Теми за тегом: Київ

До Дня вишиванки в Києві відбудеться особлива донація крові, що поєднає українську традицію, турботу та реальну можливість врятувати життя. 21 травня мобільний донорський хаб “Теплокровні” зупиниться біля Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. 

Символічно донація відбудеться саме святкового дня. Адже один із головних символів української вишивки — дерево життя. Це знак безперервності, зв’язку між поколіннями та сили, яка передається нащадкам. Цей зв’язок проявляється також і в донорстві: коли одна людина ділиться власною кров’ю, вона дарує шанс на продовження життя іншій.

“Теплокровні” — це 13-метровий двоповерховий автобус, переобладнаний у сучасний мобільний центр донації. За час роботи мобільного хабу “Теплокровні” вже вдалося зібрати понад 1000 літрів крові, що надає шанс на порятунок тисячам поранених військових і цивільних.

Що чекає на гостей хабу “Теплокровні” 21 травня:

1-й поверх — інтерактивна виставка про кров та її життєдайну силу. Вхід вільний;

2-й поверх — комфортна та безпечна зона донації, де працює професійна медична команда.

Участь у донації — за попередньою реєстрацією.

• культура
• Київ

Петиція щодо проєкту Цивільного кодексу України набрала необхідні 25 тисяч голосів за рекордні 13 годин. Це свідчить про ставлення українців до спроб законодавців надмірно зарегулювати особисте життя та права людини із поверненням до радянського “домострою” та інших архаїчних термінів.

Зокрема, коаліція громадських організацій підготувала 95 сторінок правок до проєкту нового Цивільного кодексу, який містить системні ризики для базових прав і свобод. У правках йдеться, зокрема, про правову невизначеність через оціночні категорії, розширення судової дискреції, загрози свободі вираження поглядів і доступу до інформації, обмеження права на приватність і в медіасфері, звуження прав у сфері опіки та піклування, ризики для сімейних і репродуктивних прав, а також потенційні загрози для публічної власності, державних реєстрів і докорінний перегляд основ цивільного права. Ці правки готували професійні юристи та юристки, які спеціалізуються у різних галузях права. 

На пресконференції детально розберуть, що саме містять подані правки, через яких народних депутатів вони були ініційовані та чому ці зміни виходять далеко за межі вузького кола зацікавлених людей і стосуються кожного та кожної. Також йтиметься про подальші кроки та можливі сценарії розвитку подій від оптимістичного до найбільш ризикованого.

Подія відбудеться 20 травня у Києві. 

Спікери:

• Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України;
• Оксана Романюк, голова ГО “Інститут масової інформації”;
• Тетяна Острікова-Чмерук, членкиня правління Асоціації адвокатів України;
• Олександр Деменко, голова ГО “ЛГБТ-військові за рівні права”, оборонець Маріуполя та “Азовсталі”;
• Олег Максим’як, адвокаційний менеджер ГО “Точка опори UA”

Модераторуватиме захід Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.

• Київ

У Львові, Полтаві та Києві з 28 по 30 травня відбудеться зустріч-презентація нової артилерійської бригади “Ґреґіт” у складі 2 корпусу НГУ “Хартія”, яка орієнтована на високоточне ураження російських окупаційних військ.
Під час зустрічі учасники зможуть дізнатися про те, як сьогодні працює артилерія та як формується нове українське військо. Представники бригади розкажуть про підготовку особового складу, роботу командирів, а також про службу й можливості для людей з різним досвідом та цивільними професіями.

Для участі у заході необхідно зареєструватися.

• Київ
• Львів
• Полтава

Учасники:

– Наталія Єпіфанова, голова ГО “Вояцький Визвіл”;
– Наталя Кравцова, мати полоненого бійця “Азову”, захисника Маріуполя;
– Дмитро “Дипломат”, захисник Маріуполя, ветеран бригади “Азов”, колишній військовополонений;
– Богдан Охріменко, представник Координаційного штабу — керівник Секретаріату Координаційного штабу

Теми для обговорення:

– системні проблеми повернення бійців “Азову” з полону;
– переслідування азовців в полоні: теракт в Оленівці, посилені катування, масове кримінальне переслідування та незаконні вироки російських судів;
– роль міжнародної спільноти та держави у поверненні оборонців Маріуполя.Пресконференція відбудеться у четверту річницю остаточного припинення оборони Маріуполя та виходу Маріупольського гарнізону в полон.
Спікери озвучать проблеми тривалого перебування у російському полоні військовослужбовців 12 бригади НГУ “Азов”, які боронили Маріуполь та вийшли у полон у травні 2022 року. Наразі в полоні залишається більше 700 вояків.
Як сталося, що військові, які стали національним та міжнародним символом спротиву України агресору у перші місяці повномасштабного вторгнення, часто залишаються поза обмінами.
Метою пресконференції також є обговорення можливих механізмів посилення зусиль щодо звільнення бійців “Азову” з полону.

• військові
• полонені
• Київ

31 травня у Бучі на Київщині відбудеться акція “Матч очікування: кожен голос рятує”. У межах події Національна збірна України серед ветеранів зіграє адвокаційний футбольний матч проти збірної Київщини, щоб привернути увагу до родин зниклих безвісти та полонених захисників України. У складі Національної збірної України серед ветеранів на поле вийдуть відомі українські футболісти та ветерани українського футболу: Андрій Біба, Євген Селезньов, Євген Хачеріді, Сергій Назаренко, Олексій Бєлік, Микола Морозюк, Юрій Максимов, Едуард Цихмейструк, Олег Собуцький, Володимир Лисенко, Микола Іщенко, Вʼячеслав Свідерський, Володимир Бондаренко, Сергій Погорілий. Збірну Київщини представлять ветерани війни, військовослужбовці, волонтери, представники Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, територіальних громад, Національної поліції в Київській області та ДСНС у Київській області.
На трибунах стадіону створять символічну інсталяцію: на 500 місцях розмістять військову форму як символ присутності. Кожне з них уособлюватиме захисника, чия доля досі залишається невідомою, і родину, яка продовжує чекати. Поруч розмістять світлини зниклих безвісти воїнів, їхні слова та посилання на особисті історії.
Перед початком матчу учасники акції створять навколо футбольного поля ланцюг солідарності із запаленими смолоскипами. Перший удар по м’ячу зробить дитина зниклого безвісти захисника разом із звільненим із полону бучанцем.
У межах акції “Матч очікування: кожен голос рятує” рідні та близькі зниклих безвісти захисників зможуть отримати безоплатну юридичну та психологічну підтримку від партнерських організацій, а також за бажанням та особистою згодою заповнити бланк потреб для подальшого супроводу та допомоги.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

Довідково: Адвокаційний захід організований громадською організацією “Голоси тиші”. Це обʼєднання родин зниклих безвісти та полонених захисників України, засноване в Бучі Наталією Ільїною — дружиною зниклого безвісти захисника.

• військові
• полонені
• психологічна підтримка
• Київ

18 травня Укрпошта спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні в Міжнародний день музеїв проведуть церемонію погашення художнього блоку марки “Наповнимо разом”.

Випуск здійснено на підтримку фандрейзингової кампанії Музею війни, яка розпочалася цьогоріч 13 лютого. Збір 20 000 000 грн оголошено на оновлення та розбудову інституції. Кошти буде використано на створення нових музейних експозицій під монументом “Батьківщина-мати” – “Музею сучасних воєнних технологій” та “Музею радянської (російської) пропаганди”.

Під час події буде презентовано колекційний набір, який складається з листівки, конверта та дев’яти марок із зображеннями монумента. До розробки колекції долучилися українські митці – заслужені художники України Володимир Таран та Антон Логов, дизайнерки Людмила Нікорич та Дар’я Дашиневич. Кожен із них створив свою інтерпретацію головного символу стійкості та спротиву українців у російсько-українській війні – монумента “Батьківщина-мати”. Нові авторські образи утворюють поліфонічний портрет нації, яка переживає трансформацію власної ідентичності просто зараз, у розпал найбільшого збройного конфлікту в Європі від часів Другої світової війни.

У церемонії погашення марки візьмуть участь генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський та генеральний директор Музею Юрій Савчук, а також автори марок. Увесь прибуток від розповсюдження поштової продукції надійде на спеціальний рахунок Музею та стане частиною збору.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

• культура
• Київ

16-17 травня благодійний MHP Run4Victory Київ Марафон відбудеться у центрі столиці. Його вперше з початку великої війни відкриють для забігів. 100% коштів з реєстрацій та донатів передадуть на протезування захисників і захисниць у Protez Foundation.

