Теми за тегом: культура

З 21 по 23 червня у Києві відбуватиметься ювілейний фестиваль “Країна Мрій”. Цьогорічна програма фестивалю включає: 15 тематичних майданчиків, 35 етнічних та фольклорних  гуртів, книжковий ярмарок, алеї майстрів і крафтярів, дитячу галявину, кримськотатарський, японський простір.  Новинки фестивалю – духовна містична сцена, а ще поетична майстерня.

На сьогодні міжнародний етнофестиваль “Країна Мрій” є найбільшим етнофестом та найдавнішим музичним фестивалем, що проходить в Україні з 2004 року. 

Одна з важливих місій фестивалю спрямована на потреби дітей і військових. Благодійний фонд Олега Скрипки “Країна Мрій” проведе спеціальні збори та активності. 

Серед іншого, на  фестивалі працюватиме зона написання “Листів до вільного Криму”, будуть виставки про військових з Криму та збір на потреби спецпідрозділу “Крим”. Окрім цього, на заході буде представлена й фронтова поезія, авторами та виконавцями якої є військові. 

Журналісти мають змогу дізнатись детальну програму фестивалю та висвітлити подію. Необхідно акредитуватись.

Довідково: з 2004 року фестиваль відвідали близько 1 млн відвідувачів, окрім традиційної київської локації, його також проводили у Львові, Дніпрі, Осло та Лондоні. Фестиваль має 2 сезонні формати – літній та зимовий. Гостями фестивалю вже були майстри і виконавці з 30 країн світу.

• культура
• Київ

Тарас Іщик вирішив долучитися до Сил Оборони ще у 2021-му році. Вже тоді чоловік відчував, що буде велика війна: подав документи до резерву і потрапив до 103-ї бригади ТРО, де нині й служить. 

До початку повномасштабного вторгнення Тарас опікувався комунікаціями своєї бригади і виконував обов’язки пресофіцера. Згодом військовий почав отримувати запити від різних військових частин, які стосувалися його цивільної праці, а саме графічного дизайну. На той момент, мало не кожна бригада ЗСУ мала свої сторінки у соцмережах і усі вони різнилися дизайном. Тож робота, яку виконував Тарас для своєї бригади, масштабувалась на всі Збройні сили. Чоловік створив керівний документ — Брендбук ЗСУ. Це книга графічних правил, якими повинні керуватися військові. Саме Тарас започаткував зовнішній вигляд офіційних сторінок Сил Оборони, які бачать користувачі соціальних мереж. 

Про повернення до цивільного життя чоловік поки що не задумується. Тарас має у війську чимало планів, які мріє втілити у життя.

Довідково: Тарас Іщик перебуває у Львові. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.  

• військові
• культура

Анатолій Мицкан мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення. І вже у квітні 2022 року разом з побратимами боронив Запорізький напрямок. Ветеран пробув на передовій більше року. За цей час встиг отримати численні контузії, які врешті призвели до інсульту. Анатолій пояснює, що йому пощастило, адже напад трапився не на “нулі”. Нині чоловік перебуває в Івано-Франківську та реабілітується за допомогою малювання. Тематика картин — війна. У середині червня Анатолій привезе 15 своїх робіт до Львова, щоб провести персональну виставку. На кошти, які виручить з продажу картин, планує придбати дрони та РЕБ для війська.

• військові
• культура
• постраждалі
• Івано-Франківськ

Олександр Шапошник з Бердянська, міста на півдні Запорізької області. Чоловік  працював зварювальником приблизно 15 років. А ковальством захопився у 2013-му — після поїздки до Донецька (нині місто в окупації) на Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва. Вже у 2015 став майстром виробничого навчання у Бердянському машинобудiвному професiйному лiцеї (коваль ручного кування). Навчав дітей. Згодом заснував фестиваль “Сталева хвиля” (на базі ліцею), куди з’їхалися 44 ковалі з усієї України. Також створив у Бердянську “Алею ковалів”, яка наповнювалась новими скульптурами аж до початку повномасштабного вторгнення рф.

Щоб виїхати з окупації (Бердянськ окупований з кінця лютого 2022 року), чоловіку довелось подолати 13 блокпостів. У Запоріжжі прожив півроку, але після прильотів поруч переїхав у Івано-Франківськ, місто на Заході України.

