Теми за тегом: Київ

Іван Мойсієнко  —  доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління Української природоохоронної групи. Чоловік разом з іншими експертами здійснив 9 експедицій територією колишнього Каховського водосховища  (у 2023 році окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС). 

Вчені виявили рослини, які охороняються, зокрема занесені до Червоної книги України. На місці водосховища швидко утворюється нова унікальна екосистема вербово-тополевих лісів, яка знаходиться в Європі під охороною (резолюція 4 Бернської конвенції).

Також експерти фіксують рекордні темпи росту дерев: сягають заввишки у середньому понад 5 метрів,  а подекуди  —  понад 7 метрів. В останній експедиції науковці виконали 47 геоботанічних описів.

Якщо після руйнування Каховської ГЕС вчені зафіксували на місці сховища лише 11 видів рослин, то восени 2023 року їх було вже 69, а зараз — понад 350. 

Природоохоронці пропонують створити на цьому місці біосферний заповідник.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із науковцем Іван Мойсієнком на Київщині або у онлайн-форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• екологія
• злочини росіян
• Київ

13 червня у Києві відбудеться мирна акція: “Цивільні чекають. Світ має діяти/Civilians Are Waiting. The World Must Act”. 

ГО “Цивільні в полоні” запрошує міжнародну пресу, дипломатів та представників Міністерства закордонних справ на мирну акцію, присвячену українським цивільним, які понад п’ять років перебувають у полоні без права на обмін, нормальне життя або доступ до базових прав людини.

Ця акція підкреслює критичне порушення росією міжнародних норм, включно з Женевськими конвенціями 1949 року та додатковими протоколами, що гарантують захист цивільних у конфліктах. 

Організатори закликають світових лідерів, міжнародні організації та правозахисні структури діяти негайно і забезпечити повернення українських цивільних додому. 

На акції будуть присутні представники Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, Офісу омбудсмена України, а також родини цивільних заручників.

• полонені
• Київ

7 червня у Києві відбудеться публічна дискусія “Показувати чи захищати: етика документування війни”.

Під час війни журналісти/ки, документалісти/ки та правозахисники/ці постійно стикаються з непростим питанням: як розповідати правду про злочини та людські страждання, не завдаючи додаткової шкоди постраждалим?

Під час дискусії говоритимуть про:

• як візуальні матеріали стають частиною доказової бази та де межа між інформуванням і шокуванням;
• як працювати з людьми, які пережили полон або насильство, не ретравматизуючи їх і себе;
• як суспільство сприймає травматичний контент;
• чи існують межі, які не варто переходити навіть заради правди.

Спікери та спікерки:

• Максим Буткевич, правозахисник, медійник, співкоординатор БФ “Принцип надії”, член експертної ради Центру громадянських свобод;
• Аліса Коваленко, режисерка документального кіно, правозахисна активістка, членкиня правління Sema Ukraine;
• Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації;
• Олександр Авдєєв, лікар-психотерапевт, психіатр, засновник “4help | психотерапія онлайн”, автор книги “Хто так жартує?”.

Модеруватиме обговорення — Олеся Біда, журналістка відділу розслідувань воєнних злочинів Kyiv Independent.

Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Точну локацію надішлють зареєстрованим учасникам/цям.

Довідково: Організатори — Центр громадянських свобод, БФ “Принцип надії” та ГО “Докудейз”.

• Київ

4 червня у Києві відбудеться захід, присвячений проблемі отримання українськими дітьми психологічної допомоги. 

Серед спікерів події: бенефіціари фонду Софія та Євгенія, співзасновниця “БФ “Голоси дітей” Олена Розвадовська, керівниця Центру психологічних експертиз фонду Наталія Сосновенко, адвокатка у справах захисту прав дитини, голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко.

Працівники благодійного фонду “Голоси дітей” щодня стикаються з дітьми, які прямо просять про психологічну допомогу. Але багато хто з них не може її отримати. Закон вимагає згоди когось із батьків чи іншого законного представника — навіть тоді, коли вони на фронті, у тимчасовій окупації, загинули, мають упереджене ставлення до фахівців або самі стали для дитини джерелом небезпеки. 

Ознайомитись із пропозиціями фонду, як зробити психологічну та психіатричну допомогу для українських дітей і підлітків доступнішою, можна за посиланням.

Довідково: За даними дослідження Beyond Conflict (вересень 2024), 80% українських дітей живуть із симптомами посттравматичного стресового розладу. А доступ до своєчасної підтримки залежить від того, чи є поруч дорослий, готовий дати згоду на психологічну допомогу. 

Українське законодавство ділить дітей на дві групи. Малолітні до 14 років мають право лише на дрібні побутові правочини — купівлю продуктів, одягу, іграшок. Підлітки від 14 до 18 років можуть відкривати банківські рахунки й розпоряджатися власними доходами. Самостійно звернутися до психолога не може жодна з цих груп.

• діти
• психологічна підтримка
• Київ

ООН уперше внесла росію та Ізраїль до щорічного “чорного списку” сторін, відповідальних за сексуальне насильство під час збройних конфліктів (СНПК).  Організація повідомила про 310 підтверджених випадків СНПК щодо військовополонених і цивільних бранців у росії та на тимчасово окупованих територіях України. Більшість потерпілих – чоловіки. 

З кінця 2024 року мережа “Alumni” (“Випускники”), яка об’єднує чоловіків, що пережили полон і тортури (зокрема, разом із “СЕМА-Україна”, “29 грудня”, “Нумо, сестри!”) добивалась цього рішення. Засновник ГО “Alumni” Олексій Сівак зазначає, що це тільки початок довгого шляху до реального правосуддя і покарання рф.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Олексієм у Києві, Херсоні або онлайн форматі.

Довідково: Олексій Сівак із Херсона  (місто було в російській окупації), він колишній моряк. Чоловік пережив полон і тортури.  Нині він є головою ГО  “Випускники” (“Alumni”), яку було  створено, щоб допомогти українцям, які постраждали через російську агресію, зокрема від тортур і СНПК. Організація робить акцент саме на підтримці цивільних чоловіків.

• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Херсон

Руслан та Олександр мобілізувалися ще до початку повномасштабного вторгнення. Велику війну військові зустріли у Маріуполі, обороняли місто і разом з побратимами потрапили у полон. Протягом трьох років вони шили одяг у російській тюрмі. 

Вже після звільнення з російського полону ветерани познайомилися з Максимом Захарченком: під час однієї з повітряних тривог хлопці разом ховалися в укритті реабілітаційного центру. 

Максим пішов на війну у 18 років: для цього повернувся із Польщі, куди виїхала його сім’я після початку повномасштабного вторгнення. Згодом військовий демобілізувався через низку поранень та контузій. 

У трьох ветеранів з’явилася ідея започаткувати власну справу — швейну фабрику “Волоцюги”.

Три місяці тому вони запустили виробництво у Києві і вже зараз приймають великі замовлення та співпрацюють з відомими брендами. Максим, Руслан та Олександр планують масштабувати виробництво, вже наймають нових співробітників, як цивільних, так і ветеранів. 

Поспілкуватися з командою “Волоцюги” можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• військові
• полонені
• Київ

7 червня благодійний забіг Go to the Future-2026 об’єднає учасників у Києві та онлайн — з будь-якого куточка України. У програмі — Естафета Єдності за участі ветеранів з протезами та відомих громадських діячів, дистанції 2 і 5 км, дитячі забіги на 400 і 800 м, а також дистанція 1 км для учасників із собаками.

Серед учасників Естафети Єдності: 

25-річний Іван Артюх із Луганщини, який пережив 15 операцій і ампутацію після вибухового поранення. Вже через три тижні він шукав шляхи повернутися до спорту. Сьогодні на його рахунку 4 золоті медалі з параплавання на міжнародних ветеранських змаганнях Air Force and Marine Corps Trials 2026. У червні Іван вперше виходить на старт забігу на біговому протезі. 

Гліб Кравченко (“Холден”) бере участь у забігу вже вдруге та став головним героєм соціального відео “Повертаю собі життя” — щирої розповіді про шлях адаптації після втрати кінцівки.

Medical Center Orthotics & Prosthetics виступає генеральним партнером третього щорічного благодійного забігу Go to the Future. Захід організовує фонд Future for Ukraine на підтримку ветеранів, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій.

Журналістам необхідно акредитуватися.

Довідково: Забіг відбувається за фінансової підтримки Норвегії та Швеції в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України”.

Medical Center Orthotics & Prosthetics — спеціалізований центр протезування та ортезування, який супроводжує пацієнтів від першого протеза до повноцінного активного життя.

• культура
• Київ

У столиці розпочав роботу освітній проєкт Build Future: талановитих підлітків безкоштовно навчатимуть практичної фізики та інженерії протягом 8 місяців на базі лабораторій Київського авіаційного інституту (КАІ). Організатори ініціативи створили простір, де діти можуть не лише вивчати теорію, а й створювати власні технологічні рішення. 

Учасники працюють з датчиками та схемами, навчаються паяти та програмувати, працюють із 3D-друком, створюють прототипи та інженерні системи, проходять менторські сесії з інженерами та технічними спеціалістами, працюють над власними командними проєктами. 

Серед учасників — підлітки, які цікавляться інженерією, технологіями та наукою. До програми залучені діти з середнім балом 9,96 з фізики за попередній навчальний рік. Це учасники олімпіад та конкурсів Малої академії наук. 

Поспілкуватися з командою проєкту можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• діти
• Київ

31 травня у Бучі на Київщині відбудеться акція “Матч очікування: кожен голос рятує”. Національна збірна України серед ветеранів зіграє адвокаційний футбольний матч проти збірної Київщини, щоб привернути увагу до родин зниклих безвісти та полонених захисників України. У складі Національної збірної серед ветеранів на поле вийдуть відомі українські футболісти та ветерани футболу: Андрій Біба, Євген Селезньов, Євген Хачеріді, Сергій Назаренко, Олексій Бєлік, Микола Морозюк, Юрій Максимов, Едуард Цихмейструк, Олег Собуцький, Володимир Лисенко, Микола Іщенко, Вʼячеслав Свідерський, Володимир Бондаренко, Сергій Погорілий. Збірну Київщини представлять ветерани війни, військовослужбовці, волонтери, представники Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, територіальних громад, Національної поліції в Київській області та ДСНС у Київській області.
На трибунах стадіону створять символічну інсталяцію: на 500 місцях розмістять військову форму як символ присутності. Кожне з них уособлюватиме захисника, чия доля досі залишається невідомою, і родину, яка продовжує чекати. Поруч розмістять світлини зниклих безвісти воїнів, їхні слова та посилання на особисті історії.
Перед початком матчу учасники акції створять навколо футбольного поля ланцюг солідарності із запаленими смолоскипами. Перший удар по м’ячу зробить дитина зниклого безвісти захисника разом із звільненим із полону бучанцем.
У межах акції “Матч очікування: кожен голос рятує” рідні та близькі зниклих безвісти захисників зможуть отримати безоплатну юридичну та психологічну підтримку від партнерських організацій, а також за бажанням та особистою згодою заповнити бланк потреб для подальшого супроводу та допомоги.

Журналістам необхідно акредитуватись на подію.

Довідково: Адвокаційний захід організований громадською організацією “Голоси тиші”. Це обʼєднання родин зниклих безвісти та полонених захисників України, засноване в Бучі Наталією Ільїною — дружиною зниклого безвісти захисника.

• військові
• полонені
• психологічна підтримка
• Київ

Дарія Чорна — співзасновниця волонтерської спільноти “Київські кажани”. На початку 2024 року дівчина як волонтерка долучилася до розборів завалів після чергового російського ракетного удару. 

7 лютого того ж року Дарія вже разом з приятелями знову приїхала на розбір завалів і за кілька днів сформувала невелику команду, яка й дала старт “Київським кажанам”. 

Спільнота також почала допомагати постраждалим із оформленням документів та отриманням допомоги. До “кажанів” здебільшого долучається молодь. Їхня основна мета — показати власним прикладом, як можна допомагати та підтримати тих, хто цього потребує. 

Поспілкуватися з Дарією Чорною можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• Київ