В Україні створили Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення

В Україні створили Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного  підходу в програмних документах у сфері відновлення, який дозволяє на етапі проєкту зрозуміти, наскільки в ньому враховані потреби різних груп громадян та, які ще аспекти слід пропрацювати та врахувати для його вдосконалення.

Про це йшлося під час пресконференції в Медіацентрі Україна.

«Процеси відновлення, процеси євроінтеграції – це завжди про людей. Маючи можливість поцікавитися досвідом інших країн, зокрема Литви, Молдови, маючи свій багаторічний досвід, ми вирішили, що в моменти, коли напрацьовується ціла низка документів як державою, так і регіонами і окремими громадами, дуже важливо на всіх етапах цього процесу памʼятати про людей. І наш практичний досвід показує, що навіть попри те, що в нас є ціла низка документів, які зобовʼязують проводити аналізи, робити висновки, проте на практиці бувають питання, повʼязані з людським ресурсом, якого не завжди достатньо, з тим, що може не вистачати вмінь та навичок. На наш погляд, дуже важливо було знайти підхід, який би допоміг саме на етапі, коли ми тільки працюємо з документом, тільки маємо проєкт, аби подивитися, наскільки цей проєкт насправді бачить людей, на що він спрямований. Навіть, якщо в зоні його уваги інфраструктура, то чи вона бачитиме людей, чи вона для того, щоб просто бути», – зазначила Наталія Рябушенко, керівниця проєкту, координаторка Мережі гендерних радників/-ць.

За словами Наталії Рябушенко, Інструмент оперативної оцінки рівня впровадження гендерного підходу в програмних документах у сфері відновлення, є свого роду чек-листом, який дає можливість побачити, наскільки в документі враховуються всі необхідні аспекти.

«Якраз наш інструмент, це спроба швидко проаналізувати чи побачили ми людей, чи побачили ми якусь групу жінок та чоловіків. Якщо раптом ні, то в нас буде час, аби внести зміни, тому що це проєкти. Практика показує, що досить складно змінювати документ, який вже прийнятий і легше працювати з проєктом, коли ми розуміємо, що на цьому етапі можна залучити цільову групу, яка не була помічена раніше, аби надалі відобразити їхні потреби. Тому наш інструмент – це не сценарій, як зробити краще, а це  – чек-лист, який дає можливість побачити, чи все в ньому є, чи варто ще працювати», –  пояснила вона. 

Цей інструмент – це той чек-лист, який допомагає і у співпраці з органами влади. Це не про критику, а про те, щоб разом подумати про те, як документ, який стосується відновлення, можна вдосконалити. Бо ми говоримо про важливий елемент – потреби й інтереси різних груп жінок та чоловіків.

Юлія Малько, кандидатка наук з державного управління, експертка з гендерно орієнтованого врядування зазначила, що Інструмент позиціонують як перспективу покращення рівня впровадження гендерного підходу в програмні документи. Він базується на чинній нормативній базі, зокрема на Наказі Міністерства соціальної політики про інтеграцію гендерних підходів  при розробці нормативно-правових актів. Використовувати цей інструмент бажано тим, хто насправді обізнаний з гендерних питань. Тому його як пілотний варіант пропонують гендерним експертам та експертам та гендерним радникам та радницям, які працюють при тих чи інших структурах.

Експертка також пояснила, що Інструмент передбачає використання бальної системи – від 0 до 4, і залежно від отриманих балів – вимальовуються перспективи наступних кроків.

«Ми цей інструмент розробляли аналогічно, як молдовські колеги, відповідно до етапів розробки та впровадження політик. Ми передбачили певні кроки і 12 питань, які допомагають нам провести швидку оцінку, побудовані за наступним алгоритмом: спочатку ми визначаємо проблеми, потім розробляємо та впроваджуємо, моніторимо та оцінюємо і забезпечуємо сталість», – додала вона.

Цей інструмент, за словами Юлії Малько, є точкою входу у співпрацю з органами влади державного, обласного, районного рівнів та органів місцевого самоврядування територіальних громад.

За її словами, швидка оцінка, передбачена Інструментом, має надалі перспективи виходу на комунікацію з органами влади та подальшої співпраці в різних варіантах, аби як документи, які аналізуються, так і  ті, які будуть створюватися надалі, ставали кращими з огляду на їх ефективність, врахування інтересів різних груп жінок та чоловіків  і як результат ефективного використання коштів та зусиль, які вкладаються у відновлення країни.

Своєю чергою Наталія Свідерська, національна консультантка з гендерно орієнтованого бюджетування, зазначила, що Інструмент вже застосовувався на практиці, зокрема в громадському обговоренні проєкту Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, яка наразі вже є прийнято документом.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini