто в цьому винен.

Для реконструкції подій ночі масового вбивства полонених з 28 на 29 липня 2022 року команда МІПЛ опитала свідків цього злочину. В момент вбивства вони перебували всередині бараку. Тоді внаслідок двох вибухів загинуло близько 50 азовців, ще понад 70 отримали важкі травми.

Спікери:

Тетяна Катриченко — авторка розслідування, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини;

Марія Климик — авторка розслідування, журналістка Медійної ініціативи за права людини;

Анна Лобова — дружина військовополоненого, пораненого в Оленівці;

Аріна Хаванських — дружина загиблого в Оленівці військовополоненого.

Потрібна попередня акредитація.

• військові
• загиблі
• злочини росіян
• полонені
• Київ

Батько Юлії — Сергій Хрипун — цивільний, який з початком повномасштабного вторгнення росії опинився в окупації у селі на Запоріжжі.  Сергій безліч разів намагався виїхати з окупації, але був без паспорта і його не пропускали через блок-пости. Згодом сім’я дізналася: Сергій потрапив у російський полон. Юлія збирала крихти інформації про батька від військових, яких звільнили завдяки обмінам. У вересні 2022-го року дівчина отримала останню звістку від батька — лист. У ньому Сергій написав, що у полоні до них ставляться добре. Однак, Юлія спілкувалася з тими, хто бачив батька. Від них дізналася: чоловіка катують струмом та змушують співати російський гімн по шість годин на день.

Разом з іншими родичами полонених Юлія створила у Києві ГО “Цивільні у полоні”. Вони звертаються до усіх можливих організацій, аби дізнатися, де і в якому стані їхні близькі.

• злочини росіян
• полонені
• Київ

Курсантка Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Кожедуба Наталія Сосмій вторгнення росіян зустріла у Херсоні. У перші місяці окупації жінка їздила містом на велосипеді та передавала інформацію про росіян знайомим українським військовим. Наприкінці серпня Оксана вирішила виїжджати із Херсона. Але рейс перенесли, а до  будинку курсантки вдерлися 30 озброєних росіян. У Наталії вдома провели обшук, а саму жінку повезли до тамтешнього ізолятора тимчасового тримання. Там її били та тиснули на Наталію психологічно: зокрема, погрожували знайти та зґвалтувати її 16-річну доньку. “Говорили, що вивезуть мене на Донбас та пустять у бік українських військових, щоб свої розстріляли. Я сказала, що краще хай мене свої вб’ють, ніж я тут помру”, — згадує курсантка.

Також Наталія чула, як катують її однокурсника Олександра. Щоб врятувати хлопця, жінка погодилася взяти участь у записі російського пропагандистського відео. Наталія виїхала з Херсона, перебуває в безпеці та готова спілкуватися зі ЗМІ.

• жінки
• злочини росіян
• полонені

Чоловік Оксани — Андрій Ганкевич — мобілізувався 25 лютого минулого року та став бойовим медиком. Остання розмова Оксани з чоловіком відбулася об 11-й вечора 5 липня 2022 року, а вже о 1-й ночі він загинув. Того разу чоловік сказав Оксані: “Ти сильна, в тебе все вдасться, що б зі мною не сталося”. Саме ці слова дали Оксані змогу рухатися далі, шукати підтримку і виховувати трьох дітей. Своєю другою домівкою жінка називає Офіс підтримки родин військовослужбовців у Львові. Завдяки людям із Офісу Оксана зуміла створити власний проєкт “Продовжуй жити”. І вже сама намагається допомагати дружинам і матерям воїнів, які загинули, зникли безвісти чи потрапили в полон. Проєкт складається з кількох частин, одна з них — це фотосесія для жінок.  Авторка проєкту переконана, що позитивні емоції — це ліки, які дають сили сім’ям військових триматися у важкі часи.

• жінки
• загиблі
• полонені
• постраждалі

Військовий Андрій Мерчук у травні 2022 року підбив ворожий танк на Лиманському напрямку. Отримав поранення, але не покинув позицію. А  перед тим, як потрапити в полон, навіть зумів написати повідомлення своїй коханій Анастасії. Певний час Андрія вважали зниклим безвісти. Згодом прийшла звістка, що він у російських застінках. У квітні цього року Андрій повернувся з полону і невдовзі одружився із Анастасією. Його обраниця служить патрульною у поліції Луцька.

• військові
• полонені