Соціальний і правовий захист цивільних заручників та їхніх сімей: як реалізується закон та які доопрацювання необхідні

Нещодавно в Мінреінтеграції повідомили, що відносно понад 760 цивільних заручників був встановлений факт позбавлення особистої свободи в рамках діяльності комісії протягом 8 засідань, які відбулися з моменту набрання чинності закону. Наразі і правозахисниками, і родичами цивільних полонених закон сприймається позитивно. Однак, для багатьох незрозуміло, як він реалізується на практиці – яким чином працює комісія, за якими критеріями, особливо щодо цивільних, встановлюються факти.

Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

«Іноді відбувається плутанина – деяких цивільних, дуже незначну кількість, факт полону підтверджує МКЧХ, відбувається плутанина, нерозуміння, чому ще раз необхідно підтверджувати через комісію. Або ж, наприклад критерії, – дійсно тривалий час особи, які переслідувалися з політичних мотивів, вони були такими «бенефіціарами» цієї допомоги, але наразі ми розглядаємо всіх цивільних. Але як встановити факт, коли людина знаходиться на окупованій території, якщо родичі не знають, де вона знаходиться, немає підтвердження місця утримання, немає розуміння, де вона знаходиться. Тут є також певне нерозуміння, що зі спеціальним правовим статусом особи, зниклої безвісти за особливих обставин, як він співвідноситься з фактом, встановленим комісією. Тобто є певні невизначеності, які шкодять розумінню родичів передусім, як працює закон. І з цим потрібно працювати, роз’яснювати, тлумачити, яким чином цей закон працює», – пояснила Альона Луньова.

За словами правозахисниці, очевидно, що закритий характер проведення комісій сприяє тому, що родичі знаходяться в певному нерозумінні, як він працює. Тому, зазначила вона, потрібно шукати баланс, постійно комунікувати з рідними та пояснювати, як те чи інше рішення було ухвалене.

Крім того, комісія має виробляти власну практику й аналізувати її, тому що є питання, на які в законі немає чіткої відповіді. 

Крім того, наголосила вона, для комісії дуже важливо говорити про її діяльність, роз’яснювати і рідним, і особам, які звільнені з полону, яким чином подавати заяву так, щоби повністю описувати обставини, в яких було позбавлення особистої свободи. 

У діяльності комісії необхідно робити узагальнення. Очевидно, що комісія має бути тим суб’єктом, який опрацьовує практику застосування закону і бачить, де закон працює не дуже ефективно, для того, щоб його трохи виправляти там, де потрібно, через практику застосування, а десь – подавати пропозиції до зміни закону.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini