Серед власників медіа переважають чоловіки, а в кожному п’ятому регіональному медіа немає жінок на керівних посадах – результати дослідження та необхідні рішення
На сьогодні в редакціях українських медіа працює багато жінок. Однак у 38% редакцій кінцевим бенефіціаром медіа є чоловіки, в той час, як жінки є власницями у 25% редакцій. Крім того, деякі регіональні редакції взагалі не представлені жінками на посадах, які передбачають стратегічне планування.
Такими є результати опитування «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України», яке було представлено в рамках головної дискусійної платформи країни BrainHub у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Як зазначила Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко, в 17 регіональних редакціях з-поміж 168 українських медіа, представники яких взяли участь в опитуванні, взагалі немає жінок на керівних посадах. Це фактично кожне 5-е регіональне медіа, представники, яких брали участь в опитуванні.
За її словами, у ході опитування, була помічена тенденція, що якщо на керівній посаді представлено більш як двоє людей, то потенційно зростає ризик порушення гендерного балансу – чим більше посад у медіа, тим більше шансів, що жінки будуть менше представлені на керівних посадах.
Деякі опитувані вказували на те, що в медіа дуже низькі доходи, які пов’язані в тому числі з відтоком рекламного ринку з повномасштабним вторгненням та війною. Це стає причиною того, що редакція в основному складається з жінок, бо чоловіки просто не погоджуються працювати за невеликі гонорари.
Більше третини опитаних вказали, що в їхніх організаціях взагалі немає жодної формалізованої політики рівності, на це, зокрема, вказали 34% опитаних. А в тих організаціях, де були політики рівності, найменш поширеною політикою було жіноче лідерство. Водночас, попри наявність політик, протягом року редакції не проходили жодних тренінгів з питань гендерної рівності, толерантності, недискримінації тощо.
За словами Лізи Кузьменко, більшість медіа зацікавлені політикою гендерної рівності. Однак, зауважила вона, це не впроваджувалося в міру того, що в медіа не було достатнього ресурсу та часу приділити цьому увагу.
Голова ГО «Жінки в медіа» зауважила, що згідно з результатами дослідження вдалося дійти висновку, що на державному рівні бракує системних заходів, які б сприяли медіа запрошувати, мати більшу кількість жінок на посадах, які приймають рішення. Це, на її думку, могли б бути податкові пільги або створення спеціальних фондів підтримки медіаконтенту.
Також, наголосила вона, важливо, аби імплементувалися національні індикатори гендерної рівності в медіа.
Крім того, за словами Лізи Кузьменко, дуже важливо не забувати про освіту медійників, позаяк зараз, за її словами, немає жодного курсу з гендерної рівності для медійних спеціальностей, хоча важливо такий курс організувати, починаючи з першого року навчання.
«Водночас дослідження важливе для медійної реформи, в нас новий закон про медіа, він дуже регулюючий, і тут важливо надавати можливість медіа саморегулюватися і самим приймати такі кодекси поведінки і сприяти гендерній рівності, розширення гендерної рівності в медіа», – підсумувала вона.
Детальніше ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: https://wim.org.ua/materials/hendernyy-balans-u-pryyniatti-rishen-v-mediaorhanizatsiiakh-ukrainy-rezultaty-doslidzhennia-ho-zhinky-v-media/
BrainHub – це головна дискусійна платформа країни, створена Media Center Ukraine – Ukrinform. Вона об’єднує експертів державного і громадського сектору. У рамках BrainHub точаться інтелектуальні дискусії навколо питань післявоєнного відновлення України. Тут народжуються кращі ідеї, які лягатимуть в основу дорожньої карти відбудови України у всіх секторах: економічному, інфраструктурному, освітньому, аграрному, безпековому, цифровому тощо.
Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini