Теми за тегом: Київ

На Київщині розпочали екологічну переробку будівельного сміття з використанням спеціалізованої техніки, яку надало Японське агентство міжнародного співробітництва JICA. Лінія знаходиться у Бородянці. 

Отриману внаслідок переробки сировину будуть використовувати для будівництва основи доріг, як наповнювач для будівельних розчинів чи конструкцій, або для укріплення річкових узбереж.

Журналісти мають змогу дізнатись більше та висвітлити процеси екологічної переробки на Київщині. 

Довідково: На території Київської області внаслідок ведення бойових дій та постійних атак ворога наразі налічується близько 4 тисяч знищених об’єктів, які потребують повного демонтажу та подальшої відбудови. 

• екологія
• Київ

Олег Костюков – ветеран Сил Оборони. В інженерних військах ЗСУ чоловік прослужив 28 років. Переконаний, що обман – завжди був частиною ведення війни. Тож з початком повномасштабного вторгнення  взявся за виробництво муляжів української військової техніки, аби спонукати ворога на передовій вести вогонь по макетах замість справжніх цілей та розкривати свої позиції.

Один муляж важить близько сотні кілограм, а розкласти його на передовій можна за 5-7 хвилин. Виріб складається з металевого каркасу та полотна. На полотні зображені всі деталі справжньої техніки: люки, гусениці тощо.

Макети команда Олега виробляє на Київщині. Один вартує близько ста тисяч гривень. Олег Костюков каже, що принаймні раз на місяць йому приходять повідомлення від бійців, що ворог підбив муляж замість справжньої української техніки. 

Довідково: Журналісти, які мають акредитацію від Міністерства Оборони України, можуть за попередньою домовленістю завітати на виробництво. Олег Костюков готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн. 

• Київ

“Ми мало прожили, хочеться ще пожити” — це цитата Назара, коли йому було 9 років, а нині йому вже 12. Хлопчик народився на Луганщині (зараз його домівка в окупації). 

У 2022 році Назарові довелося тікати з дому через масовані ракетні обстріли з боку російської армії. Його мати була психотерапевтом у школі мистецтв і допомагала дітям на Сході, відвідуючи села у складі мобільних бригад. Будинок сім’ї та школу окупанти пограбували у 2022 році. 

Назар любить природу і з 4-х років займається діяльністю, спрямованою на збереження екології: виготовляє шопери (екосумки), організовує театральні вистави в школі, суботники тощо.

Також Назар є одним із авторів книги “Війна голосами дітей” (книга, що містить добірку дитячих цитат про війну, віднедавна з’явилась в американських книгарнях). 

За попередньої домовленості журналісти мають змогу поспілкуватись із Назаром на Київщині. 

• діти
• екологія
• окупація
• Київ

Володимир Марченко за професією начальник маркетингового відділу видавничого дому “Освіта”, видавництва, яке друкує підручники для школярів. За день до повномасштабного вторгнення Володимир ще планував разом з дружиною політ до Сан-Паулу (Бразилія). Його дружина виграла квиток у будь-яку країну світу та знижку для свого чоловіка. Втім війна усе перекреслила і вже 25 лютого 2022 року він пішов до військкомату і став на захист країни.  

На війні чоловік отримав тяжку черепно-мозкову травму (два тижні був в комі, потім місяць в реанімації).  Тоді, за його словами, ніхто не міг сказати, чи  він бачитиме, вставатиме,  розмовлятиме та чи зможе сам себе обслуговувати.  Нині ж, попри усі прогнози, чоловік  продовжує  активний спосіб життя, реабілітацію через спорт і подорожі. А ще він став учасником збірної України з Ігор Нескорених у 2025 році.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись із Володимиром у Києві. 

• військові
• постраждалі
• Київ

До повномасштабного вторгнення Іван Розуман працював гірником на Дніпропетровщині. З початком великої війни чоловік мобілізувався до Сил Оборони і брав участь у боях на Лиманському напрямку.  

Але поранення зазнав удома, коли повернувся до рідного Марганця. Разом з Іваном до міста приїхала і наречена Тетяна, яка хотіла познайомится з  батьками хлопця. Саме в той день росія атакувала місто. У Івана була пошкоджена трахея, очі, руки та ноги. Тетяна отримала  відкриту черепно-мозкову травму, були перебиті ноги.

Місяць після поранення Іван пробув у комі. Він втратив праву руку та повністю осліп. Боєць переконував Тетяну покинути його. Натомість отримав від коханої пропозицію одружитися.

02.02.2024 пара побралася і відтоді разом звикають до життя у нових умовах. 

Іван Розуман перебуває у Києві. Ветеран ЗСУ готовий до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

• військові
• злочини росіян
• постраждалі
• Київ

1 листопада у Медіацентрі Україна відбудеться пресконференція з нагоди 11-ї річниці Революції Гідності та 20-ї річниці Помаранчевої революції.

Цьогорічне відзначення Дня Гідності та Свободи пройде під гаслом “НАС НЕ ПОДОЛАТИ! 20 років Помаранчевій революції та 11 років Євромайдану”.

Протягом листопада та безпосередньо 21 листопада – в день початку Помаранчевої революції 2004-го та Революції Гідності 2013 року, Національний музей Революції Гідності разом із партнерами проведе низку тематичних заходів для відзначення річниць. 

На пресконференції буде презентовано повну програму заходів та інформаційно-методичні матеріали. Також під час заходу учасники представлять цьогорічну соціальну кампанію і ключові тези до Дня Гідності та Свободи.

Учасники:

–Андрій Наджос, заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції;

– Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

– Костянтин Рєуцький, учасник Помаранчевої революції, співкоординатор Громадського сектору Євромайдану в Луганську, офіцер ЗСУ.

– Представник від Українського інституту національної пам’яті;

На захід необхідно акредитуватись. 

• Київ

Дарія Бондар раніше працювала юристкою, а Олена Ткач – займалася перекладами та була комунікаційницею. Обидві жінки покинули звичні кар’єри та обрали навчання у США на доулу завершення життя.

Дарія та Олена готувалися опікуватися тими, хто доживають останні дні, і допомагати переживати горе їхнім рідним. Втім, з’ясувалося, що в Україні попит на такі послуги набагато менший, аніж за кордоном. Натомість, до доул звертаються ті, хто переживає відчай через втрати під час війни.

Дарія працює з втратами, пов’язаними з війною. Йдеться про втрату домівки, тварин, внутрішньої опори, шлюбу, себе чи навіть смаку до життя. Олена ж працює з тими, хто втратив на війні коханого або кохану, з близькими та рідними зниклих безвісти та полонених.

Доули зауважують, що вони не психологи чи психіатри, вони не лікують. Натомість, доули смерті пропонують свою підтримку та співчуття. Сесії з доулами тривають до двох годин. Можуть відбуватися онлайн, або ж особисто, якщо є змога зустрітися.

Дарія Бондар перебуває на Київщині. Олена Ткач проживає у столиці. Доули готові до спілкування з журналістами, як онлайн, так і офлайн, за попередньою домовленістю.

Довідково: Слово “доула” має давньогрецьке походження і перекладається як “служниця”. Раніше доули допомагали жінкам під час вагітності. У 2000-х роках у США запропонували створити професію, яка б супроводжувала людей у хоспісах. Так з’явилися доули завершення життя. 

• жінки
• постраждалі
• Київ

З початку цього навчального року у селі Богданівка, що на Київщині, учні мають змогу навчатись у модульному тимчасовому освітньому просторі (ТОПі).  Простір безбар’єрний, також там є генератор для безперебійного живлення, зручні меблі, сучасні планшети, мультимедійні панелі. У ТОПі є 6 класних кімнат, де зараз навчаються 250 учнів, яким раніше доводилось їздити в сусіднє село. 

Село Богданівка у 2022 році перебувало в окупації. Російські солдати розташувались у місцевій школі, а при відступі спалили її.  Вони також підірвали дитячий садочок, у якому зберігали боєприпаси. Так село залишилось без закладів освіти.

За попередньої домовленості журналісти мають змогу висвітлити  роботу модульного  тимчасового освітнього простору в Богданівці. 

Довідково: Тимчасові освітні простори споруджують в межах програми USAID “Мріємо та діємо”, що виконується IREX у партнерстві з БФ “savED” і ГО “ГО ГЛОБАЛ”. Вони втілюють цей проєкт у тісній співпраці з місцевими громадами, що втратили свої навчальні заклади внаслідок російської агресії.

• діти
• злочини росіян
• окупація
• Київ

Ольга Куртмаллаєва — за фахом фінансистка. Їй 25 років.  Повномасштабне вторгнення рф застало дівчину у рідному Бердянську, що у Запорізькій області (нині місто окуповане).  Влітку 2022 року вона виїхала з окупації. 

Чоловік Ольги  — Руслан  —  на захисті країни з 2014 року (служив у зоні АТО/ООС). Уже 30 місяців він перебуває у російському полоні. Туди він потрапив під час оборони Маріуполя у 2022 році.

Ще у 2021 році у Ольги виявили лімфому Ходжкіна (рак лімфатичної системи). Попри важку хворобу, жінка активно бореться за визволення чоловіка — намагається не пропускати жодної акції, яка стосується військовополонених. Спершу Ольга стала співзасновницею громадської організації, яка допомагає бійцям 501 батальйону морської піхоти повернутися додому. Згодом, разом з іншими жінками, які борються за повернення морпіхів з полону, створила асоціацію  “Сила морської піхоти”, яка включає в себе 7 громадських організацій, 3 благодійних фонди та 1 обʼєднання сімей. Серед іншого,  жінки організовують акції, влаштовують зустрічі та спілкуються з представниками української влади.  Також асоціація займається правозахистом та реабілтацією звільнених з полону, психологічною підтримкою сімей та допомогою фронту.

Вже під час повномасштабної війни Ольга дізналась, що хвороба перейшла із другої стадії в четверту. Лікарі пов’язують це із великим стресом. Ольга пройшла 16 курсів хіміотерапії та вийшла в ремісію, але ще потребує трансплантації стовбурових клітин.

За попередньої домовленості, журналісти мають змогу поспілкуватись з Ольгою у Києві.

• військові
• жінки
• полонені
• Київ

29 жовтня у Києві відбудеться конференція “Культурна спадщина: захист культурних кордонів”. Ключова тема — “Збереження культурних кордонів через обʼєднання матеріальної та нематеріальної спадщини в нові культурні форми”.

Ціль конференції — актуалізувати тему збереження культурної спадщини та показати дієві способи, завдяки інтеграції матеріальної та нематеріальної спадщини. Інтеграція цих двох компонентів дає додатковий поштовх формуванню економічної стійкості країни.

Руйнування об’єктів матеріальної та нематеріальної спадщини на тлі війни формує додаткові вимоги до держави, бізнесу та експертного середовища щодо знаходження швидких, ефективних та системних інструментів не тільки збереження, а і розвитку об’єктів культурної спадщини задля наступних поколінь.

У конференції візьмуть участь представники державних установ, бізнесу, громадських обʼєднань, іноземних організацій зі збереження культурної спадщини, науковці, освітяни.

Спікери:

• Наталія Войцещук, директорка департаменту пам’яткоохоронної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій;
• Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею;
• Юлія Ваганова, директорка Музею Ханенків;
• Олександр Никоряк, голова Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини (ВАОКС);
• Вадим Кириленко, перший заступник директора Національного заповідника “Софія Київська”;
• Міхал Красуцькій (Польща), директор департаменту захисту культурної спадщини Варшави;
• Лариса Довга, фундаторка та керівниця освітнього проєкту “УКультура”, професорка НаУКМА;
• Оксана Гуляєва, керуюча партнерка інвестиційної компанії Dovgiy Family Office 
• Кирило Кобцев, Офіційний представник Міжнародного комітету Блакитного щита в Україні;
• Марія Моторжина, історикиня, музеєзнавиця
• Лариса Петасюк, голова ГО “Адвокація культури”;
• Марк Вілкінс (Швейцарія – Київ), співвласник Reytarska Circle, номінант на премію ЄС з сучасної архітектури;
• Ірина Татаренко, шеф-редакторка Marie Claire;
• Ігор Добруцький, український підприємець, громадський діяч, засновник і директор “Folk Ukraine”.

Журналісти мають змогу ознайомитись із повної програмою конференції. На захід необхідно акредитуватись. 

• культура
• Київ