Теми за тегом: військові

Вперше в історії українського футболу УАФ запускає Чемпіонат України з ампфутболу — масштабну подію в адаптивному спорті. (Ампфутбол — це вид спорту для людей з ампутаціями або вродженими вадами кінцівок).

Він триватиме з вересня по грудень та проходитиме в Києві, Київській області, Львові, Черкасах та Івано-Франківську. Перший з’їзний раунд пройде з 29 по 31 серпня у Києві. Переможець Чемпіонату представить Україну у Лізі чемпіонів EAFF (Європейська федерація футболу для осіб з ампутацією) у 2026 році.

У складі учасників Чемпіонату — команди з усієї України: “МСК Дніпро” (Черкаси), “Покрова АМП” (Львів), “Шахтар Сталеві” (Донецьк), “Буревій” (Київська область), “Хрестоносці” (Луцьк), “Вінниця АМП” (Вінниця), “Незламні” (Харків), “Титани” (Житомир), ФК “Бартка” (Івано-Франківськ), “Вікінги” (Тернопіль).

Довідково: Турнір реалізується за сприяння Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства молоді та спорту та Агенції масового спорту України.

Одним із ключових стратегічних напрямів діяльності Української асоціації футболу (УАФ) є розвиток соціальних проєктів, що змінюють суспільство та створюють можливості для кожного. Проєкт з розвитку футболу на милицях (ампфутбол) — один з таких проєктів, адже в Україні налічується понад 100 000 людей з ампутаціями кінцівок.

• військові
• постраждалі
• Київ

На базі Львівського державного університету внутрішніх справ функціонує автошкола для людей з інвалідністю. За час існування проєкту “Без бар’єрів” права на кермування автівкою отримали 33 учня. Серед них 11 – українських захисників.

З вересня 2024-го року автошкола розпочала навчання людей, які мають порушення слуху та мовлення. Курс з теорії учні автошколи опановують за допомогою перекладачів з жестової мови. Практика кермування також відбуватиметься за підтримки перекладачів.

Поспілкуватися з учасниками проєкту та інструкторами автошколи для людей з інвалідністю можна онлайн або офлайн у Львові, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Львів

Андрій до повномасштабного вторгнення працював педіатром та очолював відділ охорони здоров’я Златопільської райдержадміністрації на Харківщині. Після мобілізації у 2023 році потрапив до 13-ї бригади НГУ “Хартія”. 

Нині Андрій служить на стабілізаційному пункті – допомагає хірургам. І хоч раніше, як педіатр, мав справу лише з маленькими пацієнтами, каже, у армії зрозумів, що військові – ті самі діти, але бородаті. 

Поспілкуватися з Андрієм можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю та узгодженням пресофіцера. 

• військові
• лікарі

Костянтин Картавцев захищає Україну із червня 2022 року. Чоловік отримав кілька поранень та контузій. 16 квітня 2023 під час порятунку побратимів Костянтин втратив ногу. Ветеран пройшов реабілітацію і вже в грудні того ж року повернувся на службу. Нині він сержант ЗСУ у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді.

У серпні 2023, тоді ще із тимчасовим протезом, Костянтин почав грати у гольф. Нині він є учасником адаптивного спортивного клубу “Обʼєднані гольфом”, який займається реабілітацією військових, ветеранів, їхніх родин та людей з інвалідністю. За час функціонування цієї ініціативи понад 800 ветеранів були залучені до реабілітації через гольф, а 55 із них тренуються регулярно. 

Торік Костянтин взяв участь у Міжнародному Чемпіонаті з гольфу для людей з інвалідністю, який проходив у Німеччині. За підсумками фінального індивідуального заліку він потрапив у ТОП-10 гравців чемпіонату.  Зараз гольф є для нього улюбленим хобі.

Під час зустрічі у Вашингтоні 19 серпня цього року Володимир Зеленський подарував Дональду Трампу ключку для гри в гольф, яку передав Костянтин Картавцев. Президент США прийняв подарунок і записав відеозвернення із подякою українському захиснику. 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Костянтином у Києві.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Тимур розвивав власну справу з продажу банних аксесуарів. 

Перший місяць великої війни чоловік готував хліб для військових. А в грудні 2022-го року долучився до 1 ОШП ім. Д. Коцюбайла і воював у роті розвідки “Дике поле”. У вересні 2023-го у Бахмутському районі військовий наступив на міну та втратив ногу. 

Після евакуації, лікування та реабілітації Тимур вже 8 місяців впевнено використовував протез, нещодавно переніс чергову операцію і нині відновлюється.

Поспілкуватися з Тимуром можна як онлайн, так і офлайн у Запоріжжі, за попередньою домовленістю. 24 серпня  Тимур візьме участь у “MOVE ON SPORT: Заплив на заході сонця”, який відбудеться на озері біля Львова.

• військові
• постраждалі
• Львів
• Запоріжжя

Назар Бокій долучився до українського війська з початком повномасштабного вторгнення. Воював у складі 135-го батальйону як піхотинець, а згодом став командиром групи ударних БпЛА.

У травні 2025-го року боєць отримав важке поранення внаслідок прильоту ворожого дрона. Назар втратив руки та око. А після евакуації тривалий час провів у реанімації. 

Нині чоловік проходить реабілітацію та опановує протези. На цьому шляху йому допомагає дружина. Також ветеран почав блог, де розповідає про життя після поранення та відновлення. 

Поспілкуватися з Назаром Бокієм можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• постраждалі
• Київ

32-річний Кирило з Кривого Рогу та 27-річна Світлана із Закарпаття – добровольці. Познайомилися ще у перший рік повномасштабного вторгнення під час поїздки на полігон. “Вона підійшла і запитала чи є місце в автобусі. Для такої дівчини місце завжди знайдеться”, – розповідає Кирило про початок їхньої зі Світланою історії.

Обидвоє потрапили до 63-ї окремої механізованої бригади. Вона служила військовою медикинею, він – командиром піхотної роти. Разом пройшли чимало: були на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Кирило – на позиціях, Світлана – на бойових чергуваннях та евакуаціях. Так і почали зустрічатися.

Освідчення відбулося теж на фронті – на Лиманському напрямку. Це був 2023 рік. Кирило вирішив, що годі чекати слушної нагоди, адже на війні все може статися. Закохані зробили парне татуювання з тим самим жовтим автобусом, в якому познайомилися, і написом “покохай свою долю”, побралися та продовжили службу вже як подружжя військових.

Важке поранення Кирило отримав цьогоріч у травні – на Донеччині. Він наступив на вибуховий пристрій і втратив ліву ногу. Зараз чоловік проходить реабілітацію та протезування у Центрі UNBROKEN. Вже два місяці займається з фізичними терапевтами, опановує свою нову “залізну ногу”. Мріє після завершення реабілітації започаткувати зі Світланою власний ветеранський бізнес.

• військові
• жінки
• постраждалі
• Львів

Благодійний фонд імені Іллі Грабара і Платформа пам’яті Меморіал запрошують до участі у національній акції Стіл пам’яті 2025. Захід відбудеться 29 серпня у День пам’яті загиблих захисників України. 

В межах події пропонують зарезервувати один столик у закладі (організації) та сервірувати його у пам’ять про полеглих героїв. Весь день цей столик ніхто не займатиме. Він немов чекає важливого гостя, що от-от має прийти. Минулого року такі столи зарезервували понад 800 закладів у всіх регіонах України. Також до акції долучились багато закладів за кордоном. 

Цьогоріч – до участі запрошують організації з усіх регіонів України:

• ресторани, кафе, кав’ярні та інші заклади харчування,
• військові підрозділи,
• заклади освіти, книгарні, бібліотеки.

Акцію Стіл пам’яті 2023 року ініціювала Марія Грабар у пам’ять про коханого Іллю Грабара, який поліг у бою за Україну, та всіх полеглих героїв. У 2024 році Фонд імені Іллі Грабара і платформа Меморіал об’єднали зусилля, аби масштабувати акцію.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із ініціаторкою акції Марією Грабар у Києві. Також можливе спілкування із учасниками, які долучились до події.

Довідково: Фонд імені Іллі Грабара – благодійна організація, створена у пам’ять про полеглого захисника Іллю Грабара. Фонд підтримує розвиток дітей, спортивні організації, фінансує змагання, допомагає громадським організаціям, які опікуються дітьми з різними недугами.

Ілля Грабар – народився у селі Капулівка Дніпропетровської області. Навчався у Литві, потім закінчив Харківську державну академію дизайну і мистецтв. Оселився на Київщині та побудував кар’єру саундпродюсера. З початком повномасштабної війни вступив до лав Збройних Сил України. Поліг у бою під Бахмутом на Донеччині 24 грудня 2022 року. Йому було 33 роки.

Платформа пам’яті Меморіал – це громадська організація, яка створює нову культуру пам’яті в Україні. Команда зберігає історії полеглих захисників і захисниць та цивільних, вбитих росією.

• військові
• загиблі
• культура
• Київ

Мак Хʼюз – канадець, який разом із батьком Полом Хʼюзом приїхав до України після початку повномасштабного вторгнення. Мак та Пол стали волонтерами та взялися підтримувати українців. У Харкові започаткували громадську організацію під назвою H.U.G.S. – Helping Ukraine Grassroots Support. 

Протягом трьох років батько з сином евакуювали людей з прифронтових територій, ремонтували військові авто та виконували гуманітарні місії. Також Мак провів понад вісім місяців у Херсоні, де доставляв гуманітарну допомогу тим, хто цього потребував. 

У березні 2024-го року Мак долучився до українського війська. Разом з побратимами працював на Запорізькому напрямку. У липні 2025-го року військовий отримав важке поранення – 30% опіків тіла. Після евакуації Мак вже змінив чотири лікарні і нині відновлюється у Києві. Про військового піклується його батько Пол. 

Поспілкуватися з Маком та Полом можна як онлайн, так і офлайн у Києві, за попередньою домовленістю. 

• військові
• волонтери
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олександр Гончаренко ремонтував спортивні тренажери. З початком великої війни чоловік взявся волонтерити: розвозив гуманітарну допомогу по Харкову та області. А згодом долучився до війська.  

Восени 2022 року Олександр отримав важке поранення руки: його екіпаж потрапив під обстріл. Після низки операцій руку ветерана вдалося зберегти. 

Під час реабілітації Олександр почав розробляти тренажер для поранених військових. Винахід виглядає як бігова доріжка, яка має надбудову зверху зі спеціальними ременями для ніг та рук – ходунками для дорослих. Цей тренажер допомагає пораненим бійцям відчувати самостійність і ходити без сторонньої підтримки. Нині Олександр працює над тим, щоб запатентувати винахід, а у майбутньому планує збільшити кількість тренажерів. 

Поспілкуватися з Олександром Гончаренко можна як онлайн, так і офлайн у Харкові, за попередньою домовленістю.

• військові
• постраждалі
• Харків