Штучний інтелект та права людини: які принципи мають бути дотримані

На сьогодні в багатьох сферах повсякденного життя все частіше використовуються технології штучного інтелекту, поступово вони впроваджуються й у військову сферу. Однак використання технологій ШІ порушує низку важливих питань, зокрема, питань приватності та захисту персональних даних, а також інших основоположних прав та свобод людини.

Про це йшлося під час обговорення в Медіацентрі Україна – Укрінформ. 

Як зазначила в ході обговорення Юлія Коваленко, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, одним із аспектів використання ШІ є те, що така система має використовуватися з дотриманням демократичних цінностей, основоположних прав людини та верховенства права, а також відповідати таким принципам як: відповідальність, контроль, пропорційність, безпека та надійність.

«Коли ми говоримо про використання систем штучного інтелекту, то безумовно, навіть у повсякденному житті використання таких технологій може призвести до порушення тих чи інших основоположних прав людини. Тут, незважаючи на ті переваги, які надають такі технології, ми говоримо про те, що їх використання може порушувати питання щодо права на приватність, свободи слова», – зауважила вона .

Коли ж йдеться про питання військового штучного інтелекту, то він може застосовуватися переважно в контексті збройного конфлікту, для відсічі збройної агресії. Тому ШІ, який використовується у військовій справі, пояснила Юлія Коваленко, має відповідати і нормам Міжнародного гуманітарного права одночасно з тим, щоб дотримуватися основоположних норм в контексті забезпечення  прав людини.

«Якщо розглядати використання штучного інтелекту у військовій справі, варто наголосити на тому, що важливим є дотримання ключових принципів Міжнародного гуманітарного права – це принцип пропорційності при здійсненні атак, якщо ми говоримо про системи озброєння на основі ШІ, та принцип розрізнення між військовими та цивільними об’єктами. Так само варто звернути увагу на те, що навіть розробляючи новітнє озброєння, розсуд сторін збройного конфлікту при виборі методів і засобів ведення воєнних дій не є необмеженим і піддається певним заборонам, як, наприклад, заборона вдаватися до нападів невибіркового характеру заборона використовувати засоби та методи, які можуть призвести до надмірних страждань чи зайвих ушкоджень, заборона атак на цивільне населення тощо», – пояснила юристка.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini