Психосоціальна підтримка та фокус на економічній спроможності – директорка представництва HealthRight International в Україні про важливі напрямки роботи громад із внутрішньо перемішеними особами
В питанні напрямків діяльності громад із внутрішньо переміщеними особами потрібно враховувати той факт, що згідно з дослідженнями, майже кожен четвертий українець після 15 місяців війни, навіть не бувши в окупації та не переживаючи страшні травми, потребує психологічної підтримки.
На цьому наголосила директорка представництва HealthRight International в Україні Галина Скіпальська під час брифінгу на тему «Можливості розвитку громад під час повномасштабної війни», який проходив в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Вона зокрема зазначила, що внутрішньо переміщені особи, це в першу чергу жінки та діти. І дуже важливо фокусуватися на цьому. Також це і люди літнього віку, і люди з інвалідністю, і інші специфічні групи, які потребують трохи іншого фокусу, інших послуг та особливої уваги.
Галина Скіпальська переконана, що громадам важливо брати до уваги і той факт, що велика кількість внутрішньо переміщеного населення, так чи інакше, але піддавалися різного роду злочинам і жорстокому поводженню зі сторони російських військових.
«І це теж треба брати до уваги, розуміючи, що це травма та травматичний досвід, з яким треба працювати, розвиваючи послуги в громаді, для того, щоб мати мешканців здорових в майбутньому», – пояснила вона.
Важливо, за словами Галини Скіпальської, брати до уваги і психосоціальний нахил роботи.
«Бо фактично, за оцінками експертів, майже кожен четвертий українець потребує після 15 місяців війни, навіть не бувши в окупації та не переживаючи страшні травми, однак потребує психологічної підтримки. Так само цієї підтримки потребують внутрішньо переміщені особи, і в першу чергу жінки», – наголосила вона.
Крім того, Галина Скіпальська підкреслила, що зараз надзвичайно важливо також фокусуватися на моментах економічної спроможності, адже й економічний компонент є одним з важливих для інтеграції внутрішньо переміщених осіб в громади.
«Бо коли людина заробляє кошти, відчуває, що вона десь зайнята, вона має дохід, тоді і родина ця може вийти з місця компактного проживання та орендувати житло, кімнату. Звичайно, що це може бути організовано з певною підтримкою соціальних працівників кваліфікованих. Але ось цей економічний компонент – це зараз є надважлива складова, про яку говорять донори, які підтримують різного роду гуманітарні проєкти в громадах України».
Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini