Теми за тегом: екологія
24 березня державні інспектори обстежили узбережжя в районі 16-ї станції Великого Фонтану в Одесі. На піску виявили осередки забруднення у вигляді згустків мазуту розміром від 2 до 15 см. Плями простяглися приблизно на 500 метрів, місцями утворюючи щільні скупчення.
З метою оперативного реагування екологи відібрали зразки морської води для аналізу на вміст нафтопродуктів у лабораторії інспекції. Також зразки забруднюючої речовини з піском передали до Українського наукового центру екології моря для проведення детальних лабораторних досліджень.
Причиною забруднення, ймовірно, стала масштабна екологічна катастрофа, спричинена затопленням російських нафтових танкерів “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239” у Керченській протоці 15 грудня 2024 року. Тоді в Чорне море потрапило понад 4000 тонн мазуту, а збитки від розливу оцінили у 14 мільярдів доларів. Це — найбільша аварія такого масштабу в історії Чорного моря.
Раніше схожі мазутні забруднення зафіксували на узбережжі Лиманської громади, де зібрали понад 400 кг нафтопродуктів, а також у селищі Фонтанка під Одесою.
Юлія Мархель, голова Let’s do it Ukraine, коментує ситуацію: “Екологічна трагедія, спричинена російськими танкерами, вже торкнулася українських берегів. Забруднення нашого моря – це пряма загроза екосистемі, здоров’ю громадян і туристичному потенціалу регіону”.
За попередньої домовленості журналісти мають змогу отримати коментарі від представників Let’s do it Ukraine (найбільший молодіжний екорух України) у Києві та від екологів у Одесі.
Мазут, що потрапив у Чорне море внаслідок аварії російських танкерів у Керченській протоці, виявили на Одещині.
Як повідомив доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу Нацпарку “Тузлівські лимани” Іван Русєв, мазут винесло після штормів на піщаний пересип в рекреаційній зоні “Катранка” біля Дунайського біосферного заповідника і Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Іван Русєв переконаний, що ця подія спричинить велику шкоду для природних екосистем Чорного моря. Науковець також повідомив, що команда Нацпарку “Тузлівські лимани” проводить обстеження різних ділянок пересипу і згодом повідомить про масштаби забруднення.
Поспілкуватися з Іваном Русєвом можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
Довідково: 15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки в Чорному морі зазнали ушкоджень два російські танкери. За даними ЗМІ, вони перевозили приблизно 4300 тонн мазуту.
До початку повномасштабного вторгнення еколог Владислав Михайленко викладав студентам в університеті. Але після лютого 2022-го року чоловік вирішив, що його діяльність не на часі. Тож почав міркувати, як екологія може підтримати українське військо. Так з’явився проєкт “Пластик рятує життя”.
Владислав організував збори пластикових кришечок від пляшок з напоями. Також зібрав команду волонтерів, які зголосилися сортувати кришечки, аби на переробку йшов лише той пластик, за який можна отримати кошти. Адже мета проєкту – за виручені гроші придбати техніку для військових.
Для того, щоб купити бодай один FPV-дрон, потрібно відсортувати 1.5 тони пластикових кришечок. За час існування проєкту команді Владислава серед іншого вдалося придбати реанімобіль, два дрони Mavic 3T та три FPV-дрони. Долучитися до збору кришечок може кожен охочий, пластик можна передати волонтерам у Одесі або ж надіслати поштою.
Поспілкуватися з Владиславом Михайленко можна онлайн або офлайн, за попередньою домовленістю.
На Київщині розпочали екологічну переробку будівельного сміття з використанням спеціалізованої техніки, яку надало Японське агентство міжнародного співробітництва JICA. Лінія знаходиться у Бородянці.
Отриману внаслідок переробки сировину будуть використовувати для будівництва основи доріг, як наповнювач для будівельних розчинів чи конструкцій, або для укріплення річкових узбереж.
Журналісти мають змогу дізнатись більше та висвітлити процеси екологічної переробки на Київщині.
Довідково: На території Київської області внаслідок ведення бойових дій та постійних атак ворога наразі налічується близько 4 тисяч знищених об’єктів, які потребують повного демонтажу та подальшої відбудови.
“Ми мало прожили, хочеться ще пожити” — це цитата Назара, коли йому було 9 років, а нині йому вже 12. Хлопчик народився на Луганщині (зараз його домівка в окупації).
У 2022 році Назарові довелося тікати з дому через масовані ракетні обстріли з боку російської армії. Його мати була психотерапевтом у школі мистецтв і допомагала дітям на Сході, відвідуючи села у складі мобільних бригад. Будинок сім’ї та школу окупанти пограбували у 2022 році.
Назар любить природу і з 4-х років займається діяльністю, спрямованою на збереження екології: виготовляє шопери (екосумки), організовує театральні вистави в школі, суботники тощо.
Також Назар є одним із авторів книги “Війна голосами дітей” (книга, що містить добірку дитячих цитат про війну, віднедавна з’явилась в американських книгарнях).
За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Назаром на Київщині.
28-29 жовтня 2024 року відбудеться престур у Миколаївську область, де волонтери міжнародного гуманітарного проєкту “Let’s do it Ukraine SOS” покажуть оновлені укриття у двох навчальних закладах. Ці заклади зазнали значних пошкоджень через повінь, що виникла після підриву Каховської ГЕС.
У межах престуру волонтери також передадуть у постійне користування осушувачі та очищувачі повітря, а також зарядні станції, що працюють без електропостачання. Їх отримають заклади, де вже завершився ремонт. Це обладнання допоможе забезпечити здорові та комфортні умови для навчання та використання шкільних укриттів у майбутньому.
Для журналістів буде організовано трансфер з Києва та назад. Необхідно акредитуватись.
Довідково: Відновлювальні роботи відбувались в рамках проєкту з ліквідації наслідків підриву дамби Каховської ГЕС “Подолання наслідків повені в Миколаївській та Херсонській областях, допомога домогосподарствам та об’єктам соціальної інфраструктури “Прибирання, дезінфекція, відновлювальні роботи, підготовка до зими” за сприяння AWO International та за фінансової підтримки Aktion Deutschland Hilft.
6 червня 2023 року російські військові підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Це завдало Україні збитків на суму майже 14 млрд доларів. Про це йдеться у звіті “Оцінка потреб після аварії на греблі Каховської ГЕС”, підготовленому ООН та українським урядом.
Біолог Юрій Бенгус разом з дружиною відновлюють Журавлівський ліс у Харкові, який на 70% знищив вогонь. Подружжя висаджує жолуді, щоб з них виросли дубки.
Ліс зайнявся 16 вересня, пожежа охопила близько чотирьох гектарів. Наступного дня, коли на місці ще працювали рятувальники, росіяни вдарили по цій території керованою авіабомбою. Тоді поранення отримали четверо пожежників.
Небезпека обстрілів не спиняє подружжя: висаджувати жолуді вони приходять до лісу кілька разів на тиждень.
Юрій Бенгус з дружиною перебувають у Харкові. Поспілкуватися з подружжям можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.
20 вересня під гаслом “Зробимо Україну чистою разом!” Україна традиційно приєднається до Всесвітнього дня прибирання “World Cleanup Day”. Заходи відбудуться у різних регіонах.
Основна мета — формування культури чистоти, правильного поводження з відходами та відповідального споживання серед громадян, обʼєднання зусиль заради екологічного майбутнього.
Участь візьмуть громадяни, комерційні та некомерційні організації, компанії та державні установи, співробітники яких приєднаються в різних форматах на рівні корпоративної соціальної відповідальності, засоби масової інформації, лідери думок.
Журналісти мають змогу дізнатись більше про подію та висвітлити її. На захід необхідно акредитуватись.
Довідково: З 2024 року Всесвітній день прибирання оголошено офіційним Днем ООН, який відзначається щорічно 20 вересня.
Організатор: Всеукраїнський молодіжний рух “Let’s do it Ukraine” спільно з міжнародним рухом “Let’s Do It World”, Міжнародним молодіжним рухом “School Recycling World”.
Команда ГО “CHYSTO.DE” запрошує на фестиваль екології та кіно, який присвячують полеглому військовослужбовцю Роману Жуку.
Фестиваль відбудеться 9-11 серпня у Колочаві (Закарпаття). Під час Eco Film Festival планують організувати чотири основні напрямки – екологія, кіноосвіта, кінопокази та туризм. На фестивалі молодь та підлітки під керівництвом професійних режисерів зніматимуть відео про природу та стопмоушн-мультик про те, як сміття вбиває тварин. Заплановані й покази кіно просто неба, лекції та майстер-класи від режисерів, продюсерів та сценаристів, а також дискусії на екологічну тематику.
Роман Жук мріяв про масштабний екологічний фестиваль, адже за життя разом з дружиною організував чимало еко-пікніків на березі Вільшанського водосховища на Закарпатті, береги якого просто всіяні сміттям. Роман Жук мобілізувався до Сил Оборони одразу після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го року. Чоловік працював розвідником артилерійського взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув Роман під час виконання бойового завдання у травні 2022-го року. Вже після його смерті активісти вивезли понад 20 тонн сміття з берегів Вільшанського водосховища, яке так любив і захищав Роман.
Довідково: Команда ГО “CHYSTO.DE” кілька років успішно очищає Карпати від сміття, займається природоохоронною діяльністю та екологічною просвітою.
Артем Силко – підприємець з Київщини. Артема завжди турбувала проблема забруднення довкілля. Тож вирішив започаткувати бізнес, який був би дружнім до природи. Спершу робив олівці, які можна садити у горщик і виростити рослину.
Вже після початку повномасштабного вторгнення Артем вирішив використовувати перероблений папір для листівок та візиток, а потім спробував додати у цей папір насіння. Чоловік експериментував з рослинами, спостерігав, що краще проростає. Врешті створив компанію під назвою “Паперія”. Це поліграфія, яка виробляє “квітучий папір” з відходів декількох фабрик. Якщо цей папір викинути просто неба, він розкладеться за два тижні, також з нього виростуть пагінці різноманітних рослин. Нині 80% клієнтів поліграфії – українці.
Артем Силко перебуває на Київщині. Готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн.
