Теми за тегом: лікарі

Олі всього 24. Вона – отоларинголог і вже два роки є учасницею медико-волонтерських місій “FRIDA Ukraine”. За час волонтерства побувала у всіх регіонах, де працює “FRIDA”: у виїздах на прифронт та в дитячі будинки. 

Найчастіше лікарка стикається з хронічними синуситами або зниженням слуху. І часто ці стани стають хронічними не тому, що люди не хотіли лікуватися, а тому, що не було де і до кого звернутися.

Із початку 2026 року Оля їздить на місії кожні два тижні. Лікарка вигадала власну маленьку традицію, яка підтримує і її саму, і пацієнтів під час місій. Вона дає людям цукерки з передбаченням і чекає, коли вони розгорнуть папірець і усміхнуться.

Одного разу дівчинка років десяти прочитала своє передбачення: “У твоїх руках майбутнє України, пам’ятай про це”. Оля сказала їй: “Дитино, пам’ятай про це, це правда”.

Найважче Олі стикатися з людьми, які пережили жахи окупації. Вони говорять про це спокійно, але самій лікарці доводиться стримувати сльози. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Ольгою у Києві. 

Довідково: Медико-волонтерські місії “FRIDA Ukraine” — це регулярні виїзди команди лікарів у прифронтові та віддалені громади України. У складі кожної місії — понад 20 фахівців різних напрямів: неврологи, хірурги, гінекологи, терапевти, дерматологи та інші. Під час виїздів проводяться безкоштовні прийоми, консультації та аналізи для місцевих мешканців. Віднедавна команда також здійснює онкоскринінг — ранню діагностику онкологічних захворювань, щоб допомогти виявляти хвороби на початкових стадіях.

• волонтери
• лікарі
• Київ

З 22 по 28 березня в Україні діятиме шоста гуманітарна місія Face to Face. Протягом тижня у Львові працюватиме команда американських реконструктивних хірургів обличчя. 

Медики допомагатимуть тим, хто має парез, втрату кісток обличчя, травми повік та стінок орбіти ока, деформації тканин обличчя. Подати заявку можуть військові та цивільні, які отримали поранення внаслідок війни — всі операції будуть безкоштовними. 

Поспілкуватися з командою лікарів можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• лікарі
• постраждалі
• Львів

У Львові, в реабілітаційному центрі “UNBROKEN”, почали робити протези очей, носа та вух для пацієнтів, які втратили частину обличчя на війні, внаслідок аварії чи через хворобу. Екзопротезистка Таїсія Ярова створює спеціальні накладки, що кріпляться до шкіри та імітують природний вигляд.  

Загалом, у центрі уже зробили 20 протезів очного яблука, один екзопротез-накладку на обличчя та один екзопротез пальця (новий напрям).

Екзопротез обличчя – це накладка, яка кріпиться до шкіри та імітує природний вигляд втрачених частин. Процес виготовлення накладок надзвичайно складний. Спершу протезист знімає зліпок з обличчя пацієнта, виконує 3D-сканування та на основі цифрової моделі вручну формує прототип із пластиліну. Потім виготовляє воскову модель, у якій  відтворює текстуру та колір шкіри, зморшки та найдрібніші анатомічні деталі. Після цього спеціаліст відливає модель з медичного силікону та розфарбовує її вручну.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу дізнатися більше про екзопротезування у центрі “UNBROKEN” у Львові та поспілкуватися із екзопротезисткою Таїсією Яровою.

• лікарі
• постраждалі
• Львів

Олександр Демченко — військовий лікар-анестезіолог. У 2016-му чоловік добровільно мобілізувався. Після початку повномасштабного вторгнення він став одним із тих, хто погодився вирушити на “Азовсталь”, де в оточенні тримали оборону українські захисники Маріуполя. 

Команду посадили на вертоліт Мі-8, який летів на гранично низькій висоті. Згодом їх пересадили у човен, який зміг успішно дістатися оточеного металургійного комбінату. Роботу на “Азовсталі” Олександр пригадує, як рутину, якої вдалося дотримуватися попри надскладні умови, брак медикаментів і постійні обстріли. Медик проводив операції, перевʼязки, моніторив стан поранених. 

Разом із побратимами Олександр вийшов у російський полон у травні 2022 року. Його доставили до колонії в Оленівці на окупованій Донеччині, там утримували протягом трьох місяців. Олександру вдалося пережити теракт, який росіяни влаштували в Оленівці, вбивши понад пів сотні українських військовополонених.

У вересні 2022-го бійця повернули до України за обміном полоненими. Майже одразу Олександр став до роботи та продовжує службу. 

Поспілкуватися з Олександром можна як онлайн, так і офлайн у Києві за попередньою домовленістю. 

Довідково: Оборона Маріуполя тривала 86 днів. За наказом командування українські захисники припинили оборону, вийшли з “Азовсталі” та здалися у ворожий полон. 20 травня 2022-го року Маріуполь опинився у російській окупації.

• військові
• злочини росіян
• лікарі
• полонені
• Київ

У цивільному житті Катерина Соколенко працювала медсестрою у селі Федорівка, що у Бахмутському районі Донеччини. Задовго до повномасштабного вторгнення жінка стала відомою своїми співочими виступами на шоу “Х-фактор” та “Україна має талант”. 

У 2016-му році жінка долучилася до ЗСУ, як старша медсестра. З того часу Катерина рятувала життя українських військових. Початок повномасштабного вторгнення також зустріла у війську. Нині Катерина обіймає посаду санітарної інструкторки 23-ї ОМБр. 

Жінка переконана, що служба у війську — це її покликання. Водночас співочу кар’єру Катерина поставила на паузу, хоч час від часу виступає для своїх побратимів. 

Поспілкуватися з Катериною можна онлайн або офлайн 20-21 лютого у Києві, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• лікарі

До України з візитом солідарності та підтримки приїхали лікарі зі Сполучених Штатів Америки — волонтери медико-волонтерської місії FRIDA Ukraine та давні друзі організації.

Попри війну, складну безпекову ситуацію та зимові морози, вони вкотре вирішили присвятити власну відпустку допомозі українським лікарям і пацієнтам.

Цього разу медики вже побували в Києві, а нині завітали до Харкова, де перебуватимуть до 5 лютого. Вони відвідують медичні заклади, спілкуються з українськими колегами, діляться професійним досвідом та підтримують місцеві команди.

Серед волонтерів — Олена Паль-Валь, лікарка-педіатриня з США, яка багато років працює в одній з провідних дитячих лікарень країни. Олена має українське коріння, і для неї ця поїздка — не лише професійна місія, а й особистий жест підтримки країни свого походження.

Разом із нею до України приїхав її чоловік — Грегорі Люк Ларкін, лікар екстреної медицини, професор медичного університету, науковець і викладач із багаторічним міжнародним досвідом. Подружжя не вперше долучається до волонтерських ініціатив FRIDA Ukraine і щоразу підкреслює: для них важливо бути корисними саме тут і саме зараз.

FRIDA Ukraine запрошує журналістів до інтерв’ю з американськими лікарями-волонтерами.

Довідково: Медико-волонтерська місія FRIDA Ukraine об’єднує українських та міжнародних лікарів, які надають безкоштовну медичну допомогу, проводять консультації, скринінги та професійні обміни в різних регіонах України, зокрема у прифронтових і прикордонних областях.

• волонтери
• лікарі

Початок повномасштабного вторгнення Зоя Ковалець зустріла у селищі Високопілля на Херсонщині. Коли російські військові окупували її дім, почала передавати ЗСУ інформацію про пересування ворога. Жінку “здала” окупантам її ж сусідка. Два місяці Зоя переховувалася у односельчан, жила у підвалах, щоб не потрапити до рук росіян. Зрештою їй вдалося виїхати з окупації. 

На підконтрольній Україні території одразу взялася працювати медсестрою у шпиталі, а згодом долучилася до української армії. Нині вона є операційною медсестрою 47-ї ОМБр “Маґура”. 

Жінка пам’ятає все, що їй довелося пережити в окупації та хоче помститися ворогу. 

Поспілкуватися з Зоєю Ковалець можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• лікарі

Інноваційна навчально-виробнича протезна майстерня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка є найбільшою в Європі, запрацювала на постійній основі. 

Мікроклініка протезування та навчально-виробнича протезна майстерня — це проєкт, створений у Львові за підтримки урядів України та Франції. “У створенні цього проєкту нам дуже допомагали французькі компанії Resilience Orthopedics та Expertise France. Вартість проєкту становить 2,47 мільйона євро”, — зазначила проректорка Університету ЛНМУ імені Данила Галицького, професорка Наталія Матолінець.

У протезній майстерні є 20 3D-принтерів та в ній щомісяця можуть виготовляти до 600 протезів. Об’єкт відкрили ще восени 2025 року, повний комплект матеріалів для виготовлення протезів партнери передали наприкінці року.

“Наша майстерня в Університетській лікарні у Львові є основним об’єктом, який виготовляє протези. У Полтаві, Винниках та Києві працюють мікроклініки — їх створили для того, щоб пацієнтам не доводилося їхати на заміри для виготовлення протезів аж до Львова, а можна було зробити це комфортно в будь-якій точці України. Згодом кількість таких мікроклінік буде збільшуватися”, — розповіла керівниця Клініки реабілітації та протезування Університетської лікарні Олена Шевченко.

Протези пацієнти отримують безкоштовно. Для цього вони звертаються до мікроклініки, де їм проводять сканування кукси кінцівки. Після цього відсканований результат завантажують у принтер, і вже за 18–20 годин куксоприймач готовий. Його одразу на місці зачищають, шліфують та готують для пацієнта. Спершу створюють навчальний протез. Якщо людині зручно і нічого не турбує, за тим самим принципом виготовляють постійний протез та покривають його карбоном.

У межах цього проєкту 16 українських спеціалістів пройшли навчання та тренінги, щоб швидко й якісно допомагати пацієнтам відновлюватися та повертатися до звичного життя.

За попередньої домовленості журналісти матимуть можливість висвітлити роботу протезної майстерні та поспілкуватись із фахівцями у Львові.

• лікарі
• Львів

25-річна Ірина Масна до великої війни навчалася в Житомирському коледжі культури і мистецтв. У 2021 році дівчина виїхала до Польщі. Після початку повномасштабного вторгнення волонтерила там у центрі для українських біженців.

Після повернення до України вступила до Житомирського медичного інституту на спеціальність “Медсестринство”.

З березня 2024 року Ірина Масна (“Примара”) проходила службу у 12-й бригаді спеціального призначення “Азов”. А з жовтня 2025 року — вже у складі 20-ї бригади оперативного призначення “Любарт” 1-го корпусу НГУ “Азов”.

Перший справді важкий епізод в роботі Ірини стався влітку 2024-го в Серебрянському лісі. “Примара” чергувала на CASEVAC одна, коли на точці передачі поранених група саперів наїхала на міну. Було кілька важко травмованих. “Примара” разом з іншим медиком розподілила навантаження: він брав легших, вона — важчих. У машині, на ходу, вона намагалася поставити катетери та зупинити кровотечу. 

Поранений із розірваною ногою попросив спершу знеболити його товариша з опіками. Іра послухала — і згодом довго себе картала: “Я тоді жорстко напартачила. Радію, що обидва живі. Але я розуміла, що хлопцю зі стегном треба було вже лити кров, а я не змогла оцінити, чи в нього шок”. Після тієї евакуації вона зробила висновки й більше не дозволяла собі розгубитися в стресі.

На своїй посаді Ірина працювала медиком на сортувальному пункті, медиком евакуації CASEVAC та MEDEVAC, а також інструктором із тактичної медицини для особового складу.

Не всі врятовані потім пишуть “дякую”, не всі знаходять її в месенджерах чи через знайомих, але кожне таке повідомлення — як ще один доказ, що вона на своєму місці. 

Сьогодні “Примара” продовжує поєднувати роботу медика і інструкторську діяльність. За врятовані життя та віддану службу Ірину Масну нагородили медаллю “За врятоване життя”.

Журналісти можуть поспілкуватися з Іриною Масною онлайн або офлайн, за узгодженням пресслужби бригади.

• військові
• жінки
• лікарі

Початок повномасштабного вторгнення Тетяна Романюк зустріла разом з Загонами швидкого реагування товариства Червоного Хреста в Україні. Її навички волонтера стали у нагоді під час евакуації маломобільних людей з частини Київщини, прифронтової Донеччини та Луганщини. 

У серпні 2022-го року Тетяна долучилась до добровольчого батальйону “Госпітальєри”. Дівчина поїхала на передову вже з п’ятирічним досвідом роботи під час надзвичайних ситуацій. Понад три роки Тетяна працює у екстремальних і часто з великим ризиком для життя. Тетяна пригадує одну з евакуацій: тоді її екіпаж вдруге рятував одного бійця. Авто “Госпітальєрів” потрапило під обстріл — постраждала лише машина. 

А у перервах між евакуаційними виїздами дівчина вишиває рушники — так вона намагається відволікатися від пережитого. А ще — відновлювати українську культуру, яку знищують російські військові. 

Поспілкуватися з Тетяною Романюк можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• культура
• лікарі