Теми за тегом: ЛГБТ

Саба Ямані народилася в Саудівській Аравії. Її батько — саудит, біологічна мати — сирійка. Вперше дівчина потрапила до України у трирічному віці, коли  батько одружився  з українкою. Ця жінка і стала для Саби справжньою матір’ю. Коли дівчині виповнилося 16 років, батько хотів вивезти її до Саудівської Аравії, щоб видати заміж. Але дівчина пішла проти його волі та відмовилася покидати Україну. 

У Києві Саба охрестилася в православній церкві та зробила камінг-аут. Наразі у Саби немає українського паспорта, лише протермінований документ із Саудівської Аравії. Щоби усунути цю проблему, на початку повномасштабного вторгнення дівчина звернулася до Державної міграційної служби України. Там їй наказали здати на утилізацію ті українські документи, які вона встигла отримати, та виїхати у двотижневий термін. Якби Сабу депортували до Саудівської Аравії, там би їй загрожували арешт і страта — за татуювання, християнство та належність до ЛГБТ. Після повторного звернення до ДМС дівчина таки отримала посвідчення особи, яка звернулась по захист. 

З 15 років Саба асистувала матері у стоматологічному кабінеті. Після школи вступила до медичного університету, наприкінці першого курсу вже почала підпрацьовувати. Нині Саба працює у приватній стоматологічній клініці у Києві, а у травні цього року планує складати іспит, аби отримати українське громадянство. 

Поспілкуватися з Сабою Ямані можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• жінки
• Київ
• ЛГБТ

17 січня відбудеться зустріч та обговорення щодо інтимності, сексуальності та взаємин після воєнного досвіду. Під час зустрічі також запланована лекція зі сексологинею Оленою Лисенко та відкритий діалог, де ветерани та ветеранки можуть поставити питання або поділитися власними історіями. 

Під час зустрічі будуть обговорювати те, як воєнний досвід впливає на сексуальне життя, здатність до близькості, емоційне відкриття та взаємодію з партнерами чи партнерками, а також про адаптацію та підтримку після травматичних подій. 

Журналістам необхідно зареєструватися на захід.

• військові
• ЛГБТ

Олексій Полухін – херсонець і відкритий представник ЛГБТК+ спільноти. У перші дні російської окупації 21-річний Олексій долучився до руху спротиву у Херсоні та взявся налагоджувати звʼязок з СБУ, ЗСУ і розвідкою. 

До травня 2022-го року Олексій збирав у місті необхідну українським спецслужбам інформацію. 9-го травня, під час однієї з вилазок Олексій  натрапив на новий блокпост окупантів. Певен, що хтось розповів про його діяльність росіянам, тож на блокпосту уже чекали на нього. У хлопця забрали телефон, паспорт, а також змусили зняти одяг. Опісля Олексію зав’язали очі, посадили в авто і кілька годин возили містом. Згодом його доставили у СІЗО, де продовжили допитувати. 

Коли окупанти дізналися, що Олексій — квір-персона, то змусили його одягнути сукню. Йому не дозволяли приймати душ, забороняли виходити на вулицю, не надавали жодної медичної та юридичної допомоги. Щоправда, фізичного насильства не застосовували, зате постійно тиснули психологічно. Олексія відпустили після двох місяців моральних тортур. Після цього партизан ще тривалий час залишався у Херсоні і з рідного міста виїхав лише після деокупації. Нині Олексій працює з психологом та продовжує волонтерити для українського війська. 

Поспілкуватися з Олексієм Полухіним можна як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року).  ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Львів
• ЛГБТ

Панельну дискусію “Памʼять про загиблих. Як вшанувати пам’ять у публічних просторах так, щоб не знеособлювати загиблих” організовує ГО  “Українські ЛҐБТІК+ військові та ветерани за рівні права”. 

Під час дискусії учасники обговорюватимуть, як у публічних просторах вшановувати памʼять полеглих, не зводячи її лише до абстрактних символів, а зберігати імена та людську присутність. Окремо сфокусуються на формах видимого й гідного вшанування відкритих та закритих ЛГБТК+ захисників та захисниць у міському середовищі, зокрема, на ідеї створення алеї памʼяті. 

Учасники: 

• Олександр Деменко — голова ГО “Українські ЛҐБТІК+ військові та ветерани за рівні права”;
• Яків Лавринець — співголова ГО “ХЖО Сфера”, співорганізатор ХарківПрайду;
• Оксана Боркун — очільниця БФ “Маємо жити”, засновниця спільноти дружин загиблих захисників;
• Вероніка Голубнича — представниця ГО “Вшануй”;
• Дмитро Костюминський — військовий, художник-постановник, актор і театральний режисер, автор меморіалу “Дерево памʼяті” (онлайн).

На захід необхідно зареєструватися. 

• військові
• загиблі
• Київ
• ЛГБТ

Олександр Деменко – родом із Запоріжжя. Після проходження строкової служби чоловік підписав контракт із 15-ю бригадою Нацгвардії імені героя України лейтенанта Богдана Завади. До початку повномасштабного вторгнення Олександр охороняв об’єкти поблизу Маріуполя, а 24-го лютого 2022-го року його підрозділ перевели у місто. 

Наприкінці березня 2022-го Олександр отримав осколкове поранення, а 12-го травня того ж року, востаннє звʼязався з матірʼю. Після цього рідні захисника дізналися, що чоловік опинився у полоні. У неволі Олександр пробув понад 20 місяців. 31-го січня 2024-го року чоловік повернувся на Батьківщину. 

Нещодавно Олександра обрали новим головою громадської організації “ЛГБТ-військові за рівні права”. А 23-го серпня 2025-го року партнер Олександра Артур зробив чоловіку пропозицію і пара заручилася. Чоловіки вирішили, що чекатимуть ухвалення законопроєкту про реєстровані партнерства, щоби укласти шлюб. 

Поспілкуватися з Олександром Деменком можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• полонені
• Київ
• ЛГБТ

Леону — 26 років. Останні два роки чоловік перебуває на гормонотерапії і проходить процес переходу та зміни статі. Леон каже, що відчував себе хлопцем з дитинства. У підлітковому віці він пережив депресію. І лише у  21-22 роки чоловік дізнався про трансгендерність. 

Хлопець пішов спершу до сексолога, потім до психіатра, де отримав довідку F64.0 — про трансексуалізм. А згодом й до ендокринолога і опісля розпочав гормонотерапію. Леон почав відзначати усі зміни у своєму тілі, від голосу до ширини плечей. 

Зробити камінг-аут Леон вирішив після розмови з батьком. Натомість спілкування з матірʼю чоловік припинив. Також трансгендер наважився на мастектомію — видалення молочних залоз і зміну прізвища та гендерного маркера, а разом з цим навідався у ТЦК, де став на облік. До війська Леона не взяли — виключили за статтею 18а, шизофренія. Нині Леон каже, що нарешті відчуває себе вільним. Чоловік веде блог, де розповідає про шлях переходу. 

Поспілкуватися з Леоном можна як онлайн, так і офлайн в Одесі, за попередньою домовленістю. 

• Одеса
• ЛГБТ

Олексій Полухін – херсонець і відкритий представник ЛГБТК+ спільноти. У перші дні російської окупації 21-річний Олексій долучився до руху спротиву у Херсоні та взявся налагоджувати звʼязок з СБУ, ЗСУ і розвідкою. 

До травня 2022-го року Олексій збирав у місті необхідну українським спецслужбам інформацію. 9-го травня, під час однієї з вилазок Олексій  натрапив на новий блокпост окупантів. Певен, що хтось розповів про його діяльність росіянам, тож на блокпосту уже чекали на нього. У хлопця забрали телефон, паспорт, а також змусили зняти одяг. Опісля Олексію зав’язали очі, посадили в авто і кілька годин возили містом. Згодом його доставили у СІЗО, де продовжили допитувати. 

Коли окупанти дізналися, що Олексій — квір-персона, то змусили його одягнути сукню. Йому не дозволяли приймати душ, забороняли виходити на вулицю, не надавали жодної медичної та юридичної допомоги. Щоправда, фізичного насильства не застосовували, зате постійно тиснули психологічно. Олексія відпустили після двох місяців моральних тортур. Після цього партизан ще тривалий час залишався у Херсоні і з рідного міста виїхав лише після деокупації. Нині Олексій працює з психологом та продовжує волонтерити для українського війська. 

Поспілкуватися з Олексієм Полухіним можна, як онлайн, так і офлайн у Львові, за попередньою домовленістю. 

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Львів
• ЛГБТ

14 червня пройде Марш КиївПрайд – ключова правозахисна подія. Торік через безпекові виклики участь у Марші змогли взяти близько 500 осіб. Цього року організатори прагнуть залучити більше учасниць та учасників, проте місце проведення поки не розголошується з міркувань безпеки.

КиївПрайд – це найбільша щорічна ЛГБТІК+ подія в Україні. У 2025 році вона проходитиме під гаслом “Єдність у різноманітті” – офіційним девізом Європейського Союзу. Ця тема підкреслює євроінтеграційний курс України, важливість партнерства та солідарності у боротьбі за права людини й перемогу у війні.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

• Київ
• ЛГБТ

У червні, під час прайд-місяця, Київ стане центром видимості, підтримки та боротьби за права людини. Цьогоріч організатори готують дві головні події: благодійний фестиваль КиївПрайд Парк та Марш.

КиївПрайд – це найбільша щорічна ЛГБТІК+ подія в Україні. У 2025 році вона проходитиме під гаслом “Єдність у різноманітті” – офіційним девізом Європейського Союзу. Ця тема підкреслює євроінтеграційний курс України, важливість партнерства та солідарності у боротьбі за права людини й перемогу у війні.

7 червня відбудеться КиївПрайд Парк – благодійна освітня подія з лекторієм, майстернями, фотовиставками, ярмарком українських брендів, живою музикою та простором для спільноти. 

14 червня пройде Марш КиївПрайд – ключова правозахисна подія. Торік через безпекові виклики участь у Марші змогли взяти близько 500 осіб. Цього року організатори прагнуть залучити більше учасниць та учасників, проте місце проведення поки не розголошується з міркувань безпеки.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

• Київ
• ЛГБТ

30 травня у Медіацентрі Україна відбудеться брифінг “Прайд-місяць в Україні та Марш рівності: формат,  міжнародна підтримка та участь військових”.

Учасники:

– Анна Шаригіна, співзасновниця харківського жіночого обʼєднання “Сфера” та “ПрайдХаб”;

– Віктор Пилипенко, голова ГО “ЛГБТ+військові за рівні права”.

Теми для обговорення:

– Прайд-місяць в Україні: культурні та просвітницькі заходи;

– Підтримка з боку влади та бізнесу, міжнародна підтримка;

– Представленість української колони на прайдах інших країн;

– Формат маршу: очікувана кількість учасників, безпека;

 – Участь військових у прайді; 

– Складнощі у підготовці.

• Київ
• ЛГБТ