Перший день Чорноморської безпекової конференції в Бухаресті: як це було

Шляхи деокупації Криму та майбутнє тимчасово окупованого півострову: підсумки першого дня Чорноморської безпекової конференції та думки експертів

12 квітня в Бухаресті розпочала роботу Перша Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи. Перший день відбувся в форматі експертних дискусій.

Майбутнє безпеки регіону

Під час першої панелі експерти Кримської платформи представили бачення майбутньої конфігурації безпеки чорноморського регіону.

Аліна Фролова, заступниця голови Центру оборонних стратегій розповіла, що конференція відбувається в межах Кримської платформи. Разом з румунською стороною, як чорноморською країною, підготували дводенний інтенсив  – експертні обговорення, дискусійні панелі – з єдиною метою – напрацювати дієвий механізм відповіді на агресію росії в Чорноморському регіоні, яка становить небезпеку для всього світу.

“Безпека Чорного моря – дуже актуальна тема, адже цей регіон відіграє велику роль для безпеки світової спільноти. росія, протягом майже десяти років окупації Криму, перетворила його в постійне джерело небезпеки. Військові дії, загроза голодом, мінування моря, екологічні проблеми – це нові реалії Чорноморського регіону. Ми маємо на прикладі Чорного моря вирішити проблему агресивності росії і спроектувати результат на безпеку всієї Європи”, – наголосила вона. 

Андрій Клименко, голова Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень розповів, що протягом тривалого часу міжнародне співтовариство не приділяли значної уваги Чорному морю, хоча українські експерти постійно закликали звернути на потенційну небезпеку – росію. 

“Російська Федерація, відразу після окупації Криму, відразу перебазувала на півострів велику кількість сучасних ракетних комплексів. Мілітаризація окупованого Криму стояла на першому місці для загарбника. За попередніми оцінками, військовий контингент росіян складав 50 тисяч осіб, що говорить про потужний наступальний потенціал. Тому, без деокупації Криму всі розмови про безпеку Чорного моря не мають ніякого сенсу”, – підкреслює експерт. 

За його словами, у майбутньому Крим повинен стати не лише зоною відпочинку, але й добре захищеною військовою базою, яка і стане гарантом безпеки у регіоні. 

Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу, розповів про дослідження, яке було презентовано під час першої панелі. 

“Особливу увагу під час дослідження ми звернули саме на двосторонню співпрацю між Україною та Румунією у питаннях безпеки Чорного моря. Ми давно впровадили практику спільних навчань. І зараз вбачаємо перспективи співпраці і активізації портів, морських перевезеннях та розвитку корисних копалин. Також ми охопили розвиток співпраці з країнами Балтії та Норвегією, адже росія поруч з цими країнами також набудувала такі бастіони як тимчасово окупований Крим”, – розповів експерт. 

Євгенія Габер, заступниця директора Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка наголосила, що за Україну ніхто не буде піднімати питання безпеки Чорного моря та регіону: “Вже зараз ми маємо говорити не лише про те, як Україна поверне територіальну цілісність до кордонів 1991 року, але й забезпечить таку систему безпеки у Чорноморському регіоні, щоб повторні акти агресії з боку росії були неможливими”. 

Протидія викликам у кіберпросторі

Друга експертна панель була присвячена сучасним загрозам у кіберпросторі. Під час обговорення «Перша кібервійна» учасники конференції  говорили про ефективну протидію такого роду викликам.

Як зазначили кібер експерти на панелі, тиск в cyber domain з боку російської федерації буде продовжуватися не тільки на Україну,  але і на інші держави-союзники. Ключова проблема полягає в тому, що не існує можливості сконцентруватися на захисті одного «фронту»: цифрові технології глибоко проникли в щоденне життя та діяльність. При цьому російські хакери продовжують вчитися та адаптовуватися, тому змінюють фокус діяльності зі спроб пошкодження інфраструктури на шпигунство та цілі з об’єктів критичної інфраструктури на ланцюжки постачання.

Також експерти додали, що Україна в цій ситуації є джерелом даних та висновків щодо стратегії ворога, але при цьому роль українських фахівців є недооціненою – вони не є інтегрованими в команди, які розробляють стратегії захисту і не отримують достатньо новітніх розробок. Станом на сьогодні є потреба в глибшій інтеграції європейських, американських, британських та українських фахівців. Адже практичний досвід який отримали лише дві Україна і Росія є безцінним. Йдеться про досвід поза симуляціями на тренінгах, саме у практичному і щоденному виявленні, розслідуваннях та реагуванні на кібератаки

Зупинити російську дезінформацію

Серед обговорюваних під час конференції питань — ведення інформаційної війни країною-агресором та ті загрози, що вона створює системі міжнародної безпеки. Експерти детально розібрали інструментарій та розглянули найбільш цікаві кейси за останній рік повномасштабної війни.

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи наголосила, що тимчасово окупований Крим і став початком тієї агресії, проти якої сьогодні бореться Україна. За її словами, безпека на Чорному морі впливає на безпеку всього регіону: “Якщо ми не вирішимо питання наслідків окупації Криму, про безпеку у регіоні не варто навіть і мріяти. За ці 9 років окупації наш півострів став майданчиком застосування нових методів інформаційної війни, яка стосується абсолютно всіх, навіть тих країн, які не беруть участь у зіткненнях. Росія буде намагатися зламати систему міжнародних домовленостей через окупований Крим і ми маємо бути до цього готовими”. 

Пітер Померанцев, Senior Fellow at the Institute of Global Affairs at the London School of Economics, який активно досліджує феномен російської пропаганди та її вплив на внутрішню та зовнішні аудиторії сказав, що з 2014 року, після окупації Криму, можна було спостерігати, як інтегрувалася російська пропаганда з її військовою складовою. 

Експерт навів приклад відомих пропагандистів, чиї дії призводили до злочинів проти людяності та які не бажали нести за це відповідальність: “Ми маємо приклади нацистської Німеччини, Руанди, а зараз і Кісельова, який виправдовується тим, що “просто говорить”, а слова не несуть покарання. Але зв’язок між словами-закликом до вбивства і дією – самим вбивством дуже тісний”, – наголосив Пітер Помаранцев. 

Він підкреслив, що російська пропаганда раз за разом повторює одні й ті ж наративи про “українських нацистів”, які нібито вчиняють воєнні злочини. Але насправді весь світ бачить, що за цими фейковими лозунгами приховуються справжні злочини – вбивства людей у Маріуполі, атака на Краматорськ, Херсоні та спроба стерти українську ідентичність. 

Світова спільнота повинна детально вивчити феномен російської пропаганди та як вона поширюється світом. Таку думку висловив Dr Rory Finnin, Associate Professor of Ukrainian Studies at the University of Cambridge під час експертного обговорення російської дезінформації в рамках Чорноморської безпекової конференції. 

“Нам важливо накопичити академічні знання не лише про методи дезінформації, які Росія використовує в Україні, але які вона розповсюджує і по всьому світу. Ми маємо розуміти, в чому успіх їхніх наративів. Сьогодні російські наративи щодо окупованого Криму знаходять підтримку на Заході, і це призвело до недостатньої реакції на окупацію у 2014”, – зазначив він. 

За його словами, росія протягом всієї своєї історії використовувала методи пропаганди та дезінформації. Як приклад він навів історичний факт, коли Олександр Другий, російський цар, провів “очищення” Криму – землі кримських татар від татар, відправивши їх до Сибіру. 

Юлія Крилова-Грек, експертка та викладачка Києво-Могилянської академії, привела приклади власних досліджень, відповідно до яких, росія розпочала інформаційний вплив на власне населення задовго до окупації чужої території, в дезінформації, яку подавав Кремль, українці постійно позбавлялися будь-яких людських рис: “Наразі ми маємо результати такого впливу – 70% росіян підтримують війну проти України”

Боротьба на морі, в небі та на землі

Крім експертних дискусій, учасники конференції мали можливість подивитись документальну кінотрилогію журналіста, а нині військовослужбовця Артема Шевченка «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі». Три фільми детально розповідають про участь ГУР МОУ в унікальних операціях: вильотах углиб ворожої території для підтримки Маріуполя, звільненні острова Зміїний та Харьківському контрнаступі.

Герой України, учасник звільнення острову Зміїний та герой фільму Євген Соловйов – заступник командира вертолітної ескадрильї наголосив, що боротьба за острів Зміїний мала стратегічне значення, хоча кожен метр Української землі важливий. “В мене був досвід у Маріуполі, але мушу зізнатися, що боротьба за острів Зміїний була значно ризикованішою. Ми розуміли ці ризики, але також усвідомлювали, що цей острів має стратегічне значення для України. Ми готові битися за кожен шматок нашої землі, свободу нашої землі, нашу волю і волю наших дітей”, – розповідає пілот.

Нагадаємо, що конференція є частиною Міжнародної Кримської платформи — механізму, що спрямований на деокупацію Криму, відновлення чорноморської, європейської та глобальної безпеки.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini