Теми за тегом: культура

15 червня в Києві відкривається другий фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного. 

У цей день пройде пресбрифінг за участі організаторів фестивалю. 

Спікери:

– Світлана Поваляєва, письменниця, мама Романа Ратушного;

– Софія Челяк, виконавча директорка фестивалю “Протасів Яр” пам’яті Романа Ратушного;

– Юлія Бартле, голова ГО “Захистимо Протасів Яр”;

– Мирослава Барчук, журналістка, телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН;

– Артур Харитонов, президент ГО “Ліберально-Демократична Ліга України”;

– Тетяна Терен, виконавча директорка PEN Ukraine;

–  Григорій Баран, директор програми “Соціальний капітал” Міжнародного фонду “Відродження”

Модераторка: Тетяна Власова

На захід необхідно акредитуватись.

Другий фестиваль “Протасів Яр” продовжуватиме основну мету заходу —   популяризацію сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного, справа якого триває й після його смерті. Саме започатковані Романом візії переросли у великий фестиваль, який уже вдруге відбудеться на Протасовому Ярі під гаслом “Ніколи нічого не бійтеся”.

Журналісти мають змогу ознайомитись із детальною програмою фестивалю.

• культура
• Київ

18 червня у Києві стартують заняття у межах пілотного проєкту “Театр Ветеранів”. Його започаткували служба зв’язків з громадськістю Командування Сил територіальної оборони ЗСУ (“ТРО Медіа”) спільно з Театром Драматургів.

Метою проєкту є створення інноваційної системи реабілітації, що поєднує терапевтичний ефект та розкриття творчого потенціалу ветеранів. Ідея полягає в тому, щоб засобами сучасного театру створити програму реабілітації та соціалізації військових та їхніх родин, проговорити з громадами/глядачами проблеми та потреби бійців, налагодити комунікаційні містки, знизити рівень емоційної напруги.

Для цього організатори з групою ветеранів працюватимуть над створенням вистави, в основу якої увійдуть тексти-роздуми про досвід життя, побоювання і мрії військових. Ветерани пройдуть освітню програму з сучасного театру, а також спробують себе у ролі акторів.

Орієнтовна тривалість програми — 2 місяці. Презентація вистави, створеної за текстами ветеранів, відбудеться у серпні 2024 року.

• культура
• Київ

14 червня у Медіацентрі Україна — Укрінформ у Києві відбудеться зустріч з організаторами Національного відбору на Дитяче Євробачення — 2024. Під час події Суспільне представить сонграйтера та режисера, котрі працюватимуть над цьогорічним відбором. Модератором стане незмінний коментатор і ведучий Нацвідборів на Євробачення Тімур Мірошниченко.

Під час зустрічі музична продюсерка Національного відбору Світлана Тарабарова та голова делегації України на Євробаченні Оксана Скибінська розкажуть все, що потрібно знати про нововведення та умови участі в цьогорічному відборі. Серед спікерів: директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига та психологиня фонду “Голоси Дітей” — Оксана Писарєва.

Потрібна попередня реєстрація.

Довідково: Суспільне спростило умови участі в Нацвідборі, щоб зробити його ще доступнішим для юних виконавців: мати авторську пісню не обов’язково. Щоб взяти участь у відборі й отримати можливість представити Україну на великій сцені Дитячого Євробачення – 2024 в іспанському Мадриді достатньо записати два кавери на популярні пісні та особисте відеопредставлення. 

При цьому юні автори все ще мають змогу подати на розгляд додаткову авторську пісню за бажанням — проте ця опція ніяк не впливає на можливість проходження до наступного етапу відбору.

Заявки на участь у Національному відборі приймаються через форму на сайті junior.eurovision.ua до 3 липня включно.

• діти
• культура
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олег Сливар був професійним танцюристом. Чоловік займався народними танцями на Львівщині. Своє життя Олег змінив кардинально влітку 2022-го року: військовий вирішив мобілізуватися і долучитися до лав Національної гвардії України. Разом з побратимами Олег воював на Донецькому напрямку. Під час одного зі штурмів чоловік отримав численні осколкові поранення. Через обстріл евакуювати військового вдалося не одразу. Згодом на стабілізаційному пункті серце чоловіка зупинилося, втім, медикам вдалося повернути Олега до життя. Військовий втратив ногу, але завдяки реабілітації у медичному центрі зумів опанувати протез з електронним коліном. І нещодавно повернувся на сцену.

Олег готовий до спілкування зі ЗМІ онлайн або ж офлайн у Львові.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

З 21 по 23 червня у Києві відбуватиметься ювілейний фестиваль “Країна Мрій”. Цьогорічна програма фестивалю включає: 15 тематичних майданчиків, 35 етнічних та фольклорних  гуртів, книжковий ярмарок, алеї майстрів і крафтярів, дитячу галявину, кримськотатарський, японський простір.  Новинки фестивалю – духовна містична сцена, а ще поетична майстерня.

На сьогодні міжнародний етнофестиваль “Країна Мрій” є найбільшим етнофестом та найдавнішим музичним фестивалем, що проходить в Україні з 2004 року. 

Одна з важливих місій фестивалю спрямована на потреби дітей і військових. Благодійний фонд Олега Скрипки “Країна Мрій” проведе спеціальні збори та активності. 

Серед іншого, на  фестивалі працюватиме зона написання “Листів до вільного Криму”, будуть виставки про військових з Криму та збір на потреби спецпідрозділу “Крим”. Окрім цього, на заході буде представлена й фронтова поезія, авторами та виконавцями якої є військові. 

Журналісти мають змогу дізнатись детальну програму фестивалю та висвітлити подію. Необхідно акредитуватись.

Довідково: з 2004 року фестиваль відвідали близько 1 млн відвідувачів, окрім традиційної київської локації, його також проводили у Львові, Дніпрі, Осло та Лондоні. Фестиваль має 2 сезонні формати – літній та зимовий. Гостями фестивалю вже були майстри і виконавці з 30 країн світу.

• культура
• Київ

Тарас Іщик вирішив долучитися до Сил Оборони ще у 2021-му році. Вже тоді чоловік відчував, що буде велика війна: подав документи до резерву і потрапив до 103-ї бригади ТРО, де нині й служить. 

До початку повномасштабного вторгнення Тарас опікувався комунікаціями своєї бригади і виконував обов’язки пресофіцера. Згодом військовий почав отримувати запити від різних військових частин, які стосувалися його цивільної праці, а саме графічного дизайну. На той момент, мало не кожна бригада ЗСУ мала свої сторінки у соцмережах і усі вони різнилися дизайном. Тож робота, яку виконував Тарас для своєї бригади, масштабувалась на всі Збройні сили. Чоловік створив керівний документ — Брендбук ЗСУ. Це книга графічних правил, якими повинні керуватися військові. Саме Тарас започаткував зовнішній вигляд офіційних сторінок Сил Оборони, які бачать користувачі соціальних мереж. 

Про повернення до цивільного життя чоловік поки що не задумується. Тарас має у війську чимало планів, які мріє втілити у життя.

Довідково: Тарас Іщик перебуває у Львові. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.  

• військові
• культура

Анатолій Мицкан мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення. І вже у квітні 2022 року разом з побратимами боронив Запорізький напрямок. Ветеран пробув на передовій більше року. За цей час встиг отримати численні контузії, які врешті призвели до інсульту. Анатолій пояснює, що йому пощастило, адже напад трапився не на “нулі”. Нині чоловік перебуває в Івано-Франківську та реабілітується за допомогою малювання. Тематика картин — війна. У середині червня Анатолій привезе 15 своїх робіт до Львова, щоб провести персональну виставку. На кошти, які виручить з продажу картин, планує придбати дрони та РЕБ для війська.

• військові
• культура
• постраждалі
• Івано-Франківськ

Олександр Шапошник з Бердянська, міста на півдні Запорізької області. Чоловік  працював зварювальником приблизно 15 років. А ковальством захопився у 2013-му — після поїздки до Донецька (нині місто в окупації) на Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва. Вже у 2015 став майстром виробничого навчання у Бердянському машинобудiвному професiйному лiцеї (коваль ручного кування). Навчав дітей. Згодом заснував фестиваль “Сталева хвиля” (на базі ліцею), куди з’їхалися 44 ковалі з усієї України. Також створив у Бердянську “Алею ковалів”, яка наповнювалась новими скульптурами аж до початку повномасштабного вторгнення рф.

Щоб виїхати з окупації (Бердянськ окупований з кінця лютого 2022 року), чоловіку довелось подолати 13 блокпостів. У Запоріжжі прожив півроку, але після прильотів поруч переїхав у Івано-Франківськ, місто на Заході України.

Свого часу до коваля звернувся волонтер із Києва: запропонував створити скульптуру, яку можна було б продати на аукціоні, а виручені кошти передати на ЗСУ. Олександр виношував ідею місяць і придумав “Дівчину Калину”. Це скульптура із дроту зі зруйнованих окупантами електромереж і з уламків снарядів. Нині вона стоїть у одному із музеїв Києва і поїде на аукціон в Європу.

Згодом з таких матеріалів коваль створив ще три скульптури (“Мавка”, “Берегиня” та “Металева мотанка”). Дві з них придбали готельєри за 200 тисяч гривень, і одну банк  —  за 2 мільйони гривень. Виручені кошти волонтери передали захисникам. 

Також митець виготовив дві лампи із редуктора збитого ворожого гелікоптера Мі-8. Одну передав на аукціон у Велику Британію, а іншу місцеві волонтери продали за 23 тисячі гривень (кошти скерували  на дрони).

Зараз коваль створює колекцію роботів  із американського фільму “Жива сталь”: вони будуть представлені на виставці на Закарпатті. 

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Олександром в Івано-Франківську або у онлайн-форматі.

• культура
• Івано-Франківськ

Олександр Книга понад 30 років очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Він також  почесний громадянин Херсона та депутат обласної ради. 

На початку повномасштабного вторгнення рф Олександр опинився в окупації. 23 березня 2022 російські військові заарештували  його. Після допиту відпустили, але через кілька днів приїхали у театр, аби змусити Олександра співпрацювати. Чоловік почав шукати шляхи виїзду з окупації. Вирватись вдалось 1 квітня 2022 року. 

Попри пережите, він не покинув улюблену роботу.  Вже на підконтрольній Україні території готував щорічний фестиваль “Мельпомена Таврії”, який раніше  відбувався у Херсоні.  А згодом запустив роботу театру в евакуації.

Після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Олександр та частина акторів повернулись у рідне місто. Попри ворожі обстріли, митці працюють у арт-хабі в укритті та бомбосховищах. Вже зуміли  відновити кілька великих вистав, але поки показують їх на базі Миколаївських театрів. 

Олександру разом з іншими жителями Херсонщини довелось  зіткнутись з наслідками затоплення рідного краю, через підрив окупантами греблі Каховської ГЕС. Його дім в окупованих Олешках опинився під водою. Підтоплення сягнули 2 метрів. (Нині будинок чоловіка розграбований). Сам же Олександр в цей час активно долучався до ліквідації наслідків підтоплень у Херсоні. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Олександром у офлайн  або онлайн форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Програму реабілітації у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” започаткували влітку 2023-го року. З того часу у ній взяли участь 700 військовослужбовців та 20 капеланів. Реабілітація бійців відбувається на території заповідника. Мета програми — відновлення армійців через ознайомлення з багатою культурно-історичною та духовною історією України. 

У межах програми є два етапи. Перший — 10-ти денна програма: військові беруть участь в археологічних розкопках стародавніх мурів та склоробної майстерні XI–XII ст., оглядають експозиції Скарбниці Національного музею історії і Музею книги та друкарства, беруть участь у майстер-класі з іконопису, досліджують території Верхньої та Нижньої лаври, беруть участь у богослужіннях. Другий — “День у Лаврі для військового”: групи ветеранів у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня занурюються в атмосферу та життя Києво-Печерської лаври. Вони можуть оглянути територію, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника, відвідати місцеві святині. Програма також передбачає підтримку родин військовослужбовців та військовополонених.

• військові
• культура
• релігія
• постраждалі
• Київ