З початку повномасштабного вторгнення є лише один виправдальний вирок за колабораційну діяльність –  ZMINA Human Rights Center

Взагалі в судовому реєстрі зареєстровано близько 800 рішень по таких справах. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса розповіла Онисія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA.

Вона зазначила, що законодавство про державну зраду та колабораційну діяльність з’явилося майже у перші дні повномасштабного вторгнення, проте зараз у судовій практиці треба розрізняти території, які були окуповані під час саме повномасштабного вторгнення, та які були окуповані з 2014 року. Тому що в обвинувачених у колабораційній діяльності були різні життєві обставини. 

“Щодо обвинувачень у колабораційній діяльності є лише один виправдальний випадок та лише одна апеляція. Це стосується електрика з деокупованого Лиману у Харківській області. Він пішов працювати на окупаційну владу для підтримання життєдіяльності міста та щоб забезпечити двох своїх дітей. Проте суд першої інстанції не урахував такі доводи адвоката”, – розповіла правозахисниця.

Олексій Арунян, журналіст видання судової журналістики “Ґрати” зазначив, що після деокупації двох міст, Світлогірська та Лиману, він слідкував за процесами щодо колаборантської діяльності. Було відкрито 80 таких справ, й вони розглядалися у Дніпрі. Проте і слідчі, і прокурори, і судді часто формально ставилися для таких справ, зазначив журналіст.

“Дуже важливо, яка буде реінтеграційна політика після деокупації наших територій. Тому що є люди, які обіймати посади в окупаційних адміністраціях для підтримання життєдіяльності міст. Реальні проросійські громадяни втікли разом з російськими військами. А люди, яких зараз обвинувачують у колаборації, були змушені працювати на окупантів, тому що їм потрібні були гроші та потрібно було забезпечувати життєдіяльність міст”, – розповів журналіст.

Він додав, що багато людей отримали вирок через те, що визнали провину та пішли на співпрацю зі слідством. Але у такому разі апеляцію вже не можна подавати. Хоча саме апеляційні суди більш уважно ставляться до розгляду справ щодо державної зради та співпраці з ворогом.

Як додала Юлія Лісова, координаторка майданчика JustTalk, саме нечітке законодавство є головною проблемою щодо справ про державну зраду та колабораціонізм. 

“Дуже тонка межа між колабораційною діяльністю і статтею за державну зраду. Стаття про колабораціонізм надто широко прописана. Формально, можна притягнути під відповідальність і продавця магазина, і мера. А Україна має давати чіткі сигнали мешканцям окупованих територій, що є злочином, а що ні. Тому що якщо мінімальний строк за колабораційну діяльність – від 5 років, то за державну зраду – 15 років або довічне ув’язнення. І все залежить від конкретного прокурора та судді”, – зазначила фахівчиня.

Висновки дискусії щодо практики застосування законодавства про колабораційну діяльність можна прочитати тут.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini