Українська музика 20-х років немає аналогів: піаніст відродив незнані твори композиторів – модерністів 

Український піаніст, дослідник українського музичного модернізму Тиміш Мельник повернув із забуття твори українських композиторів-модерністів. Деякі композиції навіть ніколи раніше не виконувались. Однак, завдяки кропітливий роботі молодого музиканта, на фестивалі високого мистецтва вперше прозвучали твори Барвінського, Сениці, Шиповича. У програму фестивалю концерт увійшов під назвою “Музика звільнених” – як символ того, що українська музика, аналогів якій немає ніде у світі, також постраждала від засилля радянщини, а багато музикантів та композиторів зазнали репресій. 

“Я переконався в тому, що ми дуже багатьох український композиторів не знаємо, і з якогось інтересу відкривати нове, шукати якісь зовсім нові музичні висловлювання, я почав спочатку відвідувати бібліотеки, шукати там по електронних каталогах, по картотеках. А потім, коли я зрозумів, що там дуже мало насправді зберігається творів, то я вирішив копати трошки глибше, в архівах, в Інституті рукопису Вернадського. Чимало творів було взято звідти”, – розповів Тиміш Мельник. 

Піаніст зізнається, робота з нотами була складною: “Здебільшого це все авторський почерк, авторські чорнила, олівець. Ці твори не були надруковані, видані, і вони лежать в архівах. Їх, можливо, навіть ніколи взагалі за всю історію не виконували.Бо часом почерк у композиторів такий, що дуже важко щось розібрати, особливо у Бориса Яновського. Якщо йому просто слова якісь пишуть, це просто якийсь жах”. 

Тиміш Мельник ділиться, музика, яку вдалось повернути із забуття, не схожа ні на які інші твори – це гостра музика, базована на шумах, на ритмах фокстроту, дуже емоційний і пасіонарний відбиток 20-х.

“Те, що я знаходжу по архівах, це змінює моє уявлення про те, якою може бути українська музика. Нашу історію просто потрібно переписувати на число з цими авторами, чиї твори ще не надруковані, не виконані. Наскільки українці були обмежені оцими закритими кордонами, наскільки вони насправді чудово знали, що відбувається в Європі, у всіх чи інших країнах. Композитори писали дуже багато опер, балетів, вокальних творів, хорів. У нас постійно постає питання, а що в нас українського є такого?В царині балету, опери. І чомусь всі люди вважають, що нічого немає. Насправді є все. Дуже багато всього є. Ми просто цього не уявляємо. І це неймовірна музика, дуже яскрава. Без епігонства, без крадійства, грубо сказати. Це дуже оригінальна музика, яка може нам дуже класно підтримати імідж за кордоном. Я в цьому переконаний абсолютно”, – розповів дослідник. 

Тімиш Мельник сподівається і мріє, що рано чи пізно з’явиться видання творів цих композиторів, українська музична спадщина буде оцифрованною, щоб архівам не загрожувало нічого, а найбільше – що неймовірні твори українських модерністів почує весь світ. 

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini