Теми за тегом: Київ

Учасники: Ігор Гетало, начальник Управління організації роботи та використання безпілотних систем та робототехніки ДСНС України.

Теми для обговорення: 

– арсенал безпілотних комплексів ДСНС: від розмінування до пошуку людей – де і як застосовується; 

– ефективність техніки під час масованих ворожих обстрілів; 

– підготовка персоналу; 

– майбутнє роботизованих комплексів у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

• Київ

Ірина Швець — одна із організаторів та ведуча мирних зібрань від ГО “Цивільні у полоні”. Її коханий Олександр Курдін — приватний підприємець. 21 лютого 2022 року він поїхав з Києва до Бучі, де мав квартиру. За кілька днів місто окупували росіяни. 

Ірина просила Олександра спробувати виїхати з міста зеленим коридором. Втім він пояснив, що у підвалах у місті залишаються багато жінок та дітей, яким він носить хліб та воду. До Олександра росіяни двічі приходили додому та перевіряли документи. А 22 березня викрали чоловіка біля його будинку. Ірина дізналась про це 3 квітня: зателефонував друг, який був свідком. 

У січні 2023 року Ірина побачила фото Олександра у тюремній робі. Чоловіка вивезли до Білорусі, згодом до СІЗО Новозибкова рф. Нині він у виправній колонії міста Донський Тульської області. Загалом у полоні Олександр  3 роки та  7 місяців. Він схуд на 30 кілограмів. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) підтвердив статус — незаконне позбавлення свободи.  За цей час Ірина отримала від чоловіка всього два листи. 

Пара планувала весілля на червень 2022 року. Оскільки вони не були розписані, у 2023 році жінка подала до суду, аби визнати акт спільного проживання і щоб вона могла бути офіційним представником Олександра у міжнародних організаціях. У 2024 суд задовольнив її вимогу. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Іриною Швець у Києві.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ

Біоінженер Олександр  Зозуляк став на захист України ще у 2014 році. Воював у артилерійському підрозділі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ (тоді — гірсько-піхотної). Захисники тримали оборону в районі міста Золоте на Луганщині, а згодом у районі Дебальцевого на Донеччині. Чоловік був  командиром взводу управління мінометної батареї.

25 січня 2015 року на позиціях під Дебальцевим на Олександра просто в окопі наїхав російський танк. Чоловік спробував ухилитися, щоб підбити ворожу техніку з ручного гранатомета. Завдяки його маневру танк загруз в окопі  і побратими змогли його поцілити. Згодом тросом відтягли машину, аби звільнити з-під неї бійця.

Чоловік отримав множинні поранення: переломи ребер, тазу, правої руки та лівої ноги, розриви м’язів, закриту травму грудної клітини й живота, забої голови та опіки. Найбільше постраждала ліва рука —  її ампутували.   

Лікарі прогнозували, що чоловік не зможе ходити. Втім за рік він став на ноги і влаштувався на роботу в поліцію. А ще чоловік захопився стрільбою з лука. 

Спершу спеціальний протез для стрільби він спроектував із протезистом, потім вже сам його модернізував. Пристрій має спеціальний зажим, щоб натягнути тятиву. У 2023 Олександр став чемпіоном України зі стрільби з лука серед інваспортсменів. Також брав участь у Іграх Нескорених у 2017 і 2018 (велоспорт, плавання, стрільба з лука).

Також Олександр став одним із перших в Україні, хто отримав  найсучасніший біонічний протез. Нині чоловік працює техніком- протезистом-ортезистом.  Виготовляє та адаптує протези для ветеранів, які втратили кінцівки на війні. Йдеться про найсучасніші протези з багатодатчиковими системами. Нові технічні рішення ветеран тестує на собі. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Олександром у Києві.  

• військові
• постраждалі
• Київ

8 листопада у Києві відбудеться мирна хода “Наші ще не вдома”, ініційована родинами зниклих безвісти та полонених військових 32-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.
Захід має на меті привернути увагу суспільства, державних інституцій та міжнародної спільноти до долі українських захисників, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

Орієнтовно півтисячі учасників — рідні зниклих та полонених, представники державних органів, побратими, волонтери, громадські активісти та небайдужі громадяни — пройдуть центральними вулицями столиці, щоб нагадати: боротьба за свободу триває не лише на фронті, а й у серцях тих, хто чекає на своїх близьких.

Маршрут проходитиме центральними вулицями Києва.

Мета акції:

• Публічно нагадати: тисячі українських воїнів досі перебувають у полоні, десятки тисяч знаходяться в статусі зниклі безвісти.
• Підтримати родини, які не один рік живуть у невідомості та очікуванні.
• Закликати до активних державних та міжнародних зусиль для повернення кожного захисника.
• Показати єдність суспільства довкола спільної мети — жоден Герой не має бути забутий.

Організатори запрошують представників українських і міжнародних ЗМІ висвітлити ходу “Наші ще не вдома”.

• полонені
• Київ

Центр громадянських свобод запрошує на презентацію дослідження “Як покращити систему пошуку безвісти зниклих?”, проведеного з метою оцінки ефективності чинної системи, вивчення міжнародного досвіду та підготовки конкретних пропозицій щодо її реформування. Захід відбудеться 4 листопада у Києві (локацію повідомлять підтвердженим учасникам за день до події). Мова заходу: українська

В умовах повномасштабної війни проблема пошуку безвісти зниклих — як військових, так і цивільних — набуває безпрецедентного масштабу. Станом на серпень 2025 року у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, — понад 70 тисяч людей. Чинний механізм пошуку, побудований за логікою мирного часу, не справляється з таким навантаженням.

Дослідження — аналітичний документ із рекомендаціями змін, які Центр громадянських свобод направить державним органам. Його презентуватимуть програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський, старша менеджерка з протидії наслідкам війни організації Наталія Ящук та юрист-аналітик Валентин Сердюк. Вступне слово — Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод.

Опісля презентації відбудеться дискусія за участі рідних безвісти зниклих, а також Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова. 

Основні питання до обговорення:

•  Яких змін потребує чинний механізм пошуку безвісти зниклих?
•  Які практики інших країн (США, Колумбії) можуть бути корисними для України?
•  Як створити систему “єдиного вікна” для родин безвісти зниклих?

До участі у заході запрошують медіа, профільні державні органи, правозахисні організації, міжнародні організації та родини безвісти зниклих.

На захід необхідно зареєструватись.

• Київ

Сергій Офіцеров народився у Херсоні, проте ще дитиною батьки вивезли його до росії на Камчатку. Після розпаду радянського союзу до України повернувся батько Сергія  — Геннадій, а у 1998 році і сам Сергій. Ще  у росії він за віком отримав паспорт рф. Тож у Херсоні жив за посвідкою на проживання. Сергій подав документи на вихід з російського громадянства, щоб отримати українське. Та не встиг зробити цього через початок повномасштабного вторгнення.

Росіяни викрали чоловіка 3 серпня 2022 року під час окупації Херсона. Про долю сина Геннадій дізнався восени: спершу один із колишніх бранців, який вийшов із катівні у Херсоні, повідомив, що бачив там Сергія. Згодом Офіцеров потрапив у зняте російськими пропагандистами відео про затримання людей, які нібито “входили до складу терористичного угруповання”.

Зараз Сергій перебуває у Ростовському СІЗО. Він один із дев’яти херсонців, викрадених росіянами, яких звинувачують у міжнародному тероризмі (3 статті). Судовий процес досі триває. Батько каже, що син 2-3 місяці перебував у херсонській катівні, пережив тортури і підписав усе, що від нього вимагали. Тож у сфабрикованій проти чоловіка справі дуже багато невідповідностей. 

У неволі Сергій почав малювати простими олівцями: зображує, зокрема,  херсонські краєвиди, портрети, фентезійні пейзажі та життя бранця, як от заґратовані вікна. Частину малюнків вдалося передати до України, їх зберігає батько. Також він отримує лише половину із відправлених сином листів.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із батьком Сергія — Геннадієм Офіцеровим у Києві, Херсоні або у онлайн-форматі.

Довідково: Херсон росіяни окупували на початку повномасштабного вторгнення  (1 березня 2022 року). ЗСУ звільнили місто від російських військових 11 листопада 2022 року. Окупанти продовжують регулярно обстрілювати місто.

• злочини росіян
• окупація
• полонені
• Київ
• Херсон

Національний олімпійський комітет України запрошує журналістів на урочистий захід, присвячений відліку 100 днів до старту XXV зимових Олімпійських ігор “Мілан-Кортіна 2026” та презентації нової олімпійської форми. Подія відбудеться  29 жовтня у Києві.

У програмі заходу:

• Ексклюзивна презентація олімпійської форми. У показі візьмуть участь титуловані олімпійці минулих років та майбутні учасники ОІ-2026, а також зірки шоубізнесу;
• Передача слів підтримки та символічного “вогню перемоги” від спортсменів минулих років;
• Телеміст єдності: прямі включення зі спортсменами національної збірної, які тренуються за кордоном;
• Виступи зіркових гостей: підтримати майбутніх олімпійців завітає Влад Дарвін.

           На заході будуть присутні: 

• Президент НОК України – Вадим Гутцайт;
• Міністр молоді та спорту України – Матвій Бідний;
• титуловані олімпійці минулих років: Олена Підгрушна, Олександр Абраменко, Віта Семеренко, Олена Петрова, Валентина Цербе, Михайло Кохан, Юлія Бакастова та майбутні учасники ОІ-2026. 

Журналістам необхідно акредитуватись на захід до 28 жовтня 2025.

• Київ

Вікторія Крамаренко з 2008-го року працювала у опіковому центрі Києва. Коли росія вперше атакувала Україну у 2014-му році як волонтерка їздила на Схід, аби допомагати рятувати та евакуйовувати поранених військових з передової. 

З 2015-го року Вікторія офіційно як медик долучилася до підрозділів і виїжджала разом з військовими на ротації на фронт. У 2018-му  започаткувала благодійний фонд “Крила Перемоги”. 

Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія одразу взялася викладати тактичну медицину молоді, а щойно зуміла отримати карету швидкої — почала вивозити поранених з Ірпеня, Бучі та Гостомеля. Опісля медикиня працювала під Лисичанськом на Луганщині та допомагала українським бійцям у шпиталях. 

Вікторія разом зі своїм фондом розпочала програму реабілітації та відновлення для військових: придбали спортивне обладнання, облаштували басейн і навіть купили коня для іпотерапії. Нині медикиня подається на різноманітні гранти, аби отримати фінансову допомогу та мати можливість продовжувати роботу з військовими. 

Поспілкуватися з Вікторією Крамаренко можна, як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• лікарі
• Київ

У Києві презентували проєкт YARMICH × “Азов.Супровід” — “Світло незламних”, у межах якого запущено спеціальну послугу адаптації класичного одягу для військових, які втратили кінцівки. Ініціатива покликана повернути ветеранам не лише комфорт, а й відчуття стилю, гідності та впевненості — те, що стає основою психологічного відновлення після війни.

Бренд, відомий своїми класичними образами для чоловіків, об’єднався з ініціативою “Азов.Супровід”, що допомагає ветеранам у процесі фізичної та соціальної адаптації. Разом вони розробили формат, який поєднує індивідуальний крій, глибоку емпатію та інженерний підхід.

У межах послуги військові можуть безкоштовно пройти персональну консультацію, де фахівці враховують усі фізіологічні особливості — протези, зміну форми тіла, обмеження рухливості. Потім конструктори YARMICH розробляють індивідуальний крій, що забезпечує зручність і природну посадку.

Костюми, сорочки чи пальта шиються з тканин, які поєднують елегантність і функціональність: м’які, але тримають форму; класичні, але практичні. Результат — одяг, у якому людина знову бачить себе в дзеркалі з гордістю.

Першими амбасадорами “Світла незламних” стали боєць 12-ї бригади “Азов” Павло, позивний “Пахом”, та ветеран “Азову”, Уповноважений з питань ветеранів у Києві Станіслав “Морті” Риженков.

YARMICH і “Азов.Супровід” планують розширювати проєкт, щоб охопити більше ветеранів у різних містах України. У планах — створення відкритої програми партнерства для брендів, які хочуть долучитися: надавати тканини, підтримувати адаптаційні послуги чи допомагати у логістиці.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити проєкт, поспілкуватись із представниками бренду та ветеранами.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, мирні заходи заплановані у 30 містах.

25 жовтня акції відбудуться у Арбузинці, Охтирці, Вінниці, Чернігові, Ірпені, Шполі, Волочиську, Житомирі, Дніпрі, Павлограді та Львові. 

26 жовтня заходи заплановані у Києві, Кролевці, Південноукраїнську, Кременчуці, Миколаєві, Обухові, Овручі, Коростишеві, Черкасах, Ужгороді, Лозовій, Бердичеві, Кропивницькому, Долинській, Рівному, Полтаві, Ковелі, Одесі та Чернівцях. 

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• полонені
• Київ