ЛГБТІК+ у війську: за що колона захисників і захисниць виступала на Марші Рівності

На Марші рівності в Києві представники військової ЛГБТІК+ спільноти йшли з банером, що вшановував полеглих і тих, хто не може бути видимим з міркувань безпеки. Серед ключових вимог – запровадження цивільних партнерств, що забезпечать військовим право мати юридично визнану родину та можливість розпоряджатися тілом і майном партнера в разі поранення чи смерті.

Про це йшлося під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

«Точну кількість людей сказати складно. Мені здається, було близько 10 самих військовослужбовців у формі. Але є така вірогідність, що були також люди, які прийшли не у формі з певних причин. І також військові могли приєднуватися до загальної колони, і це про їхню безпеку. Бо, якщо військовий чи військова знаходиться ще на службі, вони можуть бути ще не готові у своїй бригаді, своїм побратимам та посестрам відкривати свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність», – пояснила Юлія Шипітько, програмна менеджерка ГО «Київпрайд».

Одним з візуальних елементів присутності військових ЛГБТК+ був великий банер із фотографіями облич. Частина з них була частково закрита або заблюрена – це, за задумом, дозволило віддати шану як полеглим, так і тим, хто не може відкрито говорити про себе з міркувань безпеки.

«На банері було написано «Ми їхні голоси». І це можливість долучити до Маршу і сказати про вже полеглих ЛГБТІК+ військових або тих, хто не може з певних причин безпеки, або закритості, або тому що вони на фронті зараз, і не можуть відпроситися на цей день – щоб ми не забували про них  говорили про них і йшли з ними  в думках і хоча б на банері», – додала Юлія Шипітько.

Серед вимог, які звучали під час Маршу, вимога про прийняття цивільних партнерств, що сьогодні особливо важливим є для військових представників спільноти ЛГБТІК+.

«Ми дуже багато говоримо про цивільні партнерства, бо це стосується мортального права військових – це право розпоряджатися тілом людини й майном після смерті. І саме для ЛГБТІК+ військових це є ключовим правом мати родину не просто на словах, а й у юридичному полі. Щоб кожна військова або військовий могли, наприклад, передати своє майно в разі смерті. Або, в разі поранення, щоб його партнера або партнерку пустили, наприклад, в реанімацію, в морг, дали розпоряджатися  власне тілом майном, навіть спільною дитиною. І це ключове базове право, якого немає зараз у всіх ЛГБТІК+ людей, і для військових воно зараз може бути вирішальним у житті», – зазначила вона.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini