Теми за тегом: військові

До повномасштабного вторгнення росії 56-річний Володимир Гудім працював у воєнізованій охороні на залізниці. Коли ЗСУ деокупували його рідний Херсон у листопаді 2022 року, Володимир разом з товаришами мобілізувався та долучився до Сил Оборони України. Влітку 2023-го року військовослужбовець обороняв позиції під Бахмутом на Донеччині, там отримав перше поранення — осколок потрапив у плече. Чоловік пройшов лікування та незабаром повернувся у стрій. 

Наприкінці жовтня 2023 року Володимир разом із побратимами зайшов на бойові позиції за кілька кілометрів від Кліщіївки поблизу Бахмута. Їх мали змінити за кілька днів. Втім, росіяни пішли у наступ і позиція Володимира опинилася у ворожому тилу. Один з побратимів загинув у бою напередодні, решта — пішли шукати воду та не повернулися. І Гудім залишився сам — без жодного зв’язку із своїми, адже на той момент всі рації уже сіли. Чоловік переховувався у ворожих окопах, шукав припаси, збирав дощову воду і топив сніг. Також боєць ліквідував кількох росіян, з якими стикнувся у їхньому ж тилу. 

Володимир вів щоденник, де записував, що з ним відбувалося. За 46 днів у тилу ворога  він втратив палець через поранення, а згодом, вже у шпиталі, йому ампутували ліву стопу через обмороження. Володимира знайшли українські бійці, які помітили на його шоломі тризуб. Нині чоловік перебуває у шпиталі і проходить реабілітацію.

Додатково: Володимир Гудім готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі

Акції на підтримку українських військовополонених “Не мовчи. Полон — вбиває!” відбудуться у 14 містах України.

3 лютого — заплановані у Запоріжжі, Вінниці та Кролевці (Сумська обл).

4 лютого акції відбудуться у Києві, Харкові, Миколаєві, Тернополі, Полтаві, Кременчуці, Овручі, Івано-Франківську, Черкасах та Ковелі.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону.

Довідково: 1 лютого цього року під час чергового обміну полоненими Україна повернула з російського полону 207 українців. Серед звільнених військовослужбовців — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Через обміни від початку повномасштабного вторгнення додому повернули 2681 українського військового і 147 цивільних. Понад 8 тисяч українців, цивільних та військових, досі перебувають у російському полоні. 

• військові
• полонені

На початку повномасштабної війни стоматолог з 15-річним стажем Ігор Казьо вирішив залишитися у столиці і допомагати містянам. Разом зі своїм батьком та братом, також стоматологами, Ігор безкоштовно лікував людей, коли російські війська були поблизу столиці, а більшість медзакладів у Києві були зачинені. 

Після того як окупантів вигнали з Київщини, Ігор почав шукати варіанти, як допомогти військовим, які не можуть покинути передову, щоб звернутися до стоматолога. Так з’явився проєкт Kazo Mobile Dental – стоматологія в автомобілі, яка допомагає армійцям поблизу передової. Команду лікарів, готових до роботи у прифронтових регіонах, зібрали швидко: на заклик відгукнулися спеціалісти з різних міст. Кожна їхня поїздка триває щонайменше два тижні. Kazo Mobile Dental здійснили вже три виїзди у прифронтові регіони та надали допомогу понад тисячі військових. Нині команда готується до наступної поїздки, яка відбудеться 8-го лютого.

Довідково: Kazo Mobile Dental готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• волонтери
• лікарі

29-річний Євген Коптяєв добровільно мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення. Військовий воював на Донецькому напрямку, де під час штурму отримав надважке поранення. Ворожа куля пройшла повз каску Євгена у вухо, а вийшла через око. Куля також розтрощила передні кістки черепа і вирвала м’язи під оком. З такими травмами Євген проповз ще понад два кілометри, щоби дістатися українських позицій. Ветеран розповідає, що усвідомив, наскільки важке поранення отримав, лише на півдорозі до своїх побратимів: він хотів доторкнутися до носа, а три пальці пройшли повз понівечені кістки черепа і щелепи.

Спершу Євгена лікували у Вінниці — череп ветерана збирали заново: в обличчя вживили п’ять титанових пластин. Після цієї операції на Євгена очікувала додаткова, адже одна з пластин не прижилася і провокувала запалення. Тож за Євгена взялася команда іноземних лікарів “Face the future Ukraine”. Медики прибрали проблемну пластину, відновили слізний канал і пересадили чоловіку шкіру під оком. Після останньої операції Євгена минуло три місяці. Рани на обличчі майже загоїлися. Зараз ветеран повернувся до Кривого Рогу, де живе його дружина та двоє дітей. 

Довідково: “Face the future Ukraine” — це місія канадських та американських реконструктивних хірургів у межах якої світові фахівці разом з українськими колегами відновлюють фізичне здоровʼя та естетичну красу тим, хто постраждав під час ворожих обстрілів. Також працюють із військовослужбовцями, які зазнали поранень обличчя та шиї на передовій.

• військові
• лікарі
• постраждалі

Ольга працювала військовим психологом з 2014 року. У 2018-му звільнилась зі служби і разом з командою започаткувала Veteran Hub (простір,  в якому надають підтримку ветеранам війни, а також їхнім близьким).  

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну — жінка вступила до лав патрульної поліції (якраз тоді, коли ворог проривався до столиці). Згодом разом із поліцейськими заходила на звільнені українськими  військовими території Київщини, допомагала місцевим мешканцям. А  вже влітку 2022 року  вступила до лав ЗСУ, де продовжує працювати військовим психологом. Ольга була у Бахмуті і на Запорізькому напрямку.  Нині тимчасово —  у столиці.

Ольга виконує повний цикл психологічного забезпечення: відбір, підготовка, супровід під час виконання бойових завдань, кризова допомога та ін.

Довідково: 24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України. 

• військові
• жінки
• психологічна підтримка
• Київ

Рідне місто Артема Карякіна — Кадіївку (колишній — Стаханов), що на Луганщині, росіяни окупували у 2014-му році. Тоді 17-річний Артем публікував дописи на анонімному акаунті у Twitter про те, як жило місто в окупації. Він також оприлюднив карту Кадіївки з позначеними місцями скупчення росіян, писав про пересування окупаційних військ. 

Згодом Артем почав підпільно працювати на ЗСУ. Увесь цей час хлопець вів дуже закрите життя: забороняв собі довіряти людям і навіть закохуватися. Адже, за словами Артема, будь-хто міг розповісти про його діяльність окупантам. 

У 2020-му році померла мама, а через рік — бабуся та батько  Артема, тож юнак виїхав до Києва. У столиці встиг прожити лише кілька місяців, як почалася повномасштабна війна. Уже в березні 2022 року Артем долучився до тероборони, а у червні — воював під Бахмутом. 

Військовий продовжує збирати інформацію про окупантів з тимчасово окупованих територій — це тепер його офіційний обов’язок. Уже йому навідники й коригувальники передають дані, які можуть допомогти ЗСУ. Окрім того, у лютому 2023-го року, після 9 років підпільної боротьби, Артем розкрив свою особу соцмережах. 

Артем Карякін перебуває на передовій. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

Довідково: 24 лютого 2024 року виповнюється 2 роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення росії. Напад став кульмінацією загарбницької війни, яку рф 10 років веде проти України. Ця війна розпочалася 20 лютого 2014 року. Тоді росіяни вторглися без опізнавальних знаків на територію українського Криму та окупували півострів. Після цього росія розпочала війну і на сході України.

• військові
• окупація

Олександр Матяш — ветеран та підприємець. Чоловік мобілізувався у 2015-му році, коли росія атакувала Україну на Сході. Під час служби Олександр виявив, що у військових немає зручної білизни. Тож вирішив створити її самостійно. Під час однієї з ротацій Олександр з товаришем розробили модель чоловічих трусів і запустили виробництво. Згодом  бренд Regata Club  почав випускати  також футболки, худі й навіть спортивні костюми. Усі моделі Олександр  затверджує особисто, а зручність перевіряє на собі та своїх побратимах.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр повернувся до війська, а виробництво довелося призупинити. У травні 2022 року опікуватись бізнесом почала дружина Олександра — Тетяна разом із подругою. Відновлювати виробництво було непросто, адже левова частка заробітку йшла на потреби підрозділу Олександра. Тож Тетяна натрапила на грант від Українського ветеранського фонду, подала заявку і проєкт подружжя переміг у конкурсі. На 2.5 млн грн, які отримали на розвиток бізнесу, придбали тканину та швейне обладнання. Бренд Regata Club продовжує підтримувати підрозділ Олександра і інші військові частини, як фінансово, так і одягом. Окрім цього, частину речей бізнес передає до військових шпиталів. 

• військові

56-річна Оксана Віннік за фахом агроном, народилася на Львівщині, але майже 40 років тому перебралася на Волинь. У жінки 4 дорослих дітей та 8 онуків. З початком повномасштабної війни Оксана взялася волонтерити: готувати на власній кухні борщі та вареники для військових та відправляти страви на передову. 

Згодом жінка побачила оголошення: у волинську бригаду територіальної оборони шукали людей на різні посади, зокрема, потрібен був кухар. Оксана зрозуміла, що ця пропозиція для неї. Про рішення мобілізуватися  знав лише чоловік Оксани, а от дітям та онукам жінка розповіла вже після того, як отримала військовий квиток. 

Нині Оксана перебуває на Лиманському напрямку, де разом з командою кухарів готує домашню їжу для військовослужбовців, зокрема, тих, які зазнали поранень на фронті. 

• військові
• жінки
• їжа

Олексій Притула — ветеринарний лікар з Одеси. Під час повномасштабного вторгнення чоловік став на захист країни. У вересні 2022 року отримав важке поранення та втратив обидві ноги. Попри це він повернувся до роботи. 

Чоловік отримав протези, пройшов реабілітацію у Superhumans Center у Львові. А працедавець ветерана облаштував для нього спеціально робоче місце. Тож  Олексій знову приймає чотирилапих пацієнтів.

• військові
• лікарі
• постраждалі
• тварини
• Одеса

Андрій Ткачук родом зі Закарпаття. Чоловік присвятив своє життя спорту,  зокрема, бігу та трейлу (біг пересіченою місцевістю та бездоріжжям). Андрій рекордсмен України з бігу на 24 та 48 годин, а також учасник чемпіонатів Європи та світу, майстер спорту з легкої атлетики.

Військовий став до лав Сил Оборони у 2014-му році, коли росія вперше атакувала Україну. Згодом демобілізувався і повернувся до спорту. Втім, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій знову пішов до війська. У складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади воював на Півдні і отримав осколкові поранення в плече та передпліччя. Після лікування перевівся до батальйону “Карпатська Січ”. 

У Андрія виявили ваду серця, тож йому довелося погодитися на операцію. Опісля ветеран повернувся до тренувань. А в грудні 2023-го став бронзовим призером Чемпіонату світу з бігу на 24 години, який відбувся у тайванському місті Тайбей. Тоді спортсмен пробіг за добу понад 284 кілометри.

• військові