У Медіацентрі Україна відбулась дискусія «Ментальне здоров’я та психологічні трансформації українського суспільства та кожного українця»: головні тези

7 липня У Медіацентрі Україна відбулась дискусія «Ментальне здоров’я та психологічні трансформації українського суспільства та кожного українця». Учасники обговорили: як змінився психологічний стан кожного українця від початку повномасштабного наступу росіян, як зберегти психологічне здоров’я під час війни та яка психологічна допомога нині необхідна українцям. 

Наводимо найцікавіші тези: 

Орест Сувало, координатор розвитку послуг в громадах україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров’я для України» про загрози психічному здоров’ю українців: 

«За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я — це стан добробуту, коли людина може справлятися зі стресами, може плідно працювати і робити внесок у свою громаду, або у свою спільноту. І зараз, всі оці чотири компоненти психічного здоров’я є під такими важкими ударами тієї ситуації, яка є у нас. Інформаційні повідомлення, втрати, біль, які спостерігаються на війні. Тому, я б так напевно для  початку підсумував,  що психічне здоров’я вражається зараз, воно зараз є під великим тиском і великим навантаженням. Тому це вимагає від кожного з нас здобувати навики, вміння справлятися з тими ситуаціями, для того, щоб вистояти, вижити, бути гнучкими».

Вілена Кіт, психоаналітик, координаторка Кризової Психологічної Служби Львова про те, як українці реагували на початок повномасштабної війни: 

«Перші 3-4 тижні була реакція реагування. Ми реагували на вторгнення. Шок був у кожного громадянин, в кожного мешканця України. Потім 2-2,5 місяці була рефлексія, коли ми міркували, що ж робити. Зараз відбувається вже процес реконструкції. Ми всі пережили втрату, отримали відчуття втрати безпеки.  В кожного були плани на життя, на літо, були ділові плани. Це були плани розвитку. Однак зараз ми мусили провести корекцію, бо нам треба вижити. Перепланувати нові маршрути, зрозуміти, що робити».

Наталія Зайцева-Чіпак, соціологиня, директорка дослідницького центру «Соціоінформ» про те, як українці адаптувались до стресу: 

«Дуже цікаво спостерігати за результатами різних соціологічних досліджень про те, що поступово все ж таки відбувається психологічна адаптація. Є прекрасне дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», де вони робили заміри в квітні, наприклад, і в червні. Зробили порівняння і вони показують, що люди поступово вирівнюють психоемоційний стан. Звичайно є певні проблеми, дуже багато людей скаржаться на втому, на почуття виснаженості, дуже багато людей скаржаться на поганий сон. І тим не менш, наприклад,  стресове навантаження люди уже поступово беруть під контроль, якщо у квітні за п’ятибальною шкалою від 1 до 5, оцінка стресового стану була на рівні 3,5, тобто радше високий, то на сьогоднішній день уже близько 2,9, тобто радше на середньому рівні»

Галина Нетлюх, виконавча директорка Інституту психічного здоров’я УКУ та представниця Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії про те, як українцям морально вистояти протягом війни: 

«Якщо говорити, до чого готуватися українцям, нам варто готуватися до марафону. І важливо в процесі марафону так розрахувати свої сили, щоб добігти до фінішу. Наше завдання, як суспільства, продовжувати творити життя, розвивати резільєнтність. Резільєнтність — це така стресостійкість. Наслідки війни для України з одного боку — це травма, але з іншого — це і зростання. Люди, які впоралися зі стресом, потім мали посттравматичне зростання. Ми з цієї війни маємо шанс вийти кращими, сильнішими, на зламі — відновитися».

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini