Теми за тегом: культура

12 квітня у Києві відбудеться унікальна подія — фестиваль “Сталева Варта”. Він поєднає спортивний турнір середньовічного бою, ветеранську інклюзивність і сімейний культурний відпочинок. 

Мета заходу — підтримка ветеранів та популяризація історико-спортивного руху.

У рамках фестивалю пройде два турніри з середньовічного бою:

• Турнір для ветеранів-новачків “Лицарі нового часу”, де кожен охочий — незалежно від досвіду, фізичного стану чи рівня підготовки — зможе вийти на ристалище. Участь можуть брати чоловіки та жінки, зокрема люди з ампутаціями або на кріслах колісних. Усі учасники отримають необхідне обладнання та підтримку інструкторів. Тут діє правило зрівняння можливостей — бої проходять у безпечному форматі, орієнтованому на реабілітацію та згуртування.
  
• Професійний турнір у сталевих обладунках “Кубок КиївГрада” — видовищна частина події, де досвідчені бійці демонструватимуть майстерність.

Під час фестивалю будуть майстер-класи (каліграфія, плетіння кольчуг тощо), настільні середньовічні ігри (розваги для всієї родини у стилі стародавніх стратегій).

Довідково: Організатори заходу — Київмілітарі хаб, БугуртСіч та ГО ІПТ Київград. Фестиваль відбувається за підтримки Київської міської державної адміністрації та Українського ветеранського фонду.

• військові
• культура
• Київ

5 квітня у Львові відбудеться велике відкриття року Молодіжної столиці Європи 2025. Це звання Львів здобув в конкуренції з десятками європейських міст. Вперше в історії України цей статус отримало саме українське місто. 

Подія об’єднає молодь з різних куточків нашої країни, спікерів із різних галузей, лідерів думок і сучасних українських музикантів.

Довідково: Титул “Молодіжна столиця Європи” надається європейському місту терміном на один рік за результатами конкурсу. Львів здобув перемогу з четвертої спроби, двічі потрапивши до фіналу, і зрештою отримав цей статус у 2022 році.

Цей титул приносить місту значні переваги, зокрема: міжнародне визнання, нові партнерства та можливість посилити голос молоді в місцевому самоврядуванні. У 2025 році Львів, як 17-й володар цього звання, прийматиме гостей з різних країн Європи.

• культура
• Львів

З початком повномасштабного вторгнення Ольга Толстая разом з мамою взялася доглядати за котами, яких покинули господарі у Харкові на Північній Салтівці. Аби мати кошти на підтримку великої кількості тварин, Ольга взялася майструвати українські традиційні прикраси. Протягом трьох років Ольга заробила та витратила на тварин понад 250 тисяч гривень. 

Окрім того, що разом з мамою годують тварин, вони ще й намагаються опікуватися здоров’ям чотирилапих та шукати їм новий дім. За час великої війни жінкам вдалося стерилізувати 30 котів і ще стільки ж  прилаштувати у нові родини.

Поспілкуватися з Ольгою Толстою можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• волонтери
• жінки
• культура
• тварини
• Харків

Валентина Ганцева працює у бібліотеці села Солдатське на Сумщині понад 32 роки. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення у бібліотеці зробили сучасний ремонт і придбали нове обладнання. Але будівля книгозбірні не витримала авіаудару росіян, які поцілили просто у центр окупованого села. Від бібліотеки залишився дах та стіни: всередині споруди усе пошкодила вибухова хвиля. Попри окупацію та роботу ворожої авіації Валентина разом з чоловіком взялася збирати вцілілі книжки та ховати їх у мішки з-під зерна. Жінці вдалося вивезти та врятувати понад 1000 примірників.

У квітні 2022 року українські військові деокупували село. Приміщення бібліотеки допомогла відновити благодійниця з Німеччини, і вже восени 2022-го року Валентина знову відкрила двері книгозбірні для читачів.

Довідково: До 11 квітня 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив про повне відновлення контролю над державним кордоном у Сумській області.

• відбудова
• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Суми

Лариса Загрива присвятила 25 років освіті. Жінка працювала вчителькою, а у 2022-му році очолила Центр надання соціальних послуг на Чернігівщині. З початком повномасштабної війни селище Михайло-Коцюбинське, де жила і працювала Лариса, опинилося в окупації. 37 днів жінка продовжувала ходити на роботу і опікуватися людьми похилого віку, які залишилися у селищі. Лариса ховала від росіян документи, п’ять разів опинялася під прицілом. Окупанти приходили в її дім серед ночі, допитували чоловіка Лариси.

Після звільнення Михайло-Коцюбинського завдяки підтримці Програми розвитку ООН Ларисі вдалося заснувати Університет третього віку. Нині там функціонує вже декілька напрямків навчання: факультет здорового способу життя, факультет філософії та факультет декоративно-прикладного мистецтва. Окрім цього, Лариса створила проєкт мобільно-соціальної допомоги: Чернігівщиною курсує авто з волонтерами, які допомагають мешканцям по господарству. Також в Університеті віднедавна функціонує простір життєстійкості, де жінки, діти, ВПО та ті, хто постраждав від війни, можуть індивідуально працювати з психологом або ж відвідувати групи підтримки.

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область. 

• волонтери
• жінки
• злочини росіян
• культура
• окупація
• Чернігів

З початком повномасштабного вторгнення Анна Пайкіна виїхала з Одеси за кордон, адже боялася опинитися у ворожій окупації. В Іспанії жінка перейшла з російської на українську мову, а навесні 2023-го вирішила повернутися додому. Анна хотіла розвивати українську культуру саме в рідній Одесі. Спершу у своїх соцмережах зібрала тих, хто бажав спробувати разом колядувати. Жінка домовилася з одеськими закладами харчування, щоб завітати з традиційними українськими співами саме до них.  

Згодом Анна започаткувала етногурт “Легіт”.  Чимало його учасниць – дружини військових, які чекають на коханих з фронту. Тож “Легіт”, окрім популяризації української культури, має ще одну мету – допомагає співачкам впоратися із переживаннями.

Незабаром гурт планує нові виступи в Одесі. Поспілкуватися з Анною Пайкіною та учасницями гурту можна, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• жінки
• культура
• Одеса

На Львівщині для захисників, які перебувають на реабілітації, влаштовують походи у гори. До горотерапії долучаються і ветерани з протезами.  Походи організовує БФ “Із янголом на плечі”.

Минулого разу захисники зійшли на гору Маковиця та гору Смерічок, що на Івано-Франківщині. Наступний похід у гори запланований на середину квітня. 

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу висвітлити горотерапію.

• військові
• культура
• постраждалі
• Львів

14 березня, до Дня українського добровольця, перший ветеранський театр у Чернігові зіграє виставу “Госпітальна рапсодія”. Автор п’єси — ветеран російсько-української війни Юрій Вєткін, який втратив ногу під час ворожого обстрілу. Вистава заснована на реальних подіях, які відбувалися у палаті Чернігівського військового госпіталю в березні 2022 року.

Прем’єра вистави від Чернігівського театру ветеранів “Серцевір” відбулась наприкінці лютого. На сцені – лише ветерани та військові: троє акторів мають ампутації, ще двоє пережили посттравматичний синдром. Також участь у виставі взяли дружини загиблих воїнів і режисерка Анастасія Кузик, дружина чинного військового. 

Головну роль у виставі виконав ветеран Руслан Іванов. У чоловіка ампутація руки. До повномасштабного вторгнення він працював художником-постановником на кіностудії. Чоловік добровольцем став на захист країни. Боронив Київщину.  Поранення отримав  у жовтні 2023 під Бахмутом. 

Разом із чернігівцями виставу переглянули й гості з Полтави – партнери, які працюють у ветеранському напрямку в межах проєкту “Пліч-о-Пліч: згуртовані громади”. Раніше Полтава і Чернігів започаткували спільну ініціативу – “Мапу можливостей ветеранських просторів”. Цей проєкт допоможе тим, хто повертається з війни, знайти необхідну підтримку – психологічну, юридичну та соціальну.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із акторами, завітати на генеральну репетицію, а також висвітлити виставу  “Госпітальна рапсодія” 14 березня. 

Довідково: До 6 квітня 2022 року Сили оборони повністю звільнили Чернігівську область від російських окупантів.

• військові
• культура
• постраждалі
• Чернігів

Литовський веслувальник Аурімас Мокус через вплив тропічного циклону “Альфред” потрапив у небезпеку. Чоловік самотужки перетинав Тихий океан на човні, щоб вшанувати українців, які загинули на війні. Також  він хотів нагадати світові, що не можна припиняти допомагати країні, яка бореться за свободу кожного.

Аурімас планував проплисти від Сан-Дієго (США) до Брісбена (Австралія). Тропічний циклон завадив планам Аурімаса вже неподалік узбережжя Австралії. 2 березня мандрівника врятував австралійський військовий корабель. На борту медики перевірили фізичний стан литовця. Серйозних травм чоловік не зазнав.

Журналісти матимуть змогу поспілкуватись із Аурімасом після того, як він дістанеться берега. Орієнтовний час прибуття — 7 березня.

Довідково: Мандрівка Аурімаса Мокуса розпочалась у жовтні минулого року. Чоловік планував проплисти 12 тисяч кілометрів (або 6,5 тисяч морських миль) від узбережжя США до берегів Австралії. Таким чином він мав би увійти в історію — стати  першою людиною, яка подолає цей маршрут на одномісному човні. Якщо йому б вдалось зробити це менш ніж за 159 днів і 16 годин, він також побив би рекорд Гіннеса, встановлений у 2014 році. 

• культура

Програму реабілітації у заповіднику “Києво-Печерська Лавра” започаткували влітку 2023-го року. З того часу у ній взяли участь 1438 військовослужбовців. З 2025-го року проєкт масштабували і запросили родини полеглих військових, сім’ї військовополонених та самих колишніх бранців. Реабілітація відбувається на території заповідника. Мета програми — відновлення через ознайомлення з багатою культурною та духовною історією України. 

Є два етапи. Перший — 10-денна програма: військові беруть участь в археологічних розкопках стародавніх мурів та склоробної майстерні XI–XII ст., оглядають експозиції Скарбниці Національного музею історії і Музею книги та друкарства, беруть участь у майстер-класі з іконопису, досліджують території Верхньої та Нижньої лаври, беруть участь у богослужіннях. Другий — “День у Лаврі для військового”: групи ветеранів у супроводі лектора-екскурсовода протягом дня занурюються в атмосферу та життя Києво-Печерської лаври. Вони можуть оглянути територію, прослухати екскурсії, долучитися до активностей Заповідника, відвідати місцеві святині.

Аби розширити можливості проєкту, команда залучає незалежні культурні інституції, громадські ініціативи та окремих митців. Сучасні художники, реставратори, музиканти, майстри народних ремесел проводять майстер-класи та інтерактивні зустрічі, де військові можуть не просто спостерігати за творчим процесом, а й стати його частиною.

• військові
• культура
• постраждалі
• Київ