Свого часу до коваля звернувся волонтер із Києва: запропонував створити скульптуру, яку можна було б продати на аукціоні, а виручені кошти передати на ЗСУ. Олександр виношував ідею місяць і придумав “Дівчину Калину”. Це скульптура із дроту зі зруйнованих окупантами електромереж і з уламків снарядів. Нині вона стоїть у одному із музеїв Києва і поїде на аукціон в Європу.

Згодом з таких матеріалів коваль створив ще три скульптури (“Мавка”, “Берегиня” та “Металева мотанка”). Дві з них придбали готельєри за 200 тисяч гривень, і одну банк  —  за 2 мільйони гривень. Виручені кошти волонтери передали захисникам. 

Також митець виготовив дві лампи із редуктора збитого ворожого гелікоптера Мі-8. Одну передав на аукціон у Велику Британію, а іншу місцеві волонтери продали за 23 тисячі гривень (кошти скерували  на дрони).

Зараз коваль створює колекцію роботів  із американського фільму “Жива сталь”: вони будуть представлені на виставці на Закарпатті. 

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Олександром в Івано-Франківську або у онлайн-форматі.

• культура
• Івано-Франківськ

Олександр Книга понад 30 років очолює Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Він також  почесний громадянин Херсона та депутат обласної ради. 

На початку повномасштабного вторгнення рф Олександр опинився в окупації. 23 березня 2022 російські військові заарештували  його. Після допиту відпустили, але через кілька днів приїхали у театр, аби змусити Олександра співпрацювати. Чоловік почав шукати шляхи виїзду з окупації. Вирватись вдалось 1 квітня 2022 року. 

Попри пережите, він не покинув улюблену роботу.  Вже на підконтрольній Україні території готував щорічний фестиваль “Мельпомена Таврії”, який раніше  відбувався у Херсоні.  А згодом запустив роботу театру в евакуації.

Після деокупації Херсона 11 листопада 2022 року Олександр та частина акторів повернулись у рідне місто. Попри ворожі обстріли, митці працюють у арт-хабі в укритті та бомбосховищах. Вже зуміли  відновити кілька великих вистав, але поки показують їх на базі Миколаївських театрів. 

Олександру разом з іншими жителями Херсонщини довелось  зіткнутись з наслідками затоплення рідного краю, через підрив окупантами греблі Каховської ГЕС. Його дім в окупованих Олешках опинився під водою. Підтоплення сягнули 2 метрів. (Нині будинок чоловіка розграбований). Сам же Олександр в цей час активно долучався до ліквідації наслідків підтоплень у Херсоні. 

Журналісти мають змогу поспілкуватись з Олександром у офлайн  або онлайн форматі.

Довідково: 6 червня 2023 року російські військові підірвали  дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів.  Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.

• злочини росіян
• культура
• окупація
• Херсон

Програму реабілітації у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” започаткували влітку 2023-го року. З того часу у ній взяли участь 700 військовослужбовців та 20 капеланів. Реабілітація бійців відбувається на території заповідника. Мета програми — відновлення армійців через ознайомлення з багатою культурно-історичною та духовною історією України. 

У межах програми є два етапи. Перший — 10-ти денна програма: військові беруть участь в археологічних розкопках стародавніх мурів та склоробної майстерні XI–XII ст., оглядають експозиції Скарбниці Національного музею історії і Музею книги та друкарства, беруть участь у майстер-класі з іконопису, досліджують території Верхньої та Нижньої лаври, беруть участь у богослужіннях. Другий — “День у Лаврі для військового”: групи ветеранів у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня занурюються в атмосферу та життя Києво-Печерської лаври. Вони можуть оглянути територію, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника, відвідати місцеві святині. Програма також передбачає підтримку родин військовослужбовців та військовополонених.

• військові
• культура
• релігія
• постраждалі
• Київ

Харківська команда з черлідингу “Nice ladies” була створена ще у 2016 році. Її ще називають найдорослішою командою з черлідингу, адже усім учасницям 50+.  Жінки навіть потрапили у Національний реєстр рекордів України. На початку повномасштабної війни команда призупиняла заняття, втім вже у вересні 2022 їх відновила (5 учасниць залишаються за кордоном). 

Нині у команді  8  жінок.  Наймолодшій – 53 роки, а найстаршій – 77. Жінки тренуються попри обстріли рідного міста та попри вимкнення світла. А зал довелось змінити на безпечніший. 

“Nice ladies” стали чемпіонами Харкова, України, а нині вони хотіли б готуватись до Чемпіонату Європи, втім на це команді, де здебільшого пенсіонери, бракує коштів.

Журналісти мають змогу поспілкуватись з командою у Харкові у офлайн-форматі.

• жінки
• культура
• Харків

До повномасштабного вторгнення Олекса Мельник опікувався коміксарнею (крамничкою коміксів), яку заснував разом з дружиною у Коломиї — місті на Заході України. А ще — озвучував фільми, серіали, відео-ігри та рекламні ролики. Чоловік мобілізувався з початком великої війни та навіть на передовій не покинув своїх цивільних інтересів. Ідея книги з’явилася у Олекси понад десять років тому. А саму книгу-антиутопію, яку військовий назвав “І порву буття сукно”, він написав в окопі на фронті. Чоловік працював над нею по дві-три години між чергуваннями на службі. І вже за чотири місяці завершив роботу. Нині на книгу відкрито передпродаж у “Видавництві 333”, яке започаткували після 2022-го року.

Довідково: Олекса Мельник перебуває на передовій. Військовослужбовець готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю. 

• військові
• культура

Управління стратегічних комунікацій ГШ ЗС України (СтратКом ЗСУ) запрошує медіа на відкриття виставки “Вдягаю піксель. Історії тих, хто обрав боротьбу” (30 травня) та прем’єрний показ документального фільму “Спротив та єдність. Письменники пояснюють, як не втратити майбутнє” (1 червня).

Виставка “Вдягаю піксель. Історії тих, хто обрав боротьбу” присвячена історіям військовослужбовців, які зуміли успішно застосувати свої цивільні навички у війську. В серці виставки — ілюстрації Марії Кінович, відомої своєю співпрацею з Facebook, MacPaw, The Economist, створені на основі циклу розповідей військовослужбовців. Серед героїв виставки Тарас Іщик, відомий дизайнер, який створив візуальний стиль для Збройних Сил України,  Анастасія Блищик, журналістка телебачення, яка працює прес-офіцером бойової бригади та багато інших. 

Серед спікерів відкриття виставки: Марія Кінович, герої виставки, командування СтратКом ЗСУ та координаційна команда проєкту.

Документальний фільм “Спротив та єдність. Письменники пояснюють, як не втратити майбутнє” розповідає про те,  як українська культура протистоїть гібридній зброї агресора та як широкомасштабне вторгнення вплинуло на українську літературу. Серед експертів фільму популярні письменники, філософи, митці — Володимир Єрмоленко, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Олександр Михед, Ірина Цілик, Артем Чех. 

Серед спікерів заходу Олександр Михед, Артем Чех, командування та координаційна команда СтратКом ЗСУ.

Акредитація медіа триває до 29 травня 2024 року включно.

Усім медіа рекомендується додатково пройти акредитацію Книжкового Арсеналу (дедлайн – 27 травня) для отримання бейджу “Преса”.

Довідково: СтратКом ЗСУ вперше в історії Збройних Сил виступив програмним партнером XII Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал”. Фестиваль проходитиме у Києві з 30 травня по 2 червня 2024 року.

• культура

31 травня Центр громадянських свобод та Фундація Катерини Осадчої у межах співпраці з XII Міжнародним фестивалем Книжковий Арсенал запрошує на читання поезії з полону та про полон. 

“Тримайся! Тримаюся!” — це не просто гасло чи назва. Це послання бранців їхнім рідних, друзям та усім нам. Ілюстрацію з такими словами, яка лягла в основу афіші цього проєкту, намалював Сергій Офіцеров — мешканець Херсону, якого схопили прямо у батьківській квартирі й зараз утримують у СІЗО “Лефортово” через фейкові звинувачення у тероризмі.

Авторами віршів є відомі українські поети: Сергій Жадан, Тетяна Власова, Тоня Корнута, Наталка Гейман, Юлія Мусаковська, Анна Малігон, Марина Пономаренко та Оксана Стоміна, чоловік якої й зараз перебуває у полоні. Своїми творами поділилися й ті, хто сам за ґратами російських та окупаційних тюрем: засновник “Таврійських ігор” Сергій Цигіпа, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов та тренер з Мелітополя Андрій Голубєв. Їхніми голосами стануть актори Ахтем Сеїтаблаєв, Катерина Вишнева та Роман Ясіновський, а також правозахисниця Олександра Матвійчук. Вестиме захід Катерина Осадча.

Журналістам необхідно акредитуватись. Дедлайн — 27 травня.

• культура
• полонені
• постраждалі
• Київ