Позиція зовнішніх гравців щодо Білорусі: політолог розповів, як вона змінилася в 2024 році 

Позиція зовнішніх гравців навколо Білорусі у 2024 році зазнала певних змін, які могтимуть проявлятися цьогоріч та надалі. Так, наприклад, рф прагне, аби Білорусь якнайдовше залишалася у російській сфері впливу, а для США Білорусь взагалі не на часі.

Про це під час презентації в Медіацентрі Україна доповіді «Білорусь 2025: прогноз політичних процесів» повідомив політолог Ігар Тишкевич.

«Для рф головне, щоб білорусь була якомога довше в російській сфері впливу, якомога глибше. І відповідно для неї прийнятні всі варіанти, окрім очікування появи нової політичної сили. Це означає, що росія буде активним гравцем і в будь-якому разі спробує активно грати», – зазначив політолог. 

Для США, за словами Ігара Тишкевича, Білорусь наразі не на часі.

«Для США Білорусь не на карті світу і не на часі. Вона лише опосередкована через партнерів у Східній Європі та через факт присутності Китаю. Тому будь-який варіант, який викликає головний біль щодо того, що робити з Білоруссю: чи то домовитися з Лукашенком, чи то демократизація – в принципі для США прийнятний. На жаль, прийнятний в тому числі варіант торгівлі білоруською незалежністю, якщо це буде частиною глобальної угоди», – додав він.

Для Європейського Союзу, пояснив Ігор Тишкевич позиція щодо Білорусі –  це все ж таки з однієї сторони є політика тиску, усвідомлення, що стара політика гальмує, не дає результатів. Але, зауважив політолог, якщо брати ЄС загалом, то скоріше йдеться про політику очікування, не проактивну позицію. 

За словами автора дослідження, для Китаю в позиції щодо Білорусі важлива  незалежність та стабілізація ситуації і бажано вихід з конфлікту з сусідами. 

Для Польщі ключовою є незалежність Білорусі як держави між росією та Польщею.

Водночас, зауважив політолог, відмінною від польської позиції є позиція Литовської Республіки.

«Для Литовської Республіки, з однієї сторони, є комбінація з оточенням Світлани Тихановської, яка сьогодні, скажімо, не така успішна. З другого боку, є інша проява, яка називається страх литовських еліт перед так званим литвінізмом. Тому тут, на превеликий жаль, на відміну від Польщі, формат, припустимо, проксі держави під російським впливом для Литовської республіки прийнятний, тому що в такому разі можна говорити про загрозу росії і вибудовувати єдину політику щодо росіян та білорусів», – зауважив Ігар Тишкевич. 

Щодо Туреччини і її позиції навколо Білорусі, то вона є майбутнім гравцем, який  почне мати вплив лише наприкінці цього року і швидше за все 2026–й рік та далі. 

Також політолог зауважив, що безпосередньо для України незалежність Білорусі важлива, однак послідовної політики щодо білорусі наразі немає.

«Зараз, наскільки я знаю, є принаймні три концепції, що робити з Білоруссю у різних трьох груп. Але, перепрошую, якщо всередині країни еліти не можуть домовитися про єдину політику, то єдиної політики не буде. Тому, допоки Україна не формує своє єдине бачення, вона швидше буде спостерігачем, на превеликий жаль», – підсумував Ігар Тишкевич.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini