Теми за тегом: військові

Офіцер на бойове псевдо “Купол”  у минулому — воїн “Азову”.  З початку повномасштабної війни чоловік знову добровільно став на захист країни. Починав простим піхотинцем, а нині — офіцер за яким стоїть чималий обсяг саме бойової роботи.

Під час боїв на Донеччині у 2022 році машина, в якій перебував “Купол” із побратимами, наїхала на протитанкову міну. Військовий отримав серйозне поранення та втратив ногу. 

Після тривалого лікування та реабілітації “Купол” повернувся до рідної частини та заявив, що буде з побратимами до перемоги. Командування спрямувало військовослужбовця у підрозділ БПЛА. Тепер він один з найкращих за фахом у бригаді. На бойових завданнях — безвилазно. Серед “трофеїв” “Купола” — впольовані ним системи озброєння та бронетехніки російських окупантів: танки, самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси. Воїн нагороджений відзнаками: Орден “Лицарський хрест добровольця”, Медаль “Незламним”, Медаль “Хоробрість в бою”, Медаль “За військову службу Україні” та “Сталевий хрест”.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із “Куполом” у  офлайн-форматі (Запорізький напрямок).

• військові
• постраждалі

В Україні безоплатно функціонує цілодобова Гаряча лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду. Нині там працюють 14 психологів. За словами однієї із психологинь, в середньому, фахівці отримують 200-300 дзвінків на тиждень. 

Лінія створена для консультування захисників, ветеранів та членів їхніх родин,  втім зателефонувати може будь-хто, кому потрібна допомога. 

Керівником цього проєкту є ветеран і психолог Олександр Чаморсов. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити роботу Гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду.

• військові
• постраждалі
• психологічна підтримка

Денис — засновник меблевого виробництва та захисник Ірпеня. Столярною справою чоловік захопився ще в дитинстві, коли жив у Криму. Після російської окупації він залишив рідний дім, пішов служити в АТО, а згодом переїхав до Ірпеня на Київщині.

В Ірпінській громаді чоловік втілив свою мрію – пройшов бізнес-курси, отримав грант і в 2021 році відкрив власний меблевий цех.

У лютому-березні 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, Денис взяв зброю до рук і пішов захищати Ірпінь. Воїн брав участь у боях за місто та допомагав евакуювати мирних жителів. У цей час окупанти зруйнували і пограбували його цех.

Попри втрати, Денис зміг відновити виробництво у новому приміщенні.

• військові
• культура
• Київ

Тарас Столяр 20 років був бандуристом у Національному академічному оркестрі народних інструментів. Музичну кар’єру поставив на паузу 24-го лютого 2022-го року. Чоловік долучився до столичної територіальної оборони, у березні вже захищав Київщину від російських окупантів та отримав псевдо “Бандура”. Пізніше підрозділ Тараса перевели на Схід, боєць воював біля Кремінної та Бахмута, спершу був стрільцем, а потім зайнявся дронами. 

У листопаді 2023-го року Тарас приєднався до “Культурного десанту” — об’єднання українських митців, які відвідують з концертами військових на передовій, а також у шпиталях і деокупованих містах. Грою на бандурі він намагається мотивувати та підтримати бойовий дух військових. 

Восени 2024-го року Тарас разом з іншими учасниками “Культурного десанту” вирушив у тур Сполученими Штатами Америки та дав 170 благодійних концертів. Один з виступів Тараса побачив англійський музикант Стінг. За словами Тараса, звучання бандури та кавер на трек Стінга заворожили зірку. Тож Столяр акомпанував Стінгу на концерті в Лос-Анджелесі, а також військові музиканти записали відео зі співаком, яке стрімко набуло популярності в мережі.

Тарас Столяр готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. Військовий перебуває у столиці або на виїзді на передовій.

• військові
• культура
• Київ

До тисячного дня полону морських піхотинців Медійна ініціатива за права людини та Асоціація “Сила морської піхоти” проведуть велику пресконференцію, де порушать питання отримання доступу до місць їхнього утримання. Подія відбудеться 8 січня у Києві (точну адресу учасникам буде надіслано на вказану електронну пошту).

Головні теми:

• Кількість, стан та умови утримання морських піхотинців у російському полоні;
• Змішані медичні комісії для огляду поранених та важкохворих військовополонених, передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими;
• Дипломатичні шляхи отримання доступу до місць несвободи у росії, зокрема положення Віденської Конвенції про право міжнародних договорів.

Під час пресконференції родини військовополонених презентують тематичний пін (значок), який символізує підтримку та солідарність із морпіхами-захисниками Маріуполя.

Спікери:

• Представники родин полонених морпіхів;
• Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ;
• Представник МЗС України;
• Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими України.

На захід необхідно зареєструватись.

Довідково: У квітні-травні 2022 року, після довготривалої оборони Маріуполя, підрозділи морської піхоти разом із іншими обронцями міста потрапили у російський полон. Найбільше — 12 квітня 2024 року під час прориву з оточеного росіянами заводу Ілліча та намагання з’єднатися з силами полку “Азов”, які утримували “Азовсталь”.

Зі свідчень родин, частина полонених морських піхотинців наразі перебувають у критичному стані. В окремих випадках він так стрімко погіршується, що транспортувати бійців без спеціального медичного обладнання уже неможливо. Найпоширенішою проблемою є важкі форми туберкульозу з ускладненнями. росія продовжує утримувати бійців, які не можуть рухатися і хворих на рак. Нещодавно стало відомо про факти підключення хворих до системи штучної вентиляції легенів на постійній основі.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі
• Київ

Ірпінський ветеран Віталій “Сармат” Кожокарь створює унікальні письмові ручки з гільз. Серед власників цих ручок – Валерій Залужний (колишній Головнокомандувач ЗСУ), відома громадська діячка та журналістка Тамар Джейкобі. 

Вперше Віталій взявся за зброю у 2014 році, коли росія почала агресію на Сході України. А в лютому 2022-го він долучився до Добровольчого формування територіальної громади Ірпеня. Як командир взводу, успішно відбивав атаки ворога на рідне місто.

Нині разом із побратимом Володимиром Віталій виготовляє письмові ручки з гільз, що залишилися після боїв російсько-української війни, а також із часів Першої та Другої світових воєн.

• військові
• культура
• Київ

Початок повномасштабного вторгнення Дмитро Канупєр зустрів на службі 12-ї бригади НГУ “Азов” у Маріуполі. У квітні 2022-го року Дмитро отримав два осколкових ушкодження. Разом з побратимами військовий захищав “Азовсталь”. Перед наказом вийти у ворожий полон, Дмитро разом з побратимами міркували над різними варіантами завершення боротьби у Маріуполі. Серед них були і самогубство. Зрештою бійці отримали чіткий наказ та вийшли у російський полон наприкінці травня 2022-го року.

До 26 вересня 2022-го року Дмитро перебував у колонії в Оленівці на окупованій частині Донеччини, а згодом його етапували до російського Таганрогу. Там, за словами військовослужбовця, полонених били та катували найдужче, аби отримати так зване “зізнання” у вигаданих злочинах. У полоні Дмитра засудили до 29 років колонії суворого режиму за воєнний злочин, якого він не вчиняв. Дмитро повернувся до України 18 жовтня 2024-го року під час обміну полоненими. Нині військовий проходить реабілітацію після полону та відновлюється.

Поспілкуватися з Дмитром Канупєром можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням з пресслужбою. 

• військові
• злочини росіян
• полонені
• постраждалі

Щоб нагадати про захисників “Азовсталі” та інших військових, які досі перебувають у ворожому полоні, у Львові запланований перформанс “Третє Різдво у полоні”, а мирні акції відбудуться у 24 містах України.

21 грудня заходи відбудуться в Охтирці, Південноукраїнську, Чернігові, Ірпені, Вінниці, Коломиї, Житомирі, Обухові, Полтаві, Павлограді та Запоріжжі.

22 грудня мирні акції заплановані у Києві, Умані, Кролевці, Коростені, Овручі, Черкасах, Ужгороді, Миколаєві, Коростишеві, Ковелі, Кропивницькому, Одесі, Острозі та Львові.

Організаторами заходів є родини військовополонених Маріупольського гарнізону. До участі в акціях часто долучаються і самі звільнені з полону українці.

• військові
• злочини росіян
• полонені
• Київ
• Львів
• Одеса

Тетяні Теплюк – 72 роки. Жінка заміжня та має сина військового, який разом з нею служить у “Азові”. Агресія росії проти України – не перша війна для Тетяни. У 1980-му році жінка поїхала до Афганістану працювати медсестрою та опікуватися пораненими. 

У 2013-му році, коли розпочалась Революція Гідності, взялася їздити на Майдан Незалежності та волонтерити у медпункті у Жовтневому палаці.

У 2015-му році жінці запропонували працювати у медпункті “Азову” в Маріуполі. Там Тетяна зустріла повномасштабне вторгнення. На той момент жінка була цивільною, хоча й носила однострій, але у ворожий полон разом з побратимами заходила вже військовослужбовицею за рішенням командира. Вісім місяців Тетяна була у полоні: каже, що її не катували, але щодня чула, що відбувається з українськими бійцями поруч. Після повернення Тетяна пройшла військово-лікарську комісію і виявилася здоровою та придатною до служби. У вересні 2023-го року Тетяна повернулась до війська, поки що до паперової роботи у медпункті. Жінка налаштована носити український піксель до перемоги.

Поспілкуватися з Тетяною Теплюк можна онлайн та офлайн за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові
• жінки
• полонені

Коли росія вперше атакувала Україну, 19-річний Костянтин жив у Нью-Джерсі, США. Хлопець вирішив повернутися до України, щоб долучитися до ЗСУ та вирушити на передову. 

Боєць розповідає, що на той момент його знайомі, які були українськими футбольними фанатами, вже обʼєдналися у перші добровольчі підрозділи. Костянтин без вагань приєднався до них на Луганському напрямку. Родина дізналася про рішення хлопця, коли він вже був на фронті.

За десять років служби військовий встиг змінити декілька посад у війську. Нині Костянтин служить у морській піхоті і займається FPV-дронами. За словами бійця, 8 з 10 FPV-дронів під його керуванням вражають ціль. Костянтин запевняє, що служба для нього це і робота, і захоплення. 

Костянтин перебуває на передовій. Поспілкуватися з військовослужбовцем можна як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера.

• військові