Теми за тегом: військові

Ветеранський простір “Серцевір” вже понад рік працює у віддаленому форматі без власного приміщення. У квітні цього року засновники та учасники простору, а саме військові, ветерани та їхні родини, взялися за ремонт колишньої жіночої консультації, де у майбутньому “Серцевір” відкриє свої двері для всіх охочих. Нині у приміщенні триває демонтаж конструкцій. Військові з пораненнями, дехто на протезах, приходять і власноруч беруться наводити лад, аби прискорити відкриття офлайн простору. Там планують обладнати сучасний та інклюзивний спортзал. Цілий поверх відведуть для психологічних консультацій та підтримки ветеранів. У просторі також надаватимуть юридичну допомогу та відкриють дитячу кімнату, аби родини могли вільно провести час у спортзалі або долучитися до тренінгів. 

• відбудова
• військові
• постраждалі
• психологічна підтримка
• Чернігів

Олександр Швачка мобілізувався до Сил Оборони у 2015-му році, коли росія вперше атакувала Україну. Чоловік служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді, а після демобілізації потрапив в оперативний резерв. Вдруге Олександр добровільно взяв зброю до рук з початком повномасштабного вторгнення. Військовий долучився до 95-ї бригади. 

У березні 2022-го року на Київщині Олександр постраждав від танкового снаряду і в результаті втратив ногу. Спершу військовий був впевнений, що швидко опанує протез і повернеться до побратимів. Втім, на Олександра чекало довготривале лікування та реабілітація. Ветеран почав займатися спортом, аби мʼязи не встигли атрофуватися. Згодом з чоловіком звʼязалася Федерація стронгмену України. 

Олександр поставив перед собою мету допомогти кожному ветерану, незалежно від місця перебування, тренуватися і відновлюватися після поранень. Тож став одним з засновників спеціального мобільного застосунку Trenvet, який допомагає військовим відшукати найближчий до них заклад, куди можна прийти і безкоштовно потренуватись, або ж знайти потрібного спеціаліста — тренера, реабілітолога, масажиста. 

Олександр Швачка перебуває у Києві. Ветеран готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Додаток Trenvet створили за підтримки Українського ветеранського фонду в межах проєкту ГО “Асоціація сприяння фізичній реабілітації осіб з інвалідністю “Звитяга Нескорених”.

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Олег Сливар був професійним танцюристом. Чоловік займався народними танцями на Львівщині. Своє життя Олег змінив кардинально влітку 2022-го року: військовий вирішив мобілізуватися і долучитися до лав Національної гвардії України. Разом з побратимами Олег воював на Донецькому напрямку. Під час одного зі штурмів чоловік отримав численні осколкові поранення. Через обстріл евакуювати військового вдалося не одразу. Згодом на стабілізаційному пункті серце чоловіка зупинилося, втім, медикам вдалося повернути Олега до життя. Військовий втратив ногу, але завдяки реабілітації у медичному центрі зумів опанувати протез з електронним коліном. І нещодавно повернувся на сцену.

Олег готовий до спілкування зі ЗМІ онлайн або ж офлайн у Львові.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

Чоловік Любові Ковальчук — Дмитро — загинув на війні. На момент повномасштабного вторгнення він уже був учасником Операції об’єднаних сил: у 2019-му році підписав контракт та служив у десантно-штурмових військах 95-ї бригади. Брав участь в бойових діях на Донецькому напрямку, 12 липня 2022 року його життя обірвалося. В той день Дмитро ще встиг зателефонувати дружині та сказати прощальні слова. Донечці подружжя — Амелії — було всього лише півроку. 

Любов до письма допомогла жінці пережити найважчі моменти після смерті чоловіка. Через поезію та спогади вона виливала на папір свій біль. З часом це переросло у книгу, яку зараз готує до друку. Назвала її “Тобі, мій Герою!”. 

Любов вважає, що це найкращий спосіб зберегти пам’ять про коханого-воїна та знайти розраду під час проживання втрати найдорожчої людини. Окрім цього, вона сподівається, що книга допоможе іншим жінкам, які втратили чоловіків на війні, знайти підтримку та сили, щоб продовжувати жити.

За попередньою домовленістю журналісти мають змогу поспілкуватись із Любов’ю у Рівному.

Довідково: Нині родиною опікується благодійний фонд “Діти Героїв”. Він допомагає дітям, які втратили одного чи обох батьків внаслідок повномасштабного вторгнення рф. Фонд надає фінансову допомогу, психологічну та юридичну підтримку, сприяє освіті та розвитку дітей до їхнього повноліття.

• військові
• діти
• жінки
• загиблі
• Рівне

14 червня лейтенант Олександр “Байкер” Возний вперше зустрінеться з медиками МОAS, які підтримували його життя, після того, як військовий отримав важкі поранення на полі бою. 

У липні 2023 року лейтенант Олександр Возний із позивним “Байкер” командував взводом у Десантно-штурмових військ під час штурму села Роботине на Запоріжжі. Ворожий снаряд вибухнув за два метри від військового, пошкодивши легені, хребет і кінцівки. Олександр зазнав значної втрати крові, пережив 7 зупинок серця. Дорогою до лікарні команда МOAS провела відчайдушну серцево-легеневу реанімацію військового у своїй швидкій. До складу команди входили анестезіолог Станіслав Геранін, парамедик Володимир Вагонін та водій Сергій Гольдованський.

“Я втратив надто багато крові, і вони не могли ввести ліки, бо мої вени були недоступні. Але медик MOAS якось вірив, що зможе мене врятувати. Він сказав, що буде продовжувати мене реанімувати і доправить до обласної лікарні. Я надзвичайно вдячний команді. Кожного дня дякую Богові, що я живий. Я такий щасливий, що мої діти не стали сиротами”, — каже боєць.

Крім того, 14 червня Олександр Возний виступить у Києві на презентації книги “Сирени надії: Місія МОАС зі спасіння життів в Україні”, що висвітлює героїчну роботу, яку виконують українські медичні команди організації.

Минулого листопада президент Зеленський нагородив Олександра орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Олександр також отримав медалі від мера Києва та командира Десантно-штурмових військ Збройних Сил України за хоробрість і самовідданість у збереженні життів своїх товаришів. Військовий досі проходить інтенсивну реабілітаційну терапію. 

Зустріч Олександра із медиками проходитиме у невеликому приміщенні, тож медіа рекомендують звертатися за акредитацією заздалегідь. Також Команда MOAS може надати ЗМІ фото та відео порятунку Олександра.

Довідково: МОAS — це міжнародна гуманітарна організація, яка працює в Україні з початку великої війни і вже врятувала понад 45 000 життів. Організація має 150 команд українських медиків, які працюють на 50 швидких, забезпечених сучасним обладнанням. МОAS повністю покладається на збори коштів для підтримки своєї діяльності, яка коштує 1 мільйон доларів на місяць.

• військові
• лікарі
• постраждалі

Маркусу Сміту — 32 роки. Чоловік родом з Великої Британії. Щоб долучитися до українського війська, Маркус спершу дістався літаком до Будапешта, а вже звідти пішки дійшов до Чопа – українського прикордонного містечка. Подорож зайняла у британця вісім днів. 

Протягом останніх двох років Маркус спостерігав за повномасштабним ворожим вторгненням, яке розгорталося на території України. Врешті чоловік вирішив долучитися до іноземного легіону та стати бойовим медиком, адже має для цього необхідні знання. 

До того, як потрапити до України, Маркус відточував мисливські навички та ходив без спорядження у довгі подорожі у гори. Нині Маркус перебуває у Закарпатському обласному територіальному центрі комплектування, де проходить навчання. За час служби у війську Маркус планує вивчити українську мову.

• військові

Тарас Іщик вирішив долучитися до Сил Оборони ще у 2021-му році. Вже тоді чоловік відчував, що буде велика війна: подав документи до резерву і потрапив до 103-ї бригади ТРО, де нині й служить. 

До початку повномасштабного вторгнення Тарас опікувався комунікаціями своєї бригади і виконував обов’язки пресофіцера. Згодом військовий почав отримувати запити від різних військових частин, які стосувалися його цивільної праці, а саме графічного дизайну. На той момент, мало не кожна бригада ЗСУ мала свої сторінки у соцмережах і усі вони різнилися дизайном. Тож робота, яку виконував Тарас для своєї бригади, масштабувалась на всі Збройні сили. Чоловік створив керівний документ — Брендбук ЗСУ. Це книга графічних правил, якими повинні керуватися військові. Саме Тарас започаткував зовнішній вигляд офіційних сторінок Сил Оборони, які бачать користувачі соціальних мереж. 

Про повернення до цивільного життя чоловік поки що не задумується. Тарас має у війську чимало планів, які мріє втілити у життя.

Довідково: Тарас Іщик перебуває у Львові. Військовий готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.  

• військові
• культура

Анатолій Мицкан мобілізувався до Сил Оборони з початком повномасштабного вторгнення. І вже у квітні 2022 року разом з побратимами боронив Запорізький напрямок. Ветеран пробув на передовій більше року. За цей час встиг отримати численні контузії, які врешті призвели до інсульту. Анатолій пояснює, що йому пощастило, адже напад трапився не на “нулі”. Нині чоловік перебуває в Івано-Франківську та реабілітується за допомогою малювання. Тематика картин — війна. У середині червня Анатолій привезе 15 своїх робіт до Львова, щоб провести персональну виставку. На кошти, які виручить з продажу картин, планує придбати дрони та РЕБ для війська.

• військові
• культура
• постраждалі
• Івано-Франківськ

Програму реабілітації у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” започаткували влітку 2023-го року. З того часу у ній взяли участь 700 військовослужбовців та 20 капеланів. Реабілітація бійців відбувається на території заповідника. Мета програми — відновлення армійців через ознайомлення з багатою культурно-історичною та духовною історією України. 

У межах програми є два етапи. Перший — 10-ти денна програма: військові беруть участь в археологічних розкопках стародавніх мурів та склоробної майстерні XI–XII ст., оглядають експозиції Скарбниці Національного музею історії і Музею книги та друкарства, беруть участь у майстер-класі з іконопису, досліджують території Верхньої та Нижньої лаври, беруть участь у богослужіннях. Другий — “День у Лаврі для військового”: групи ветеранів у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня занурюються в атмосферу та життя Києво-Печерської лаври. Вони можуть оглянути територію, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника, відвідати місцеві святині. Програма також передбачає підтримку родин військовослужбовців та військовополонених.

• військові
• культура
• релігія
• постраждалі
• Київ

Медійна ініціатива за права людини вивчила обставини зникнення безвісти, потрапляння в полон та загибелі воїнів кількох підрозділів, зокрема 57 окремої мотопіхотної бригади. У квітні-червні 2022 року її бійці брали участь у запеклих боях у районі Новотошківського і Тошківки в Сєвєродонецькому районі Луганської області, а пізніше в обороні Херсонщини і Донецької області. Команда поспілкувалася з родичами зниклих безвісти та загиблих військовий, а також із бійцями — безпосередніми учасниками тих подій.

Учасники:

– Марія Климик, журналістка МІПЛ, авторка матеріалу “Зниклі безвісти з 57-ї бригади: важкі бої, загибель, полон і пошук”;

– Олена Завальна, донька Олега Ходака, зниклого безвісти під час боїв за Богданівку Донецької області;

– Марія Плаксій, представниця ініціативної групи ГО “Знайти і повернути. 57/34”, брата якої звільнили з полону в січні 2024 року;

– Лілія Лук’янюк, представниця ГО “Дружини полонених у Тошківці”;

– Валентин Заболотний, заступник командира з морально-психологічного забезпечення, 57 ОМПБр;

• військові
• полонені
• постраждалі