Часто після лікування і навіть протезування українські захисники повертаються на фронт до побратимів – волонтерка

Зараз в одеських лікарнях побільшало поранених з Херсонського напрямку і після лікування і реабілітації деякі українські захисники все одно повертаються на війну до своїх побратимів.

Про це під час брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса розповів волонтерка Наталія Чижикова.

Характер поранень змінився: частіше поступають бійці з мінно-вибуховими пораненнями.

“Саме такий великий потік був, коли звільняли Херсон понад рік тому. Зараз також везуть поранених, тому що тривають запеклі бої на лівому березі. Коли був Бахмут взимку, то було багато опіків. Зараз в наших захисників в основному мінно-вибухові поранення. Складна евакуація з лівого берега Дніпра. Турнікети, які накладені на довгий час, ускладнюють поранення, наступне лікування і реабілітацію”, – зазначила волонтерка.

Наталія підкреслила, що більшість родичів підтримують своїх бійців і в лікарнях і шпиталі.

“Зазвичай родичі приїжджають до своїх поранених. Зараз лежить хлопець з дуже важким пораненням – він не бачить, рука і нога значно пошкоджені. Але дружина з ним постійно поруч, хоча вона на останніх місяцях вагітності. Вона хоче, поки його лікують, народити дитину в Одесі. В хлопця ще попереду операція. Така вірність вражає”, – повідомила Чижикова.

Проте в деяких випадках поранення стає причиною для розриву родини, і підтримувати бійця доводиться волонтерам.

“Протитанкова міна потрапила в обличчя, закрив свого побратима, врятував йому життя, йому знесло пів голови. Його кинула кохана дівчина, тому що він вже ніколи не буде бачити. Ми допомогли впоратися і зараз хлопець очікує на ще одну операцію. А потім лікарі планують лікування в Британії, там йому зроблять пластику. Психологічний стан зараз набагато краще. Не знаю, завдяки нам чи ні, але є надія, що він повернеться до нормального життя”, – запевнила волонтерка.

Часто після лікування українські захисники повертаються на фронт. Вони спілкуються із побратимами та інколи повертаються.

“Може бути на милицях, кульгати. Може бути призначена операція, але хоче повернутися до своїх на фронт – таких також багато. Нещодавно мій підопічний, як тільки дочекався, що йому зробили протез, в нього була низька ампутація, одразу поїхав на фронт, до своїх”, – підсумувала Наталія.

Читайте більше: https://mediacenter.org.ua/uk/novini