Держава покриває лише 51% фактичних витрат на дитину віком 0-6 років та 63% на дитину віком від 6 до 18 років – результати дослідження 

В Медіацентрі Україна МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна  презентували результати дослідження рівня забезпечення потреб дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням – сімейних формах виховання. За результатами дослідження, поточний рівень допомоги держави не забезпечує дотримання мінімальних стандартів життя дитини та не відповідає вимогам захисту від дитячої бідності. 

Про це сказала Анастасія Осадча, менеджерка проєкту «Дитячі Оселі», МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна. 

“Розмір державної допомоги прив’язаний першочергово до офіційного розміру прожиткового мінімуму. Якщо ми говоримо про допомогу на дитину, то це коефіцієнт 2,5, допомога для дитини з інвалідністю – 3,5. У 2016 році прожитковий мінімум для председатних осіб дорівнював мінімальні заробітні платі. Станом на сьогодні це лише 38%. Також, що дуже важливо, що прожитковий мінімум на дітей з віком з 6 до 18 років, з 20 до 25 року зріс на 40%. При цьому ціни зросли на 80% і це дійсно дуже суттєва різниця. Наразі фактично державна соціальна допомога на дитину до 6 років знаходиться на рівні 85% від фактичного прожиткового мінімуму,а для дітей від 6 до 18 – 84%”, – зазначила вона. 

Громадські активісти, за результатами дослідження, провели підрахунки, на скільки мають бути збільшені виплати у прийомних родинах та ДБСТ. 

“Наразі ми бачимо, що розмір виплат складає для всіх сімейних форм виховання, незалежно від віку дитини, а також, чи це дитина з віталітністю чи ні – 12 652 гривні. Ця сума покриває лише 51% для дітей віком від 0 до 6 і 63% для дітей віком від 6 до 18. Ця сума враховує мінімальні базові потреби – одяг та харчування. В нас було питання в опитувальнику, який є бажаний рівень для забезпечення всіх потреб. Відповідь – сума складає вдвічі більше, це 24 834 гривні. Важливо, що дійсно 75% витрат – це базові потреби. Харчування, послуги житлово-комунальні, також додаткові медичні потреби, транспорт, зв’язок і інші”, – наголосила вона. 

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini