«Добро пожаловать в ад»: колишній військовополонений розповів про тортури, які пройшов у полоні рф
Колишній військовополонений Іван Дібров, боєць 1-го окремого батальйону морської піхоти, публічно розповів про жорстокі катування, які він пережив у російському полоні. Своєю історіюю він поділився під час виступу в Медіацентрі Україна. Його свідчення — ще одне підтвердження системності й масштабності знущань, які фіксують правозахисники щодо українських полонених у рф.
Уривок розповіді Івана Діброва про пережиті тортури:
«…після допиту 27 квітня ввечері нас забрали і повезли на росію. Коли нас почали вантажити, нам звʼязали руки пластиковими стяжками, на голову завʼязали скотч і пустили в автозаки. Нам сказали, що везуть нас на обмін, але коли ми сіли в автозаки та почули крики хлопців, тому що їх починають бити, то зрозуміло було, що нас не везуть на обмін.
Нас привези на аеродром, вивантажили, ми почули собак, почули, як використовують електрошокери. Нас зігнули і почали вести до літака. Поки вели, то били по спині, били електрошокером, гавкали собаки, кусали хлопців, собак цькували спеціально. Потім нас завантажили в літаки, і ми почали летіти. Коли ми вже відчули, що приземляємося, один військовослужбовець рф сказав: «добро пожаловать в ад». Такі слова звучали, я їх дуже запамʼятав!
Потім нас повантажити в автозаки та почали везти. Нас привезли, і вже тоді я дізнався, що це була Вязьма, Смоленська область.
Почали вивантажувати, я відразу почув крики, гавкіт собак, відразу, як почали вивантажувати, то почалися побиття, почали цькувати собак, застосовувати електрошокер. Нас потягнули у підвальне приміщення з бетонною підлогою, де поставили на коліна та на лікті. І так потрібно було стояти приблизно протягом 12 годин. Регулярно примушувати співати гімн росії, тобто вмикався гімн росії, змушували підніматися та співати. Це повторювалося кожні 10 хвилин. Ми його не знали, але нас примушували співати. Якщо хтось відмовлявся, то відкривалася камера, і одразу починалося побиття.
Потім забирали хлопців на допити. Ми чули крики, як їх били, знущалися з них.
Коли в мене порізалися руки від стяжок, які були надто сильно затягнуті, я звернувся до військовослужбовців рф і попросив послабити, оскільки з рук текла кров. Вони відповіли, що зараз це зроблять. Натомість забрали мене з камери і кудись вивели. Поки вели – били. Потім привели, на той момент я ще не знав куди, кинули на підлогу та сказали чекати своєї черги. Я чув боковим слухом, що люди кричать, я розумів, що ще щось буде.
Мене підняли, зірвали з обличчя скотч. Я побачив перед собою двох великих, двометрових військовослужбовців рф. Вже потім я зрозумів, що це були представники адміністрації СІЗО, вони були в синьому пікселі.
Першим їхнім питанням було, чи є у мене татуювання. Я відповів, що є, але я не встиг показати. Вони сказали проходити, я пройшов. Далі вони сказали, що у мене є 5 секунд, аби роздягнутися, або мені буде біда. Я роздягнувся. Мені сказали покласти руки на стіну. Я став, і почалися побиття гумовим кийком по спині. Перший удар був дуже сильний, я крикнув. Після цього мені сказали, якщо ще раз відкрию рот, то буде гірше. І знову прийнялися бити. Ударів було близько 15 – по ногах, по голові, по руках. Били гумовим кийком, близько 50 см завдовжки.
Потім сказали повернутися до них обличчям. Коли я повернувся, вони побачили в мене на грудях татуювання – крила. Це символізує волю. Вони почали кричати, що я нацист, фашист, збили мене з ніг ударом гумового кийка по стопі. Я впав. Військовослужбовець рф мені своїм 45-м розміром ноги наступив берцем на голову та почав вбивати мене в плитку… Потім інші військовослужбовці били мене електрошоком – били в шию, били в геніталії, по ногах, по тілу. Ще також били гумовим кийком, не дивлячись куди. Три-чотири рази я втрачав свідомість, мене обливали водою та продовжували далі знущатися…»
Як зазначалося раніше, практично всі українські військовополонені, яких утримує рф, зазнають різних видів катувань. Відтак, за словами правозахисників, оприлюднена у звіті ООН цифра про те, що 90% українських військовополонених у полоні рф зазнають катувань, насправді може бути ще вищою.
Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini