«Мій Маріуполь помер»: спогади фотографа, який провів в окупації 62 доби
Сьогодні, 16 травня, в Медіацентрі Україна – Укрінформ Євген Сосновський, фотограф, який прожив понад два місяці в Маріуполі, розповів про місто в окупації.
«Пекло. Це все, що я можу сказати про ситуацію в Маріуполі. 24 лютого ми прокинулись, як зазвичай. Ми чекали, що щось має трапитись. Але перша новина – війна. Ця гидота – путін, навіть це слово не передає всього, оголосила нам війну. Я сподівався, що до цього не дійде. Цивілізований світ говорить, ми підтримуємо Україну, якщо росія перетне червону лінію, ми дамо адекватну відповідь. Але реакція світу була не такою. Не було тієї відповіді. Перші дні Україна була сам на сам з лютим ворогом. У перші дні в Маріуполі не було активних бойових дій. Але ми бачили ці новини. Вже третього березня, у районі, де я жив, будинку вже немає, у Центральному районі, ми почули свист і вибухи. Це було страшно. Ти сидиш у коридорі і лише чуєш, як над тобою літають снаряди. Я вже був під обстрілами у 2015 році. Але того разу, «Гради» трохи не долетіли до міста. А зараз я пішов подивитись, що було вражено. Горіли сусідні будинки. Люди кинулись відключати газ у будинку. Я кинувся до мами моєї дружини, попередити, що ми живі. З трудом додзвонився до доньки у Київ сказати, що ми живі. Це були останні дні, коли у нас був зв’язок. Потім не стало світла, води. Я все думав, як ми будемо жити. Трохи їжі в нас ще лишалось», – згадує він.
Євген Сосновський розповів, що спочатку не думав про те, щоб їхати з міста. Як тяжко не було. Але надія жила, що Маріуполь буде українським, що він під захистом. Було враження, що у Маріуполі не було систем ППО. Коли над містом почали літати російські літаки, кидати ракети, їх ніхто не міг зупинити. Скільки снарядів і яких саме кидали на «Азовсталь», напевно, ніхто ніколи не скаже. Але метал тримався.
«Коли скинули бомби на Драматичний театр, там працювала польова кухня, люди стояли в черзі за водою та їжею. Там було близько тисячі біженців – з Сартани, Лівого берега. Окупанта не зупинив напис – ДІТИ. росіяни зруйнували кращу з маріупольських шкіл – 66. Весь час ми змушені були слухати російські ЗМІ. І коли бомбили наші будинки і школи, вони брехали, що б’ють по військовим об’єктам. В нашому центрі не було жодного військового об’єкта – вони просто руйнували місто», – розповідає фотограф.
Євген Сосновський наголошує, що вже 15 березня снаряд впав біля їхнього будинку, його завалило: «Я думав, що це моя остання мить. Але потім розгріб цей завал і мені вдалося вибратись».
Маріуполець розповів, що брата його дружини, його доньку, сина і дружину обстріляли. У жінки пробиті ноги, але вона дивом змогла вийти і вивести своїх дітей. У восьмирічного хлопчика не спині був вирваний шмат м’яса, у дівчинки – розсічена голова. Саме цей поранений хлопик вів щоденник, який став відомим на весь світ.
«Тоді ще з нами були українські військові. Вони дали лише медикаменти. Ми зробили першу перев’язку, діти дуже плакали ночами. Рани великі. Дуже важко робити перев’язки у такому стані. Ця поранена дитина писала щоденника. Сам, за власною ініціативою. У цих кількох сторінках було більше історій про війну, ніж у товстих томах. «У мене вмерло дві собаки, бабуся і вмер мій Маріуполь» – написала ця дитина.
Він намалював собак і бабусю з крилами, як янголів. Поки що цей хлопчик лишається у Маріуполі. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб вивезти їх звідти. Це не так просто», – сказав чоловік.
Євген Сосновський розповів, що російські снайпери просто вбивали чоловіків, які вибігли на вулицю, щоб гасити пожежі від обстрілів.
«Кадирівці вигнали нас з нашої квартири. Ми змушені були піти у підвал, без речей і їжі. Тому я пішов на ранок до квартири, щоб взяти якоїсь їжі, я сподівався, що росіяни вже пішли звідти. Але замість будинку я побачив згарище. Біля входу лежало тіло людини. Його вже не можливо було опізнати. Мій колишній сусід здав мене «службам ДНР», за те, що я фотограф. Вони прийшли мене перевіряти, але я сказав, що всі мої роботи згоріли разом з квартирою», – наголосив він.
Маріупольському фотографу хитрістю вдалося вивезти свої фотоархіви.
Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini