За декілька днів до «референдуму» люди не виходили з квартир, на вулицях нікого не було – спогади херсонців, які пережили окупацію

Жителі Херсона згадують, що перші плітки про те, що в місті буде референдум, були вже на 13-й день окупації. І саме 13-го березня у Херсоні пройшов наймасштабніший мітинг. Містяни йшли повз колони техніки окупантів, йшли на автомати, тримаючи український стяг. Вони, попри ворожі постріли, мали сміливість казати окупантам правду – що ворог не вдома, і йому не місце в Херсоні.

Свої спогади, зокрема, розповів херсонець, Сергій Старков у ході ситуативного пресцентру для висвітлення поточної ситуації на тимчасово окупованих територіях Сходу та Півдня України в контексті проведення окупантами псевдовиборів, який проходив в рамках головної дискусійної платформи країни BrainHub в Медіацентрі Україна – Укрінформ. Організатори заходу – Медіацентр Україна – Укрінформ і Центр національного спротиву ССО. 

«Це була дуже сильна відповідь нас, як громадянського суспільства. Це спогади кожному на все життя. Це було страшно, коли ми йшли з прапорами на автомати, на колони техніки. На ті дні вже колони техніки стояли в місті. Був наймасштабніший мітинг саме 13-го березня.

Ми йшли колоною людей, в нас був прапор, десь кілометр, напевно, розгорнутий. І от ми йшли багатокілометровою колоною, і прапор було розгорнуто, через колони техніки, з якої вороги почали стріляти в повітря. Це було страшно, але люди, все одно йшли, і кричали що вони (ред. – окупанти) – фашисти, що вони не вдома, що вони тут нікому не потрібні», – розповів Сергій Старков, який пережив перші місяці окупації та був затриманий ФСБ рф.

Водночас його матір Людмила Старкова пригадує, що зустріла навалу окупантів, як у страшному сні.

«Першого березня вони зайшли в наше місто, першого березня я їх побачила, колону їх, під своїми вікнами.  Мабуть, хвилин 20 йшла колона, а мені здавалося, що не менш як годину. Отак і жили в такій напрузі. Я казала: «Чорніше чорної землі блукають люди по місту», – пригадала вона.

Вона зауважує, що з перших днів окупації, вороги почали говорити про так званий референдум. Однак жителі Херсону також з перших днів почали готуватися о того, що участі в ньому брати не будуть. І вже напередодні його проведення навіть не виходили з дому.

«Бо їм потрібно було довести, що вони тут мають якесь значення. Але весь час і ми теж готувалися до того, що ми не йдемо на референдум, він нам зовсім не потрібен. І в ті дні, коли вони його призначили, навіть за декілька днів, люди практично не виходили з дому, не просто з дому, навіть з квартир. І ви, мабуть, теж бачили кадри, коли вони ходять по під’їздах, але люди не відкривають. Ми живемо в приватному будинку, тобто на вулиці декілька днів зовсім не було людей, ми тільки передзвонювалися, і всі виглядали в вікна, чи не йде ніхто. Отак ми його провели, ми практично не виходили», – розповіла Людмила Старкова.

Про тих, хто насправді брав участь у псевдореферендумі, Людмила повідомила наступне: «Ми тільки знаємо, що якісь привезені люди, а також ті наші жителі, які колаборанти, їх перевозили з місця на місце, і все це було дуже гарненько сплановано. Але по місту ми знаємо тих людей, які були на одному виборчому окрузі, в іншому – одні й ті ж. Отак проходив референдум».

Водночас жінка каже, що те, як вело спротив її рідне місто – словами не опишеш.

«Я своїм містом горджусь дуже, тому що так, як моє місто вело супротив – це треба було тільки бачити. Передати словами цього неможливо. Це треба було бачити, щоб все життя гордитися своїми земляками», – підсумувала вона.

Як наголосив під час заходу речник Центру національного спротиву ССО «Остап», такі дискусії є важливі, позаяк це не про тривіальні речі – це про справжню окупацію, про те, що таке життя в справжній окупації, про те, що відчувають цивільні люди.

«Дуже часто чиновники щось розповідають, і не завжди, можливо, хтось і довіряє, що хтось не має цієї практики.  Водночас є справжні люди, які жили в окупації, які знають, що таке репресії, знають, що таке тиск, знають, що таке, як пані Людмила, ховала український прапор під бруківкою для того, щоб його не знайшли окупанти, але водночас не могла попрощатися з ним, тому що це є важлива для неї річ» – додав «Остап».

BrainHub – це головна дискусійна платформа країни, створена Media Center Ukraine – Ukrinform. Вона об’єднує експертів державного і громадського сектору. У рамках BrainHub точаться інтелектуальні дискусії навколо питань післявоєнного відновлення України. Тут народжуються кращі ідеї, які лягатимуть в основу дорожньої карти відбудови України у всіх секторах: економічному, інфраструктурному, освітньому, аграрному, безпековому, цифровому тощо. 

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini