Теми за тегом: полонені

Олена Юзвак опинилася в окупації одразу після початку великої війни. Гостомель — місто на Київщині, де перебувала лікарка, захопили росіяни. Олена залишилися там, щоби продовжувати працювати та допомагати людям, які не змогли виїхати. Олена роздавала ліки і опікувалася пораненими, аж поки окупанти не взяли її у полон. Лікарку відпустили через добу, а ще через 10 днів українські військові звільнили Гостомель. Олена одразу повернулася до роботи та взялася за відновлення медичних закладів, якими керувала. Один з таких розташований у селі Мощун на Київщині, його зруйнували прямим влучанням снаряду. Завдяки підтримці міжнародних фондів Олені вдалося побудувати новий “Пункт Здоров’я” і зробити його енергонезалежним “Пунктом незламності”. “Пункт Здоров’я” у Мощуні успішно працює від моменту відкриття. Нині лікарка продовжує працювати над відновленням та відкриттям сучасних медичних закладів. 

Довідково: 2 квітня 2022 року Київщину повністю звільнили від російської окупації. До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область. 11 квітня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про повне відновлення контролю над державним кордоном у Сумській області. 

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• лікарі
• окупація
• полонені
• постраждалі
• Київ

Мирні акції підтримки військовополонених заплановані на другу річницю повномасштабного російського вторгнення і десяту річницю російсько-української війни. Акції відбудуться у щонайменше 10-ти українських містах.

23-го лютого – акції заплановані у Хмельницькому.

24-го лютого – заходи відбудуться у Києві, Львові, Івано-Франківську, Павлограді, Вінниці, Черкасах та Кролевці (Сумщина).

25-го лютого – акції заплановані у Дніпрі, Тернополі та Овручі (Житомирщина).

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

Довідково: За оцінками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, понад 8 тисяч українців, цивільних та військових, досі перебувають у російському полоні. 

• військові
• полонені

21 лютого у  Медіацентрі Україна – Укрінформ відбудеться  презентація аналітики: “Місія врятувати: що відбувається у російському полоні і як запобігти загибелі в ньому українських військових”.

Під час презентації Медійна ініціатива за права людини представить аналіз свідчень звільнених у результаті обмінів полонених, які заявляють про загибель українських військових у російському полоні внаслідок побиття або катувань. Також вони говорять про самогубства полонених через психологічне, сексуальне чи інше насилля в полоні. У відповідь на запит МІПЛ про кількість українців, які загинули в російському полоні з 24 лютого 2022 року до 16 листопада 2023 року, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило про 49 осіб.

Учасники:

– Тетяна Катриченко, виконавча директорка МІПЛ;

– Марія Климик, журналістка МІПЛ;

– Анастасія Гондюл, дружина військовослужбовця бригади “Азов”, важкопораненого з бараку в Оленівці, ГО “Спільнота Родин Оленівки”;

– Богдан Слободян, свідок загибелі в російському полоні українського військовослужбовця;

– Андрій Яковлєв, адвокат, експерт МІПЛ із міжнародного права.

На подію необхідно зареєструватись. 

• злочини росіян
• полонені
• Київ

40-річний В’ячеслав Левицький з Одещини. У цивільному житті працював водієм-експедитором. Став на захист країни на початку повномасштабної війни. 

Важку травму отримав на Донеччині під Авдіївкою (прострелені ноги, тулуб). Поранений чоловік сім днів пересувався у сірій зоні. Втім потрапив у полон до росіян та російських колаборантів, які 3 дні тримали його на окупованій частині Донеччини без жодної медичної допомоги. Звідти його забрали чеченці та вивезли аж до Грозного. Там чоловікові ампутували всі кінцівки, адже на ногах у нього розвинулась гангрена, а руки були обморожені.

Після трьох з половиною місяців полону В’ячеслава Левицького обміняли. Його мама увесь цей час не знала, де її син, він вважався зниклим безвісти. Зараз чоловік проходить реабілітацію у центрі Superhumans у Львові. Вчиться ходити на нових протезах ніг та готується до протезування рук.

• військові
• полонені
• постраждалі
• Львів

У Києві відкрили хаб для визволених з полону військових.  Ідея “YOUkraine hub” — простору для безпечного спілкування, взаємопідтримки та допомоги захисникам і захисницям — належить оборонцям Маріуполя. А реалізувати її вдалося завдяки благодійному фонду YOUkraine. 

Хаб працює за принципом “свої для своїх”. Адже для колишніх полонених повернення додому пов’язане з новими випробуваннями: необхідністю фізичного відновлення, соціалізації, налагодження особистого життя у часи війни, розв’язання правових та побутових питань. 

Серед іншого, у хабі захисники зможуть отримати юридичну, психологічну допомогу, соціальний супровід. 

Захисниця “Азовсталі”, журналістка та поетеса Валерія “Нава” Суботіна стала директоркою  YOUkraine hub.

Довідково: 8 лютого цього року під час чергового обміну полоненими Україна повернула з російського полону 100 захисників. Більшість — це оборонці “Азовсталі”.   

Загалом же, з моменту повномасштабного вторгнення з російського полону вдалося визволити вже 3135 захисників та захисниць.  

• полонені
• Київ

Акції на підтримку українських військовополонених “Не мовчи. Полон — вбиває!” відбудуться у 14 містах України.

3 лютого — заплановані у Запоріжжі, Вінниці та Кролевці (Сумська обл).

4 лютого акції відбудуться у Києві, Харкові, Миколаєві, Тернополі, Полтаві, Кременчуці, Овручі, Івано-Франківську, Черкасах та Ковелі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

Довідково: 1 лютого цього року під час чергового обміну полоненими Україна повернула з російського полону 207 українців. Серед звільнених військовослужбовців — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Через обміни від початку повномасштабного вторгнення додому повернули 2681 українського військового і 147 цивільних. Понад 8 тисяч українців, цивільних та військових, досі перебувають у російському полоні. 

• військові
• полонені

27 січня у Дніпрі відбудеться відкриття виставки, присвяченої захисникам Маріуполя під назвою “УКРАЇНА ЧЕКАЄ СВОЇХ ГЕРОЇВ”. Це перша виставка про героїчний подвиг воїнів Маріупольського гарнізону, яка відбудеться у Дніпрі та має на меті привернути увагу до катастрофічного становища українських військовополонених, які понад 1,5 року знаходяться в катівнях ворога.

На відкритті виставки журналісти матимуть змогу поспілкуватись із родичами та близькими військовополонених. 

Довідково: Щотижня рідні полонених, загиблих, зниклих безвісти та бійці, які самі пережили пекло полону, виходять на мирні акції у різних українських містах, щоб нагадати про українських військових, які знаходяться у російських тюрмах.

Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• військові
• полонені
• Дніпро

Тетяна Тіпакова народилася у Донецьку, близько 30 років жила у Бердянську, що у Запорізькій області (зараз місто окуповане). До початку повномаштабного вторгненя рф працювала у туристичній фірмі.

На початку повномасштабної війни Тетяна організовувала у Бердянську мирні акції на підтримку України. За це російські військові викрали жінку: натягли мішок на голову, відвезли до колонії, допитували два дні та били. До пальців Тетяни підключали електричний струм, імітували розстріл. Її також примусили записати відео з вибаченням. Бранку відпустили, але вже наступного дня знову схопили. Цього разу тримали 4 дні, жінці знову довелось пережити тортури.

Після цього Тетяна вирішила тікати із міста. Вона подолала більше 20 блокпостів, щоб дістатися Запоріжжя. Згодом, заснувала там ГО “Рідна стежка”, аби підтримати земляків, які теж були вимушені покинути окуповане місто. Людям допомагають із харчами, медикаментами, влаштовують дозвілля. Також допомагають військовим із Бердянскої громади. Гасло організації: “Наше серце назавжди жовто-блакитне”.

Журналісти мають змогу поспілкуватись із Тетяною у офлайн та онлайн форматі.

• жінки
• злочини росіян
• окупація
• полонені

Перші дні повномасштабного ворожого вторгнення 25-річний Віктор Лахно зустрів у Бердянську Запорізької області. Хлопець доєднався до територіальної оборони, разом з побратимами патрулював прилеглі населені пункти, одного разу тероборонівці навіть зуміли взяти в полон окупантів. Після того як Бердянськ окупували росіяни — Віктор став партизанити. А згодом виїхав на підконтрольну Україні територію. 

Віктор був одним з добровольців, що зголосилися полетіти гвинтокрилом на підмогу у оточений росіянами Маріуполь. Українським військовим вдалося зробити кілька вильотів: доставити вантаж і забрати важкопоранених. 

З 4 квітня 2022-го року Віктор бився у Маріуполі. Згодом разом з іншими оборонцями міста він опинився на заводі “Азовсталь”. За наказом командування військовий вийшов з “Азовсталі” 17 травня. 4 місяці він провів у сумнозвісній колонії в окупованій Оленівці на Донеччині. Пізніше його перевели до окупованої Горлівки. Загалом, у ворожому полоні Віктор пробув 13 місяців. Військовий повернувся додому у червні 2023-го року.

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів.  За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• військові
• полонені

Державний проєкт “Хочу найти” працюватиме з громадянами країни-агресора, передусім, з родинами військовослужбовців рф, які зникли безвісти, загинули, або потрапили в полон в Україні. За допомогою проєкту “Хочу найти” росіяни зможуть дізнатися, чи перебуває конкретний військовий армії рф в Україні в статусі військовополоненого або ж загиблого. 

Дуже часто чиновники мо рф відмовляються визнавати військовополоненими власних солдатів, яким пощастило вижити в Україні. Їхні родичі та близькі не можуть домогтися від своєї влади включення таких військовополонених у списки на обмін. 

Надаючи достовірну інформацію родинам російських військовослужбовців, проєкт “Хочу найти” сприятиме посиленню суспільного тиску росіян на їхню владу. Зокрема, в питаннях проведення обмінів військовополоненими, пошуку, ідентифікації і передачі тіл із зони бойових дій. А це дозволить повернути додому більше українських Захисників та Захисниць.

• загиблі
• полонені