Дистанції можна обрати відповідно до підготовки:

42 км — класичний марафон для досвідчених бігунів;

21 км — півмарафон для підготовлених учасників;

10 км — дистанція на витривалість;

5 км та 2 км — для першого старту та благодійної участі;

500 м — інклюзивна дистанція “Люди Титани”;

500 м — pet-friendly дистанція (усі дистанції дружні до тварин, тож можна бігти та допомагати разом з хвостиком);

онлайн-дистанція — щоб бігти разом попри відстань;

безкоштовні дитячі старти на 500 м, 300 м і 100 м.

Довідково:  Подію третій рік поспіль організовує компанія МХП у партнерстві з Благодійним фондом “МХП-Громаді”. Спортивним організатором виступає New Run.

• культура
• Київ

14 травня у Музеї війни відбудеться захід “Українці-рятівники: герої минулого і сьогодення”, присвячений Дню пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Під час зустрічі говоритимуть про феномен рятівництва, моральний вибір людини в умовах війни та про те, як пам’ять про події Другої світової війни переосмислюється крізь досвід сучасної російсько-української війни.

Звання Праведника народів світу отримали 2 713 українців. Це четвертий показник у світі. У Музеї війни продовжують збирати історії людей, які, ризикуючи власним життям, рятували інших у часи нацистської окупації.

Серед гостей заходу — Анатолій та Олена Тартаковські, діти Праведниці народів світу Лідії Савчук із Вінниччини, яка разом із батьками переховувала єврея Ісака Тартаковського. Також до розмови долучиться Оксана Черцова — викладачка Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, волонтерка з Бучі, представниця родини Праведників Бабиного Яру Ніколаєнків. Вона поділиться власним досвідом пережитої російської окупації Київщини у 2022 році.

• культура
• Київ

Софія та Володимир познайомилися завдяки спорту. Жінка прийшла до одного зі спортзалів у столиці, де її майбутній чоловік працював тренером. Софія за фахом викладачка української мови, літератури та історії, а Володимир — професійний кросфіт-атлет, тренер із 15-річним досвідом. 

Пара вирішила створити власний зал. Так у Києві з’явився спортивний простір T11CF. 

4 березня 2022 року Володимир долучився до бойового підрозділу Національної гвардії України. Чоловік брав участь у боях за село Мощун на Київщині, у визволенні Київської області, згодом воював на Запорізькому напрямку.

За цей час проєкт став на паузу. Відкриття відбулося аж у вересні 2024 року. Згодом, завдяки гранту від Українського ветеранського фонду, спортивний простір переріс у мережу з двох локацій. Нині T11CF — це не лише про спорт, а про спільноту. Там тренуються військові, ветерани, професійні спортсмени, люди з інвалідністю. 

Поспілкуватися з подружжям можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

15 травня у Музеї війни в Києві відбудеться публічна дискусія “Чінґєнє в кримськотатарських списках — від порятунку до депортації: маловідомі історії ромів Криму”. 

На зустрічі йтиметься про драматичну долю кримських ромів чінґєнє (букв. з кримськотатарської — “цигани”), частково асимільованих із кримськими татарами — киримли. Чінґєнє вважаються хранителями кримськотатарської музичної традиції. Під час нацистської окупації Криму та геноциду ромів чінґєнє видавали себе за киримли, які своєю чергою, намагалися їх урятувати, зараховуючи до кримськотатарських списків. Після деокупації півострова за цими ж списками 18 травня 1944 року чінґєнє були разом із кримськими татарами депортовані до Середньої Азії, Уралу та Сибіру. 

Після отримання можливості повернення на історичну батьківщину чінґєнє поверталися в Україну разом із кримськими татарами, продовжуючи культивувати музичну традицію Криму, — грали на весіллях та етнічних святах киримли. 

Про історію чінґєнє, а також чому існує паралельна назва дайфа, і чим відрізняються чінґєнє від ромів-кримів, — розкажуть ромологиня Наталія Зіневич, етнолог Олександр Рибалко, дослідник ромської культури і літератури Януш Панченко. Модератор —  науковець Музею Роман Кабачій.

• культура
• Київ