Теми за тегом: культура

2-3 квітня у столиці відбудеться ФОРУМ-ПРАКТИКУМ: АДАПТИВНІ ТА ІНКЛЮЗИВНІ – подія, що спрямована на допомогу ветеранам у реабілітації, відновленні та подоланні стресу. Метою також є створення ком’юніті, орієнтованого на підтримку та обмін досвідом між центрами та об’єднаннями, що займаються або планують зайнятися підтримкою ветеранів.

Захід призначений для фітнес-тренерів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, реабілітологів, психологів, волонтерів та активних людей з різних галузей, які прагнуть працювати з ветеранами та людьми з інвалідністю.

Журналістам необхідно зареєструватися. 

Довідково: Подія проходить за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та ГО “СТРУМ”.

• культура
• Київ

Представників ЗМІ запрошують висвітлити Фінал чотирьох Кубка України з ампфутболу. Журналісти матимуть можливість особисто поговорити з представниками проєкту “Ліга дужих”, гравцями 4 команд-фіналістів, їхніми тренерами, а також арбітрами матчів. Захід відбудеться у Києві.

На фінішній прямій команди “Бартка”, “Вінниця АМП”, “Покрова АМП” та “Шахтар Сталеві”. 

На подію необхідно акредитуватися.

Довідково: Проєкт “Ліга Дужих” був започаткований Українською асоціацією футболу у 2024 році з метою залучення до найпопулярнішої гри у світі людей з ампутованими кінцівками та порушеннями їхніх функцій. 

• культура
• постраждалі
• Київ

Учасники: 

– Аліна Фролова, співзасновниця Медіацентру Україна, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій;

– Отар Довженко, український журналіст та медіакритик. Креативний директор Lviv Media Forum, голова Незалежної медійної ради. Співредактор медіарозсилки “ДовгийПес”. Редактор книги;

– Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Теми для обговорення: 

– Український досвід протидії російській дезінформації; 

– Ключові висновки книги та користь для міжнародної спільноти

• культура
• Київ

14 березня у столиці відбудеться виставка “Права в наших руках”, яку організував міжнародний рух Amnesty International Ukraine спільно з  Державним політехнічним музеєм ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського. 

Проєкт розповідає про захист прав людини в умовах повномасштабної війни та про щоденну боротьбу українців за свої права. На виставці представлять 12 портретів та історій правозахисників, активістів, освітян, волонтерів та інших небайдужих людей, чиї дії щодня допомагають зберегти людську гідність та переконують, що права людини існують не лише на папері. 

Обличчями виставки стали:  Марта Левченко – засновниця благодійного проєкту та найбільшого в Україні кризового центру “Місто Добра”, Масі Найєм – ветеран, юрист та правозахисник, Іван Любиш-Кірдей – воєнний кореспондент Reuters, який отримав поранення внаслідок ракетного удару по готелю в Краматорську та інші герої. 

Виставка безкоштовна та триватиме до 1 квітня.

• культура
• Київ

Північнокорейський касетний боєприпас, який влучив у вікно Херсонського краєзнавчого музею, додали до виставки “Незламна Херсонщина”. На ній представлені експонати про оборону Херсона, окупацію, звільнення міста від російських військ та подальше життя під обстрілами. Корейський боєприпас застряг просто у вікні виставкової зали. Також на подвір’ї музею знайшли фрагмент боєголовки російського снаряда. 

Крім того, із залишків зброї, якою військові рф обстрілюють місто, музейники створили виставку “Коли війна втрачає силу”. Уламки різних видів озброєння стали частинами мистецьких творів.  

Через постійні ворожі обстріли Херсонський краєзнавчий музей зачинений  для відвідування, натомість там є віртуальні екскурсії. 

До повномасштабного вторгнення та окупації Херсонський обласний краєзнавчий музей мав одну з найбільших на півдні України колекцію предметів старовини. У жовтні 2022 року російські окупаційні війська викрали понад 23 тисячі експонатів із фондів музею. Серед них — археологічні знахідки, скіфське золото, старовинні ікони, етнографічні колекції та архівні матеріали. Після деокупації Херсона роботу закладу відновили. А понад 160 тисяч експонатів евакуювали у більш безпечні регіони.

Довідково: Музей засновано у 1890 році на пропозицію українського археолога та краєзнавця Віктора Івановича Гошкевича. Будівлі, в яких розміщена експозиція музею, є пам’ятками архітектури ХІХ століття.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Стартував Кубок України з ампфутболу. Загалом турнір об’єднає 16 команд із різних регіонів країни, які змагатимуться за один із головних національних трофеїв.

У нещодавніх матчах уже визначилися всі чвертьфіналісти, які продовжать боротьбу. 14-15 березня відбудуться матчі чвертьфіналу Кубка України з ампфутболу, а “Фінал чотирьох” пройде у Києві 21 та 22 березня.

Довідково: Проєкт “Ліга Дужих” започаткований Українською асоціацією футболу в 2024 році з метою залучення до найпопулярнішої гри у світі людей з ампутованими кінцівками та порушеннями функцій кінцівок.

• культура
• постраждалі
• Київ

13 березня у Києві відбудеться захід, присвячений Дню українського добровольця, який Україна відзначає 14 березня. Це свято вшановує мужність і самопожертву тих, хто свідомо став на захист своєї країни у найважчі часи. Дата обрана не випадково: саме цього дня у 2014 році перші 500 добровольців вирушили з Майдану Незалежності на тренувальну базу в Нових Петрівцях, щоб сформувати перший добровольчий батальйон. Вони не були професійними військовими, але мали спільне бажання — боронити рідну землю.

Під час зустрічі говоритимуть про настрій і мотивацію тих, хто став до зброї у 2014 році, та тих, хто з перших днів долучився до оборони країни у 2022-му. Спробують осмислити, що спонукало людей приймати це рішення тоді й що підтримує їх сьогодні. Обговорять виклики, з якими стикаються ветерани після повернення до цивільного життя. Окрему увагу приділять питанням працевлаштування ветеранів та ролі держави й суспільства у формуванні культури підтримки людей із військовим досвідом. Також говоритимуть про життя родин після втрати сина чи доньки — про пам’ять, біль і потребу в чуйності та солідарності.

Учасники:

Дмитро Краслянський — учасник бойових дій на сході України, ветеран, засновник ветеранського бізнесу “Барбекю BBQ`72”,

Маріанна Кузьменко — мама померлого добровольця Даніеля Ковальчука “Француза”,

Сергій Мокренюк — ветеран, громадський активіст, представник Крайової ради українців Криму, заступник директора з розвитку українського виробника БПЛА,

Анастасія Розлуцька — керівниця проєкту “Назустріч” у Work.ua, експертка з питань працевлаштування ветеранів, керівниця ГО “Український світ”.

Потрібна попередня реєстрація. 

Довідково: У відповідь на російську агресію у 2014 році добровольчий рух швидко набув масового характеру. За підтримки Міністерства оборони України почали формуватися територіальні батальйони, а під керівництвом Міністерства внутрішніх справ – добровольчі підрозділи Національної гвардії та поліції особливого призначення. Крім того, з’явилися незалежні добровольчі батальйони, які стали щитом країни в перші місяці війни. Завдяки їхній відданості вдалося виграти час для мобілізації та врятувати українську державність.

У 2014-2015 роках у бойових діях на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Згодом більшість із них стали підрозділами силових структур, а багато добровольців зробили військову кар’єру та стали досвідченими командирами.

Добровольчий рух відродився з новою силою після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Тисячі українців з перших годин війни стали до лав Збройних сил, територіальної оборони, добровольчих формувань. Багато хто повернувся з-за кордону, щоб боронити Батьківщину.

• культура
• Київ

Назарі Красовський підписав контракт з 12-ю бригадою НГУ “Азов” у 2020 році. Повномасштабне вторгнення боєць зустрів у Маріуполі, захищав “Азовсталь” і разом із побратимами у травні 2022-го виконав наказ командування та вийшов у полон. 

У неволі Назарі пробув 3,5 роки. Аби підтримати себе, військовий писав вірші, вишкрябував рядки на шматку мила, а коли з’являлася можливість, переносив тексти на клаптики паперу. Додому чоловіка повернули у серпні 2025-го року під час обміну полоненими. 

З того часу Назарі проходить реабілітацію у центрі “UNBROKEN” у Львові. У військового серйозна травма хребта, яку отримав у полоні. Військовий розповів, що давно хотів заспівати разом із Христиною Соловій. Під час галавечора, який організував реабілітаційний центр, Назару вдалося здійснити цю мрію. На сцені вони виконали пісню “Хто, як не ти?”, а глядачі аплодували стоячи.

Поспілкуватися з Назарієм Красовським можна як онлайн, так і офлайн у Львові або Києві за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ
• Львів

6 березня на Центральному київському залізничному вокзалі відкривається виставковий проєкт “Культурна валіза”, що пропонує подивитися на українську культуру через особисті речі, архіви та історії видатних українських діячів і діячок.

Цей проєкт — спосіб зберегти пам’ять, ідентичність і сенси в умовах постійного руху, який переживає країна під час війни, а також дістати з архівів надзвичайні артефакти минулого, про які варто розповісти світові і про які варто не забути самим.

Вимушені переміщення — за кордон, на фронт, додому — стали частиною спільного досвіду. “Культурна валіза” звертається саме до цього стану дороги: до людей у транзиті, до кожного і кожної. У русі культура стає способом зберегти зв’язок із власним корінням, із країною, з тим, що не можна залишити. Водночас виставка працює з архівом — із надзвичайними артефактами минулого, які повертаються в публічний простір. 

Серед артефактів, які команда проєкту зібрала для цієї виставки, можна побачити саквояж композитора Станіслава Людкевича, оригінальні тексти із піснями Андрія Кузьменка (Кузьми), блокноти з відомими віршами Сергія Жадана, партитуру “Carol of the Bells” Миколи Леонтовича 1936 року. А також ескізний проєкт фасаду київського вокзалу архітектора Олександра Вербицького, важливого культурного й транспортного символу столиці.

Через ці та інші предмети виставка розповідає про літературу, музику, кіно, архітектуру та мистецтво як про живий досвід, що формує уявлення про Україну в світі. Проєкт також має освітній характер: до його створення долучилися незалежні експерти, які розкривають як історії окремих артефактів, так і ширші феномени української культури.Виставка пропонує кожному відвідувачу запам’ятати хоча б одну історію про Україну — і передати її далі.

Довідково: Проєкт реалізовано компанією Bolt Ukraine у співпраці з Port of Culture, у партнерстві з Visa, Укрзалізницею та Ajax Systems.

• культура
• Київ

2 березня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні  відбудеться меморіальна акція “6700”, присвячена вшануванню жертв Корюківської трагедії 1943 року. Адже саме 6 700 людей жорстоко вбили протягом 1-2 та 9 березня окупаційні війська нацистів та їхніх союзників — угорської 105-ї легкої дивізії — знищивши дотла селище з усіма його жителями, від немовлят до літніх і немічних.

Цей захід започатковує щорічну традицію запалення свічок у Музеї війни, що символізує пам’ять про знищених мирних жителів містечка Корюківка на Чернігівщині. Цей злочин стоїть в одному ряду зі злочинами нацистів у чеській Лідице, білоруській Хатині, у французькому селищі Орадур-сюр-Глан.

Нині ж, коли росія свідомо вчиняє воєнні злочини проти цивільного населення України, Корюківська трагедія набуває особливого звучання, потребує осмислення та привернення уваги міжнародної спільноти. Усі демократичні сили мають засудити злочини проти людяності і нагадати світові, що для такого немає терміну давності.

Довідково: Співорганізатори заходу: Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України у Другій світовій війні.

• загиблі
• культура
• Київ