Насильницькі зникнення українців під час окупації: правозахисники вказали на сценарії, за якими діяла росія

росія на окупованих територіях вчиняла однакові за сценарієм насильницькі зникнення, що свідчить про заздалегідь підготовлену кампанію ворога.

Про це під час пресконференції в Медіацентрі Україна сказала адвокатка Ганна Овдієнко. 

«Можна казати про те, що є певна схема, як це вчинялося, незалежно від того, в якому регіоні це було вчинено, на якій території, яка це була область, які російські підрозділи там стояли. Це були злочини, які вчинялися за однією схемою. По-перше, росія, на жаль, коли зайшла на наші території вже мала списки людей, які надалі були піддані насильницьким зникненням. Це були громадські активісти, державні службовці, члени політичних партій, журналісти, волонтери, правозахисники, громадські діячі та інші люди, які могли чинити активний спротив російській пропагандистській машині, а також, які могли чинити фізичний спротив. Тобто йдеться про військових, які не стали на сторону ворога, або прикордонники, або поліціянти. Тобто ми сьогодні говоримо про те, що це була кампанія підготовлена, і ті списки до цього хтось збирав, на жаль», – пояснила адвокатка.

Водночас вона зауважила, що після першої хвилі насильницьких зникнень, розпочалася друга хвиля, коли жертвами ставав будь-хто, на кого вказали колабораціоністи. Це, за словами Ганни Овдієнко, могли бути сусіди, це могли бути навіть родичі або близькі друзі, які, стали жертвами лише тому, що на них вказали люди, які пішли на змову з росією та працювали на неї. 

Крім того, відомі випадки, коли жертвами ставали люди, які просто мали специфічні професії, наприклад, фотограф. Також жертвами ставали люди, які могли хоч щось сказати – наприклад, відмовитися переходити на російську мову у спілкуванні і сказати, що рідною є українська, або не боялися вживати будь-які опозиційні проти росії вислови. Водночас  часто жертвами ставали і випадкові люди, на яких через комерційні або інші підстави вказали колабораціоністи.

«Після зникнення ці люди, на жаль, втрачалися на роки, і ми не знали жодної інформації, що з ними. Ніколи, можливо 1% випадків, російські військові казали, що сталося з людиною після, наприклад, арешту на блокпості. В абсолютній більшості випадків російські військові або так звана поставлена російська влада не казали ніякої інформації, і на будь-які запити ми відповіді не отримували. Родичі деякі до сьогодні не знають, що сталося і незважаючи, наприклад на деокупацію Київської області залишається багато відкритих питань щодо насильницьких зникнень. Людей не було знайдено ні серед живих, на сьогоднішній момент, ні серед мертвих, які були віднайдені після деокупації», – додала Ганна Овдієнко.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini